Рішення

від 28.01.2014 по справі 910/25617/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25617/13 28.01.14

За позовом Фермерського господарства "Припіяло Андрій Васильович";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аструм Агро";

про стягнення 79 259,74 грн.

О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Шевченко Л. І., представник, довіреність № 18 від 27.01.2014 р;

Шолудченко А.В., представник, довіреність № 116 від 18.11.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2013 р. порушено провадження у справі №910/25617/13, розгляд справи призначено на 28.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 79 259,74 грн., а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні 28.01.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Фермерським господарством «Припіяло Андрій Васильович» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аструм Агро» (покупцем) 20.10.2012 року було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 200/12-1.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти у власність овочі, а саме:

- картопля продовольча сорту «Альвара» врожаю 2012 року, калібру 40-50мм (розмір картоплини по найбільшому поперечному діаметру від 40мм до 50мм).

- картопля продовольча сорту «Альвара» врожаю 2012 року, калібру 50 + мм (розмір картоплини по найбільшому поперечному діаметру від 50 мм і більше) далі по тексту - «товар», в кількості 100-200 тон.

Згідно п. 1.2. договору, постачальник приймає на себе зобов'язання поставити товар, який відповідає вимогам цього договору, партіями в період з 26 жовтня 2012 до 15 листопада 2012 року. Під партією товару сторони розуміють кількість товару відвантаженому на 1 транспортному засобі.

Пунктом 3.2.договору сторони погодили, що кожна партія товару, що відвантажується постачальником за цим договором повинна супроводжуватись товарно - транспортною накладною.

Відповідно до п. 3.3. договору, після закінчення всіх поставок за цим договором сторони складають акт приймання товару по вазі. Видаткові та податкові накладні постачальник надає покупцю по факту оплат на кількість фактично оплаченого товару.

Позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару, картоплю продовольчого сорту «Альвара», колібру 40x50 мм, в кількості 80 т 894 кг та колібру 50+мм - 37 т 747 кг, що в загальній кількості становить 118 т 641 кг.

Факт поставки товару підтверджується накладною № 4 від 21 березня 2013 року та довіреності на отримання товару №12 від 21 березня 2013 р.

Відповідно до накладної № 4 від 21 березня 2013 року позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 102 462,20 гривень.

Порядок розрахунків між покупцем та постачальником передбачений пунктом 5.2 договору, відповідно до якого, покупець здійснює розрахунки за поставлений в рамках договору товар в термін до 01 лютого 2013 року.

Судом встановлено, що відповідач частково виконав взяті на себе за договором зобов'язання, розрахувавшись з позивачем на суму 30 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача від 17.04.2013, 26.04.2013 р. та 14.05.2013 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Так на день подачі позову до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 72 462,20 гривень.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленою видатковою накладною та не надано доказів повної оплати переданого товару на суму 72 462,20 грн., відтак позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 5552,78 грн. пені.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Отже, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена договором.

Проте в договорі умова про застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені відсутня.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Позивач також просить суд, на підставі ст. 625 ЦК України, стягнути з відповідача 1 244,76 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню три відсотки річних в розмірі 1 244,76 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аструм Агро" (інд. 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 11, код ЄДРПОУ 37819336) на користь Фермерського господарства "Припіяло Андрій Васильович" (інд. 08832, м. Київ, Київська область, Миронівський район, с. Зеленьки, віл. Братів Морозових, 59-А, код ЄДРПОУ 30349454) 72 462 (сімдесят дві тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 20 коп. заборгованості, 1 244 (одна тисяча двісті сорок чотири) грн. 76 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, 1 599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 04.02.2014 р.