Рішення

від 10.02.2014 по справі 901/4099/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.2014Справа № 901/4099/13 За позовом - Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь,

до відповідача - Союз офіцерів м. Сімферополя, м. Сімферополь,

про стягнення 15 943, 36 грн.

Суддя Тітков С.Я.

Представники:

Від позивача - Манжулі А.М., представник за довіреністю №700/40/01 від 27.06.2013, начальник відділу правового забезпечення та претензійно-позовної роботи фонду комунального майна, посвідчення №224.

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позов Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь, до Союзу офіцерів м. Сімферополя, м. Сімферополь, про стягнення неустойки за договором оренди від 21.12.2006 № 123 в розмірі 15 943, 36 грн.

Представник Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради підтримав позов у повному обсязі.

Союз офіцерів м. Сімферополя явку свого представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2013, 23.12.2013, 17.01.2014 та 30.01.2014 не виконав. Причини цього суду невідомі.

Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, а саме: ухвала суду направлена на його адресу та до суду не поверталася.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 10, 17, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ст.ст. 526, 611, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232, ч.2 ст.284, ст.287 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4 (1), 12, 13, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

Між Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради та Союзом офіцерів м. Сімферополя був укладений договір оренди від 21.12.2006 №123 нерухомого комунального майна - нежитлових приміщень, загальною площею 91,1 кв. м., які розташовані за адресою: вул. Павленко, 9-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, що знаходилися на балансі першого клінічного об'єднання м. Сімферополя управління охорони здоров'я міської ради.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України " Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, яки були передбачені договором.

Таким чином, договір оренди від 21.12.2006 №123 припинив свою дію 20.11.2011.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найма наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві ріс у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 2.4 договору, у випадку припинення цього договору нежитлові приміщення повертаються орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає нежитлові приміщення балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі нежитлових приміщень цим договором. Нежитлові приміщення вважаються повернутими балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.

Проте, спірне майно було повернуто балансоутримувачу за актом приймання - передачі лише 09.08.2013, а мало бути 20.11.2011, тобто з простроченням більше року та вісім місяців.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином за час прострочення, повернення об'єкта оренди Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради було нараховано неустойку за період частини березня 2013 по 09.08.2013 у сумі 15 943,36 грн.

Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради неодноразово листами від 28.10.2013 №1055/40/02 та від 22.11.2013 №1177/40/02 повідомляв відповідача по справі про нарахування неустойки та про необхідність погасити її перед позивачем, але неустойка залишається несплаченою.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди нежитлових приміщень по віл. Павленко, 9а, які належать до комунальної власності м. Сімферополя від 21.12.2006 за №123 орендодавець, на основі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.11.2006 за №2133, передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Павленко, 9а, площею 91.1 кв. м., які знаходяться на балансі першого міського клінічного об'єднання м. Сімферополя управління охорони здоров'я міської ради, вартість яких визначена згідно незалежної оцінки від 12.12.2006 та складає 114887 грн. без НДС.

09.08.2013 між Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради та

Союзом офіцерів м. Сімферополя був підписаний акт прийому-передачі нежитлових приміщень загальною площею 91.1 кв. м., розташованих в одно етажній будівлі за адресою вул. Павленко, 9а, площею 91.1 кв. м. Союзом офіцерів м. Сімферополя першому міському дитячому клінічному об'єднанню (балансоутримувачу).

Згідно ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (не споживна річ).

Згідно до статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Сторонами за таким договором оренди від 21.12.2006 №123 у його пункті 10.1 було визначено, що даний договір укладений строком на 11 місяців, який діє з 21.12.2006 по 21.11.2007.

Частинами 1 та 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна (у редакції, яка діяла станом на момент укладання такого договору оренди) було передбачено, що термін дії договору оренди визначається погодженням сторін."

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів даної справи, у подальшому термін дії договору оренди, укладеного 21.12.2006 року, продовжувався за згодою сторін на підставі наказів від 12.11.2007 №1074, від 01.12.2008 №889, угодою від 04.12.2009 та угодою від 09.12.2010.

У пункті 10.7 (п.п.1) договору оренди від 21.12.2006 №123 сторони добровільно погодили, що дія даного договору припиняється в результаті закінчення строку, на який він був укладений.

Своїми листами Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради від 07.09.2011 №3389/40/04 та 13.10.2011 №3965/40/04 повідомив Союз офіцерів м. Сімферополя про те, що договір оренди від 21.12.2006 №123 продовжуватись на новий термін не буде та про необхідність повернення орендованого майна.

Крім того, своїм листом від 28.10.2013 №1055/40/02 та від 22.11.2013 №1177/40/02 Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради повідомляв Союз офіцерів м. Сімферополя про нарахування неустойки та про необхідність погасити її перед позивачем, але неустойка залишається несплаченою.

Підставами для направлення такого листа на адресу відповідача та свою відмову від продовження такого договору оренди на новий термін позивач визначив дві наступні підстави, такі як «недоцільність продовження договору, а також необхідність використання приміщень для власних потреб».

Таким чином, позивач як орендодавець скористувався своїм п р а в о м, яке зазначено у пункті 10.7 (п.п. 1) самого договору оренди № 123, а саме - «дія даного договору п р и п и н я є т ь с я в результаті закінчення строку, на який він був укладений».

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново - господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського Кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно статті 763 Цивільного Кодексу України Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Таким чином, враховуючи всі обставини даної справи та норми законодавства України, суд приходить до висновку, що такий договір оренди № 123 від 21.12.2006 року п р и п и н и в свою дію з 20.11.2011 року.

Відповідно до статті 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Вищий господарський суд України у своєму Інформаційному Листі від 29.05.2012 року № 01-06/735/2012 "Про деякі питання практики застосування статей 785 та 786 Цивільного Кодексу України" зазначив, що відповідно до частини першої статті 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач з о б о в я з а н и й н е г а й н о повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною другої цієї ж статті передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми неустойки (а.с. 25, 66), суд погоджується з таким розрахунком та зауважує його вірним та обґрунтованим.

Виходячи з того, що відповідач не виконав перед наймачем свого обов'язку щодо фактичного повернення раніше орендованої речі, позивач як наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування такою річчю (нежитловими приміщеннями) за весь час прострочення , а саме за період частини березня 2013 по 09.08.2013 у сумі 15 943,36 грн., а тому така позовна вимога про стягнення неустойки у розмірі 15 943,36 грн. судом визнається обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати на підставі ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд відносить на відповідача - Союз офіцерів м. Сімферополя.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 10.02.2014.

Повний текст рішення складено 14.02.3014.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Союзу офіцерів м. Сімферополя, м. Сімферополь (вул. Тургенєва, б. 7, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95017, ідентифікаційний код 23200718, р/р 35424201022368 ГУГСУ в АР Крим, ОКПО 20687358, МФО 824026) на користь Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь (вул. Толстого, 15, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000, ідентифікаційний код 20687358, р/р 35424201022368, ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, ОКПО - 20687358, МФО - 824026) неустойку за договором оренди від 21.12.2006 за № 123 в розмірі 15 943, 36 грн.

3. Стягнути з офіцерів м. Сімферополя, м. Сімферополь (вул. Тургенєва, б. 7, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95017, ідентифікаційний код 23200718, р/р 35424201022368 ГУГСУ в АР Крим, ОКПО 20687358, МФО 824026) у дохід Державного бюджету м. Сімферополя (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 рахунок №31211206783002, відкритий в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) 1 720,50 грн. судового збору за подачу позовної заяви.

Видати накази після набрання рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим законної сили.

Суддя С.Я. Тітков