Постанова

від 04.02.2014 по справі 804/14418/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р. Справа № 804/14418/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Закритого акціонерного товариства Дніпропетровського спецпідприємства «Пожтехніка» про стягнення коштів з рахунків в обслуговуючих банках, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, звернувся до суду з позовом до ЗАТ Дніпропетровського спецпідприємства «Пожтехніка» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, в розмірі 26 197,34 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачені узгоджені суми грошових зобов'язань з земельного податку в розмірі 24 667,34 грн., з податку на прибуток - 510 грн. та з податку на додану вартість - 1 020 грн. В судове засідання представник позивача не прибув, направив до суду клопотання про розгляд справи без участі представника ОДПІ.

Відповідач, ЗАТ Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка», в судове засідання не прибув, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. До суду повернуті поштові відправлення із повісткою, направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, через закінчення терміну зберігання. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 03954616.

Судом встановлено, що відповідачем до позивача подана податкова декларація з плати за землю за 2012 р. №3129, відповідно до даних якої щомісячні платежі дорівнюють 11 823,71 грн., за грудень 2012р. - 11 823,63 грн. (а.с.4-5). Відповідно п.287.3. ст.287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Довідкою з облікової картки платника податків - відповідача підтверджується факт несплати відповідачем земельного податку за листопад 2012 р. та грудень 2012р. в розмірі 23 647,34 грн. (а.с.20-23). Таким чином, враховуючи положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 23 647,34 грн. набула статусу податкового боргу.

Також судом встановлено, що позивачем відносно відповідача проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності. Проведеною перевіркою встановлений факт неподання відповідача податкових декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року, І півріччя 2012 року, 3 квартали 2012 року (акт перевірки від 14.12.12 №6187/15-03954616, а.с.11). З посиланням на згаданий акт перевірки, враховуючи положення п.120.1 ст. 120 ПКУ, відповідно до яких неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.02.13 №0000571505 про застосування штрафної санкції в розмірі 510 грн., отримане відповідачем 12.04.13 (а.с.13).

Також судом встановлено, що позивачем відносно відповідача проведена камеральна перевірка щодо неподання податкової звітності, якою встановлений факт неподання відповідачем податкової декларації з плати за землю за 2013 рік (акт перевірки від 10.04.13 №1530/154/03954616, а.с.8-9). З посиланням на згаданий акт перевірки, враховуючи положення ч.2 п.120.1 ст. 120 ПКУ, відповідно до яких ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.13 №0002891504 про застосування штрафної санкції в розмірі 1 020 грн. , отримане відповідачем 09.07.13 (а.с.7).

Також судом встановлено, що позивачем відносно відповідача проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, якою встановлений факт неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень-грудень 2012 року та січень - березень 2013 року (акт перевірки від 27.05.13 №2155/15-2/03954616, а.с.15-16). З посиланням на згаданий акт перевірки, враховуючи положення ч.2 п.120.1 ст. 120 ПКУ, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.07.13 №0003311501 про застосування штрафної санкції в розмірі 1 020 грн. , отримане відповідачем 16.08.13 (а.с.17-18).

Суд зазначає, що за змістом пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, положення якого надають визначення поняттю «грошове зобов'язання платника податків», штрафні (фінансові) санкції є грошовим зобов'язанням. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПКУ).

Доказів оскарження відповідачем наведених вище податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, а судом на виконання вимог ст.11 КАС України ознак існування таких доказів не виявлено. Між тим, як вбачається з матеріалів справи, суми грошових зобов'язань, визначених цими рішеннями не сплачені відповідачем у встановлений строк. Таким чином, враховуючи положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ, сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 2550 грн. набула статусу податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем з урахуванням зазначених положень закону на адресу відповідача направлена податкова вимога від 04.01.12 №4 на суму 9 388,96 грн., отримана відповідачем 18.01.12 (а.с.19). Положеннями п.3.6 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.10.12 №1113, визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем суми податкового боргу в розмірі 26 197,34 грн. (2 550 грн. + 23 647,34 грн.) Положеннями ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки сплати спірних сум грошових зобов'язань спливли, а відповідачем доказів їх оплати або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подано, судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 26 197,34 грн. підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» (код ЄДРПОУ 03954616) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Закрите акціонерне товариство Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка», на погашення податкового боргу в розмірі 26 197 грн. (двадцять шість сто дев'яносто сім гривень) 34 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев