Ухвала
від 06.02.2014 по справі 813/7176/13-а
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року Справа № 876/13826/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Багрія В.М., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання: Волошин М.М.

представника позивача: Пастернак П.І.

представника відповідача: Чубак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2013 року позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" (далі - ТОВ) звернулося в суд з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001712240 та №0001702240 від 03.09.2013р., якими було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток та податок на додану вартість (далі - ПДВ). Вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі викладених у акті перевірки висновків про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року позов було задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано за значені повідомлення рішення, вирішено питання про судові витрати.

Постановляючи рішення про задоволення позову суд виходив з того, що між позивачем та його контрагентом відбулися господарські операції, факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами. Крім того, з посиланням на постанову Вищого адміністративного суду та рішення Європейського суду з прав людини, зазначив, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктам господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Не погоджуючись з даною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що постанова суду була прийнята без врахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального права. В процесі проведення перевірки податковим органом встановлено факт безпідставного формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по операціях щодо придбання ТМЦ у контрагентів, оскільки вони фактично господарської діяльності не здійснювали. Крім того,судом першої інстанції не було досліджено питання щодо транспортування товару. Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Позивач у письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

ТОВ зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 18.02.1993р., з 24.02.1993р. перебуває на податковому обліку у відповідача, йому видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Основними видами його діяльності є зокрема, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, виробництво інших готових металевих виробів, неспеціалізована оптова торгівля, будівництво житлових і нежитлових будівель.

В період з 06.08.2013р. по 12.08.2013р. на підставі направлення №86 від 06.08.2013 р., наказу ДПІ № 97 від 05.08.2013р. та пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «Графелон» ЄДРПОУ 31142660 за червень 2010р., серпень 2010р., ТОВ «Сталевий дім» ЄДРПОУ 37399035 за червень 2011р., липень 2011р., ТОВ «Альтаїр Альфа плюс" ЄДРПОУ 37675706 за червень 2012р., липень 2012р., серпень 2012р., жовтень 2012р. та листопад 2012р., ТОВ «ЗМХ» ЄДРПОУ 31407820 за лютий 2012р., квітень 2012р., травень 2012р., ТОВ «Сервіспрінт" ЄДРПОУ 34370249 за листопад 2010р., а також документальне підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) чи подальшої реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищевказаних контрагентів, про що 19.08.2013р. складено акт №107/22-40/19177304.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог, зокрема: - пп. 138.1.1, п.138.1., п.138.2., п.п. 138.8.1., п. 138.8 ст. 138 п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, ТОВ занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 49 895,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року на суму 45 901,54 грн., за 3 квартал 2012року на суму 3 339,53 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 653,48 грн.; - п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, ТОВ занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 56805,53 грн., в т.ч. лютий 2012р. - 12332,90 грн., квітень 2012 р. в сумі 23317,87 грн., травень 2013р. в сумі 21154,76 грн., за червень 2012р. в сумі 1152,11 грн., за липень 2012 р. в сумі 1205,36 грн., серпень 2012р. в сумі 116.59 грн., жовтень 2012р. в сумі 478,62 грн., листопад 2012 р. в сумі 93.34 грн.

03.09.2013р. відповідачем на підставі вказаного Акта прийнято податкові повідомлення-рішення №№0001702240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 89777,55 грн. (в тому числі: за основним платежем - 59851,55 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 29926,00 грн.); 0001712240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 74842,27 грн. (в тому числі: за основним платежем - 49893,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 24947,27 грн.).

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій з ТзОВ «Альтаїр Альфа плюс" та ТзОВ «Запоріжметал холдинг», отже валові витрати та податковий кредит за наслідками цієї операції позивачем сформовані правомірно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідач вважає, що господарські операції між позивачем та його контрагентами є безтоварними та не спрямовані на настання реальних наслідків на здійснення господарської діяльності. До таких висновків, при проведенні перевірки позивача, відповідач дійшов використавши акт перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», код ЄДРГІОУ 37675706 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.01.2012р. - 30.11.2012р." від 04.04.2013р № 221/22-50/37675706 та акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Запоріжметал Холдінг" (ПН 31407820) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2012р. по 30.06.2012р." від 25.04.2013 р. №1487/22.8/31407820 в яких зазначено, що операції ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Проте колегія суддів апеляційного суду з такими доводами відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено укладення 13.01.2012р. між позивачем та ТзОВ «Запоріжметал холддінг» договору поставки № 14/01/12 відповідно до якого тоовариство зобов'язується продати та передати у власність позивача металопрокат, а позивач зобов'язується прийняти, цей Товар та оплатити його згідно умов даного Договору. Поставка товару відповідно до п. 3.1. даного договору здійснюється на умовах РСА - склад Постачальника - м. Львів, вул. Шевченка, 329. Відповідно до умов вказаного договору позивач отримав від ТзОВ «Запоріжметал холддінг» листи металеві згідно видаткової накладної № РН2-000196 від 28 лютого 2012р., № РН2-000161 від 21 лютого 2012р., № РН2-000828 від 30 травня 2012р., № РН2-000578 від 26 квітня 2012р, № РН2-000553 від 25 квітня 2012р., № РН - 000577 від 26 квітня 2012р., № РН2 - 000827 від 30 травня 2012р., РН2-000829 від 30 травня 2012р, № РН2-000830 від 30.05.2012р, № РН2-000831 від 30.05.2012р. та отримав належним чином оформлені податкові накладні.

Транспортування придбаного товару за вищезазначеними накладними здійснювалось позивачем власним автотранспортом - автомобілем марки МАЗ д.н.з. ВС 6216АІ (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу), що належить ТзОВ «НВП «ІМВО» на праві приватної власності згідно подорожніх листів № 277, 283, 341, 342, 482, які засвідчують маршрут руху транспортних засобів, що перевозили товар поставлений ТзОВ «Запоріжметал холддінг».

В подальшому товар, який придбаний у ТзОВ «Запоріжметал холддінг», використаний в виробництві кронштейнів траверси, стелажного обладнання, що підтверджується відповідними кресленнями. Оплата за поставлений товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками по рахунках позивача.

Також судом встановлено укладення позивачем з ТзОВ «Альтаїр Альфа плюс» договору поставки №К 206 від 08.12.2012р. та договорів купівлі продажу від 22.08.2012р., від 30.07.2012р., від 20.06.2012р., від 20.11.2012р., від 18.06.2012р., від 03.10.2012 р. відповідно до яких постачальник зобов'язаний передати у власність позивача товар, а останній в свою чергу прийняти та оплатити товар, що поставляється. Згідно умов вказаного договору позивач отримав товар згідно видаткових накладних РН - 0001468 від 20 червня 2012р., РН-0001587 від 31 липня 2012р., РН-0001671 від 22.08.2012р., РН-0001804 від 04.10.2012р., РН-0001945 від 21.11.2012р. та отримав належним чином оформлені податкові накладні.

Транспортування даного товару, що поставлявся за вказаними накладними підтверджується товарно-транспортними накладними та актами-здачі прийняття послуг по перевезенню. Придбаний у ТзОВ «Альтаїр Альфа плюс» товар використаний позивачем у власній господарській діяльності при виробництві штампів, що підтверджується відповідними кресленнями. Оплата за поставлений товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками по рахунках позивача.

Відповідно до п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що викладені в акті перевірки ТОВ висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій між ТзОВ «Альтаїр Альфа плюс», ТзОВ «Запоріжметал холддінг» та позивачем не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак встановлення податковим органом завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту є необґрунтованим та безпідставним.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року по справі № 813/7176/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.М.Багрій

Д.М.Старунський

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11.02.2014 року

СудЛьвівський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення06.02.2014
Оприлюднено18.02.2014
Номер документу37157961
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —813/7176/13-а

Ухвала від 06.03.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Карась О.В.

Ухвала від 06.02.2014

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Кухтей Р.В.

Постанова від 30.10.2013

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

Ухвала від 26.09.2013

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні