Постанова

від 13.02.2014 по справі 805/427/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 р. Справа №805/427/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Афоніній Г.Р.

за участю:

представника позивача: не з'явився

представника відповідача: Подобєд В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Герц» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Герц» (надалі - позивач, ТОВ «Інжинірингова компанія «Герц») звернулось до суду із адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області (надалі - відповідач, Держспоживінспекція у Донецькій області) про визнання протиправним та скасування рішення №000094 від 06.12.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою із застосуванням спірним рішенням штрафу за розповсюдження реклами без відповідного дозволу за адресою: м. Донецьк, вул. М. Ульянової, 56-58. Позивач зазначає, що за вказаною адресою він не розповсюджував та не замовляв розміщення реклами. Вважає, що відповідачем не встановлено належність позивача до вказаної реклами. Також, позивач вказує, що до нього не надходило жодних повідомлень, запитів або протоколів щодо вказаного порушення.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на встановлення з боку позивача порушення ст.16 Закону України «Про рекламу» у вигляді розповсюдження ТОВ «Інжинірингова компанія «Герц» реклами без відповідного дозволу за адресою: м. Донецьк, вул. М. Ульянової, 56, 58, що зафіксовано у протоколі про порушення законодавства про рекламу №000064 від 24.07.2013р. Зазначає, що на юридичну адресу позивача неодноразово були надіслані вимоги та запрошення, але позивачем не надано жодних письмових пояснень. Також, вказує, що суб'єкта господарювання, який допустив порушення було встановлено згідно листа робочого органу з розміщення зовнішньої реклами Донецької міської ради від 28.05.2013р. №02/13-501 та відомостей з ЄДР.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ТОВ «Інжинірингова компанія «Герц» зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 34225084, місцезнаходження: 83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 15А, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ №899328 та довідкою з ЄДРПОУ АА №903408 від 29.07.2013р.

Також, згідно довідки з ЄДРПОУ АА №903408 від 29.07.2013р. позивач здійснює у тому числі діяльність з купівлі та продажу власного нерухомого майна та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідачем отримано копію листа відділу «Робочий орган з розміщення зовнішньої реклами» Донецької міської ради від 28.05.2013р. №02/13-501.

Вказаний лист адресовано Компанії «Герц» (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 15а).

Згідно вказаного листа, виявлені рекламні засоби, які не мають виданих у встановленому порядку правовстановлюючих документів, які містять рекламу компанії «Герц». Зазначено, що рекламні засоби розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. М. Ульянової, 56-58.

До листа від 28.05.2013р. №02/13-501 додані роздруковані зображення (фотографії) рекламних засобів, які містять інформацію про продаж приміщень для бізнесу у новобудові, міститься контактний номер мобільного телефону, а також емблема ГЕРЦ.

На вказаних зображеннях відсутнє найменування ТОВ «Інжинірингова компанія «Герц», або ідентифікаційний код, номер ліцензії, тощо.

24 липня 2013 року відповідачем складено протокол №000064 про порушення законодавства про рекламу.

Згідно вказаного протоколу встановлено ознаки порушення ст.16 Закону України «Про рекламу» при розповсюдженні реклами без відповідного дозволу (2 конструкції) за адресою: м. Донецьк, вул. М. Ульянової, 56, 58. Розповсюджувачем реклами зазначено: керівництво компанії «Герц», юридична адреса: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 15а.

19 серпня 2013р. відповідачем прийнято рішення №000064 від 19.08.2013р. про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно керівництва компанії «Герц».

Держспоживінспекцією у Донецькій області прийнято вимоги від 21.08.2013р. №04/16-2114, від 06.09.2013р. №04/16-2315, від 07.10.2013р. №04/16-2610 щодо надання копій документів, які адресовані Компанії «Герц» (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 15а).

11.11.2013р. Держспоживінспекцією у Донецькій області прийнято запрошення №04/16-2868 до керівництва компанії «Герц» на засідання розгляду справи про порушення законодавства про рекламу на 20.11.2013р. Також, цим запрошенням відповідач вимагає надати копії документів.

21.11.2013р. Держспоживінспекцією у Донецькій області прийнято запрошення №04/16-3018 до керівництва компанії «Герц» на засідання розгляду справи про порушення законодавства про рекламу на 06.12.2013р. Також, цим запрошенням відповідач вимагає надати копії документів.

06 грудня 2013 року відповідачем складено протокол засідання стосовно справи №000094 про порушення законодавства про рекламу відносно ТОВ «Інжинірингова компанія «Герц».

Відповідачем надані списки рекомендованих відправлень від 22.08.2013р. та 14.10.2013р., за якими поштові відправлення надіслані на адресу 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 15а, адресат - Компанія «Герц».

Також, до суду надані рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з датою подання: 13.09.2013р., 13.11.2013р., 29.11.2013р. та 11.12.2012р.

Суд звертає увагу на те, що тільки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з датою подання 11.12.2012р. зазначено найменування адресата ТОВ «Інжинірингова компанія «Герц», в той час як в інших зазначено Компанія «Герц».

06 грудня 2013р. відповідачем прийнято спірне рішення №000094. у якому зазначено, що на підставі матеріалів справи та протоколу від 06 грудня 2013 року №000094 встановлено порушення ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме: розповсюдження реклами без відповідного дозволу за адресою м. Донецьк, вул. М. Ульянової, 56-58.

Спірним рішенням №000094 від 06.12.2013р за порушення порядку розповсюдження реклами, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом (Законом України «Про рекламу») повноважень, до позивача застосовано штраф у розмірі 1 700,00 грн.

Таким чином, всі документи, у тому числі вимоги щодо надання документів (інформації, пояснень), крім спірного в межах цієї справи рішення, направлялись позивачем до Компанії «Герц».

До суду надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18071191, з якого вбачається, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявна інформація у кількості 35 записів, серед яких за місцезнаходженням: 83003, Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район, проспект Ілліча, буд.15А зареєстровані наступні юридичні особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Генпідрядна компанія «Герц» (ідентифікаційний код: 33790942); Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Герц» (ідентифікаційний код: 34225110); Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління «Герц» (ідентифікаційний код: 387701013); Товариство з обмеженою відповідальністю «Герц» Строй» (ідентифікаційний код: 34053516); Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Герц» (ідентифікаційний код: 35374747); Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Герц» (ідентифікаційний код: 35420159); Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр комплексної забудови «Герц» (ідентифікаційний код: 38143723); Товариство з обмеженою відповідальністю «Герц» (ідентифікаційний код: 30255576); Товариство з обмеженою відповідальністю «Герц» Інвест» (ідентифікаційний код: 34053579); Товариство з обмеженою відповідальністю «Герц Схід» (ідентифікаційний код: 38310843); Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Герц» (ідентифікаційний код: 35270452); Товариство з обмеженою відповідальністю «Герц» Будівельно-монтажне управління» (ідентифікаційний код: 36305779); Товариство з обмеженою відповідальністю «Герц Девелопмент Україна» (ідентифікаційний код: 38035045); Спільне українсько-хорватське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Герц» ІНКО (ідентифікаційний код: 05312135); Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне об'єднання «Герц» (ідентифікаційний код: 35270468); Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Герц» (ідентифікаційний код: 34225084).

Серед вказаних юридичних осіб є такі, що мають слова «компанія» та «Герц» у назві: Товариство з обмеженою відповідальністю «Генпідрядна компанія «Герц», Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Герц», Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Герц», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Герц», Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Герц» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Герц».

У наданих до суду документах, крім спірного рішення та відповідного поштового відправлення, відсутні будь-які відомості, які б давали змогу ідентифікувати належного адресата серед зазначених юридичних осіб.

Статтею першою Закону України від 03 липня 1996 року N 270/96-ВР «Про рекламу» встановлено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- особа - фізична особа, в тому числі суб'єкт підприємницької діяльності, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні;

- рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження;

- виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами;

- розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Таким чином, рекламодавцем, виробником або розповсюджувачем реклами може бути визнана певна фізична або юридична особа.

Частиною першою ст.16 Закону України «Про рекламу» встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Частиною 2 ст.26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.27 вказаного Закону, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

За приписами ч.2, ч.4, ч.6 та ч.9 Закону України «Про рекламу» встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Відповідно до п.9 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 693, встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Згідно пунктів 14 та 16 вказаного Порядку, Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Пунктом 18 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» передбачено, що за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Суд зазначає, що, розгляд адміністративної справи здійснювався щодо Компанії «Герц». Всі запити, вимоги щодо надання документів, запрошення, тощо складені відносно Компанії «Герц».

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, які б підтверджували здійснення передбачених пунктами 10-16 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» заходів саме відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Герц», а не будь якої іншої юридичної особи назва якої містить слово «Герц» (або компанія «Герц»).

До суду не надано жодних доказів, які б підтверджували належність реклами за адресою: м. Донецьк, вул. М. Ульянової, 56, 58 саме до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Герц», а не будь якої іншої юридичної особи назва якої містить слово «Герц» (або компанія «Герц»).

Суд вважає безпідставним посилання представника відповідача, як доказ здійснення порушень саме позивачем, на отримання директором ТОВ «Інжинірингова компанія «Герц» поштового відправлення згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з датою подання 29.11.2013р., оскільки це лише підтверджує знаходження позивача за вказаною адресою.

Частиною другою ст.71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що в межах цієї справи відповідачем не доведено порушення саме позивачем вимог Закону України «Про рекламу», оскільки до суду не надано жодних належних доказів, які б підтверджували належність реклами за адресою: м. Донецьк, вул. М. Ульянової, 56, 58 (56-58) саме до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Герц», та до суду не надано жодних належних доказів, які б підтверджували витребовування документів, пояснень або іншої інформації саме у до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Герц».

Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За приписами п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З урахуванням викладеного, суд вбачає наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Як вбачається із квитанції від 30.12.2013р. №ПН69165, позивачем сплачено 172,06 грн. судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Герц» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області №000094 від 06 грудня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Герц» (ідентифікаційний код: 34225084, місцезнаходження: 83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 15А) 172 (сто сімдесят дві) гривні 06 (шість) копійок судового збору.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 13 лютого 2014 року, складання постанови у повному обсязі - 14 лютого 2014 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Куденков К.О.