Постанова

від 06.02.2014 по справі 811/1461/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

06 лютого 2014 року Справа № 811/1461/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродукт-Кіровоград" (позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.04.2013 року №0000440227. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства в частині правильності застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Оптімус КАРО" (код 37389399) за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., за результатами якої складено акт від 10.04.2013 р. №43/22-7/30948032.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: - статті 123 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено невірне застосування штрафних санкцій, протягом 1095 днів; - п.п.198.3, 198.6 та 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження рядка 17 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та спрямовується до спеціального фонду державного бюджету» на суму 50167 грн. за лютий 2012 року.

Позивач, не погодившись із зазначеними висновками, подав заперечення, проте відповідач не взяв їх до уваги.

На підставі перевірки відповідачем 25.04.2013 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000440227, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 12542 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 0,00 грн., за штрафними санкціями 12542,00 грн..

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням та вважає, що воно має бути визнано протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Водночас, представником подано заяву про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження /а.с.177/.

Відповідачем подані заперечення проти позову, згідно до яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту від 10.04.2013 р. №43/22-7/30948032 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "М'ясопродукт-Кіровоград" (код 30948032) щодо правильності застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Оптімус КАРО" (код 37389399) за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 року. Зокрема, за результатами проведеної перевірки встановлено невірне застосування штрафних санкцій, протягом 1095 днів за порушення викладені в акті перевірки від 25.10.2012 р. №40/22-7/30948032 та як наслідок відповідачем і винесене 25.04.2013 року податкове повідомлення-рішення №0000440227 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 12542,00 грн., в т.ч. за основним платежем 0,00 грн., за штрафними санкціями 12542,00 грн..

Відтак відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення було винесено правомірно, у зв'язку з чим просить суд в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі /а.с.105-107/.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення, просив суд їх врахувати та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог. Щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував /а.с.177/.

Отже, згідно ст.128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); - безсторонньо (неупереджено); - добросовісно; - розсудливо; - з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; - своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Позивач, зареєстрований виконавчим комітетом Кіровоградської міськради 02.08.2000 року як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ як платник податків /а.с.13-15/.

Встановлено, що службовою особою відповідача, відповідно наказу від 05.04.2013 року №765 та п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.12 п.78.1 ст. 78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства в частині правильності застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Оптімус КАРО" (код 37389399) за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 року.

По закінченню перевірки складено акт від 10.04.2013 р. №43/22-7/30948032 /а.с.17-20/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ст.123 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено невірне застосування штрафних санкцій протягом 1095 днів;

- п.198.3, п.198.6, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження рядка 17 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та спрямовується до спеціального фонду державного бюджету» на суму 50167 грн., за лютий 2012 року.

На підставі акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 25.04.2013 р. №0000440227, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 12542,00 грн., в тому числі 0,0 грн. за основним платежем, 12542,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с.16/.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Як вбачається з акту перевірки від 10.04.2013 №43/22-7/30948032, перевіркою встановлено, що головним державним податковим-ревізором інспектором відділу перевірок фінансових установ та контролю за операціями в сфері ЗЕД Ткаченко А.В. у період з 22.10.2012 по 23.10.2012 р. проведена перевірка ТОВ "М'ясопродукт-Кіровоград" з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Оптімус КАРО" за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 року. За результатами перевірки було складено акт від 25.10.2012 року №40/22-7/30948032, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 р. №0000260227 по ПДВ на загальну суму 62,7 тис. грн.., в т.ч. основний платіж - 50,2 тис. грн.. та штрафна санкція - 12,5 тис. грн. (25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання). Поряд з цим, раніше також була проведена перевірка ТОВ "М'ясопродукт-Кіровоград" за період з 01.10.2011 по 31.12.2011 р.. За результатами перевірки було складено акт від 09.04.2012 року №28/22-2/30948032, яким встановлено заниження у 2011 році та прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.04.2012 р. №0000180225 по ПДВ на загальну суму 39,7 тис. грн., в т.ч. основний платіж в сумі 38,7 тис. грн.. та штрафна санкція в сумі 1,0 грн..

Таким чином відповідач приходить до висновку, що в ході проведено перевірки позивача було встановлено порушення вимог п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України в частині невірного застосування штрафних санкцій під час встановлення, протягом 1095 днів, повторного порушення. Отже, головним державним податковим ревізором під час складення акту від 25.10.2012 р. №40/22-7/30948032 було повторне визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ, тобто штраф по ПДВ згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, повинен складати 50 %.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач провів перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт від 09.04.2012 р. №28/22-2/30948032, яким встановлено заниження у 2011 році та прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.04.2012 р. №0000180225 по ПДВ на загальну суму 39,7 тис. грн., в т.ч. основний платіж в сумі 38,7 тис. грн.. та штрафна санкція в сумі 1,0 грн. /а.с.75-88, 90/.

Водночас, службовою особою відповідача у період з 22.10.2012 по 23.10.2012 р. проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Оптімус КАРО" за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 р., за результатами якої було складено акт від 25.10.2012 року №40/22-7/30948032. Згідно акту було встановлено порушення позивачем: - пп.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження рядка 17 "сума податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та спрямовується до спеціального фонду державного бюджету"за лютий 2012 року на суму 50167 грн.; - п.п.138.2, 138.4, 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 1 квартал 2012р. на суму 52675 грн. /а.с.29-34/.

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2012 року №0000260227, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62709 грн., у т.ч. за основним платежем - 50167 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12542 грн. /а.с.89/.

В той же час, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 25.04.2013 р. за №0000440227, на підставі акту перевірки від 10.04.2013 року №43/22-7/30948032, відповідач вказує про наявність порушення вимог п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України в частині невірного застосування штрафних санкцій під час встановлення, протягом 1095 днів, повторного правопорушення. При цьому, відповідачем не враховано наступне.

Згідно ст.111 Податкового кодексу України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: - фінансова; - адміністративна; - кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Податковим кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (ст.113 Податкового кодексу України).

Згідно ст.ст.115 та 116 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Вимогами ст.123 Податкового кодексу України визначено порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Зокрема, положеннями п.123.1 цієї статті передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставах визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Але, визначені ст. 123 Податкового кодексу України санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень , а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених п.п.54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

Дана позиція описана і в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 року №2198/11/13-11 щодо застосування підвищених розмірів штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень, як це передбачено пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, судам слід мати на увазі, що визначені розглядуваною законодавчої нормою санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Тому повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування слід застосовувати в розрізі кожного окремого з податкових порушень, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України. Тобто повторним у розумінні ст.123 Податкового кодексу України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення. У разі повторного визначення податкових зобов'язань за вчинення різних податкових порушень підвищений розмір відповідальності застосовуватися не повинен.

Відповідно до п.54.5 ст.54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

В ході проведення перевірки позивача (акт від 10.04.2013 р. №43/22-7/30948032) та зокрема винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000440227 від 25.04.2013 року (за порушення вимог п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України), не було враховано право позивача на оскарження рішень контролюючих органів, передбачене ст.56 Податкового кодексу України.

Згідно норм цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п.56.1 ст.56 ПК України). У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України). Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п.56.3 ст.56 ПК України). Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 ст. 56 ПК України, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.56.15 ст.56 ПК України).

Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 р. №6-рп/2012, закон є цілісним документом, всі його положення мають розглядатися у взаємозв'язку, системно.

З системного аналізу вказаних вище норм чинного законодавства вбачається, що відповідач визначаючи розмір штрафних санкцій не взяв до уваги той факт, що податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 року №0000260227, яким позивачу, на підставі акт перевірки від 25.10.2012 р. №40/22-7/30948032, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62709 грн., у т.ч. за основним платежем - 50167 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12542 грн. /а.с.89/, оскаржено позивачем до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2012 року у справі №1170/2а-3948/12 було визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 09.11.2012 року №0000260227 /а.с.41-44/.

Рішення суду оскаржено податковим органом в апеляційному порядку та згідно інформації з Діловодства спеціалізованого суду(ДСС) у справі №1170/2а-3948/12 відкрито апеляційне провадження на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2012 року.

Станом на день розгляду справи рішення по справі №1170/2а-3948/12 не набрало законної сили, а тому суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 р. №0000260227 вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а тому, при визначенні розміру штрафної санкції, згідно податкового повідомлення-рішення від 25.04.2013 р. №0000440227, відповідач не міг застосовувати 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання, оскільки факт повторності вчинення правопорушення ще не доведено.

Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутній факт повторного вчинення протиправних діянь позивачем, а тому підвищений розмір відповідальності застосовуватися не повинен.

Відповідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 25 квітня 2013 року №0000440227 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 25 квітня 2013 року №0000440227.

3. Стягнути з державного бюджету на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "М'ясопродукт-Кіровоград" (код за ЄДРПОУ 30948032) судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 125 грн. 43 коп., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько