Постанова

від 11.02.2014 по справі 827/148/14-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2014 рокуСправа №827/148/14-а м. Севастополь

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Мінько О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя до Державного підприємства "Науково-технологічний центр використання природних ресурсів шельфу" Національної Академії наук України про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Науково- технологічний центр використання природних ресурсів шельфу" Національної Академії наук України про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, яка складає різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за грудень 2013 року у розмірі 434,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено законодавство про наукову і науково-технічну діяльність щодо перерахування суми пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, а саме, за грудень 2013 року такі перерахування відповідачем здійснені не були.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 25-26).

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, суд не повідомив, заперечень проти позову не надав. Повістка про виклик відповідача повернута до суду відділенням поштового зв'язку з позначкою "адресат не значиться" (а.с.19-24).

Оскільки до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місце знаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб- учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат не значиться" і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку що до повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно з частиною шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Встановлено, що державне підприємство "Науково- технологічний центр використання природних ресурсів шельфу" Національної Академії наук України , зареєстроване Ленінською районною державною адміністрацією 17.03.1992 р.

Згідно з частиною дев`ятою статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 р. № 1977-XII, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12), та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 372 (далі - Порядок) встановлено, що цей Порядок визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії)

Відповідно до пункту 2 Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом третім вказаного Порядку передбачено, що фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Згідно з пунктом 5 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Позивачем на адресу Державного підприємства "Науково- технологічний центр використання природних ресурсів шельфу" Національної Академії наук України було надіслано повідомлення від 17.12.2013 р. № 9633/4/03-30 про розмір фактичних витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і суми, нарахованої згідно інших законодавчих актів, на яку мають право вказані особи за грудень 2013 р., разом з розрахунками сум зобов`язання, яке отримано повноважною особою 23.12.2013 року (а.с. 5-8).

Щомісячний розмір відшкодування з 01.01.2014 р. складає 434,29 грн.

Сума відшкодування відповідачем не оскаржувалась.

Таким чином, на час розгляду справи Державне підприємство "Науково- технологічний центр використання природних ресурсів шельфу" Національної Академії наук України має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, яка складає різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за грудень 2013 року у розмірі 434,29 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не наведено.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З врахуванням зазначеного, аналізуючи законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума заборгованості - стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя, задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-технологічний центр використання природних ресурсів шельфу" Національної Академії наук України (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 28, ЄДРПОУ 16500199) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (юридична адреса: 99008 м. Севастополь, вул. Карантинна, б.16 кв. 56-58, ЄДРПОУ 22274991 р/р 25606301351733 в ТВБВ № 10011/0267 філії Кримського республіканського управління АТ "Ощадбанк", МФО 324805) заборгованість у розмірі 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 29 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько