Постанова

від 03.02.2014 по справі 801/10777/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2014 р. (15:52) Справа №801/10777/13-а

Окружний адміністративного суду Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Асєєвої Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача - Петричук В.Р., паспорт серії : НОМЕР_2;

від відповідача -Чакал А.Р., довіреність № 55/10 від 16.10.2013, паспорт серії : НОМЕР_3.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2013 р. №0008352270.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом проведеної відповідачем документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД" по взаємовідносинах з ТОВ "Фалкон-2011" у жовтні 2012 року, грудні 2012 року був зроблений висновок про заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 144910 грн., у тому числі : у жовтні 2012 року у сумі -115000грн., грудні 2012 року - у сумі 12910грн., у травні 2013 року - у сумі -17000грн., у зв'язку з твердженням про фіктивність господарських операцій із зазначеним контрагентом.

Позивач вказаний висновок вважає неправомірним та зазначає, що реальність та товарність операцій з ТОВ "Фалкон-2011" підтверджується відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на фіктивність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "Фалкон-2011".

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 24.09.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.41).

Згідно свідоцтва від 22.11.2010 року №100310923 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД" з 22.11.2010 року зареєстровано в якості платника податку на додану вартість ( т.1 а.с.44).

Як вбачається з матеріалів справи, з 15.07.2013 р. протягом 5 робочих днів Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Виробничо-торгівельної компанії "Пеліфікс ЛТД" (ЄДРПОУ 24496566) з питань взаємовідносин з ТОВ "Фалкон-2011" у жовтні 2012 року, грудні 2012 року та відображення їх у податковій звітності.

Під час проведення перевірки відповідачем з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було отриманно акт від 17.01.2013 року №168/2240/37649519 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки з ТОВ «Фалкон -2011» (ЄДРПОУ 37649519) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами,якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за серпень - листопад 2012 року.

З посиланням на цей акт відповідач зазначив, що фінансово - господарська діяльність ТОВ «Фалкон -2011» здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цівільної право дієздатності, у зв'язку з чим фінансово - господарські взаємовідносини ТОВ «Фалкон -2011» з контрагентами (ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД") є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

На підставі проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 26.07.2013 року №484/22-7/24496566, відповідно якого були встановлені порушення :

- п. 198.1,п.198.2,п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого донараховано ПДВ у сумі у сумі 144910грн., у тому числі : у жовтні 2012 року у сумі -115000грн., грудні 2012 року - у сумі 12910грн., у травні 2012 року - у сумі -17000грн. (т.1.а.с.7-14).

На підставі виявлених порушень відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення від 14.08.2013 року №0008352270, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 181137,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі - 144910 та штрафними (фінансовими санкціями) у сумі 36227,5 грн. (т.1 а.с.6).

Правомірність винесення відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення є предметом спору у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД" було укладено низку договорів про закупівлю робіт за державні кошти ( т.2 а.с.18-34) , а саме:

- договір від 14.08.2012 року №101/12, укладений з Міністерством регіонального розвитку та житлово - комунального господарства АР Крим (замовник), відповідно до якого на підставі розпорядження Ради міністрів АР Крим від 18.06.2012 року №381-р "Про внесення змін до розпорядження Ради міністрів АР Крим від 20.04.2012 року №222-р "Про розподіл державних витрат в 2012 році" та Закону України "Про здійснення державних закупівель" доручає, а підрядник (ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД") зобов'язується виконати комплекс робіт по об'єкту "Реконструкція ЦТП КРСП "Озеленитель", розташованого за адресою: вул. Севастопольська 41, м. Сімферополь, АР Крим.

Відповідно до п.1.5 зазначеного договору підрядчик підтверджує, що має право на виконання робіт (ліцензію).

Відповідно до п.3.1 договору вартість робіт з урахуванням ПДВ складає -501 554,60грн. та сплачується за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до п.10 зазначений договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2012 року.

- договір від 20.08.2012 року №52/411/070 "Про закупівлю робіт за державні кошти на об'єкті "Капітальне будівництво дитячого садочку в с. Пруди Совєтського району", укладений з Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим (замовник), відповідно до якого підрядник (ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД") зобов'язується в 2012 році виконати роботи, зазначені в розпорядженні КМУ від 25.-6.2012 року №464-р "Про перерозподіл деяких витрат, передбачених Міністерству фінансів України на 2012 рік, та внесенні змін до розпорядження КМУ від 21.03.2012 року №177 "Про деякі питання використання в 2012 році державних капітальних витрат" та до розпорядження Ради міністрів АР Крим від 07.08.2012 року №520-р " Про внесення змін до розпорядження Ради міністрів АР Крим від 20.04.2012 року №222-р" Про питання державних капітальних витрат в 2012 році", а замовник прийняти та сплатити вартість виконаних робіт.

В пункті 1.2 Договору сторони визначили найменування робіт - ремонтні роботи по об'єкту «капітальний ремонт дитячого садку в с. пруди Советського району АР Крим».

Відповідно до п.3.1. зазначеного договору вартість виконаних робіт складає у 1884,33826 грн., тому числі ПДВ складає 314,05638грн.

Відповідно до п.10 договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2012 року.

- договір №69/417/070 від 27.08.2012 року "Про закупівлю робіт за державні кошти на об'єкті "Аварійно-відновлювальних робіт в частині будівлі ДУЗ "Сказка" в с. Пожарське Сімферопольського району, укладений з Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим (замовник), відповідно до якого ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД" (підрядник) зобов'язується виконати в 2012 році роботи, зазначені в постанові Ради міністрів АР Крим від 28.12.2011 року №662-6/11 "Про бюджет Автономної Республіки Крим на 2012 рік" зі змінами та доповненнями, зазначеними в постанові Ради міністрів Ар Крим від 25.07.2012 року №886-6/12 " Про внесення змін в постанову Ради міністрів АР Крим від 28.12.2011 року №662-6/11 " Про бюджет Автономної Республіки Крим на 2012 рік", а замовник зобов'язується прийняти роботи та сплатити їх вартість.

В пункті 1.2 Договору сторони визначили найменування робіт - аварійно-відновлювальні роботи по об'єкту «аварійно-відновлювальні роботи частини будівлі ДУЗ «Сказка» в с. Пожарське Сімферопольського району», вид робіт - капітальний ремонт.

Відповідно до п.1.2. договору його ціна становить -2587,64грн.

Відповідно до п.10 договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2012 року.

Згідно з частиною 1 статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ""Виробничо-торгівельна компанія "Пеліфікс ЛТД" не було безпосереднім виконавцем вищевказаних робіт, оскільки для виконання останніх був залучений субпідрядник - ТОВ «Фалкон-2011», з яким було укладено:

1. Договір субпідряду №1532 від 01.10.2012 р., відповідно до якого субпідрядник (ТОВ «Фалкон-2011») зобов'язується за замовленням ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Пеліфікс ЛТД» виконати роботи по об'єкту: "аварійно-відновлювальні роботи частини будівлі ДУЗ "Сказка" в с. Пожарське Сімферопольського району ( т.1 а.с.93-94).

Відповідно до п.2.1 договору його ціна складає 2067640грн.

Відповідно до п.2.2. зазначеного договору вартість виконаних робіт включає в себе будівельно - монтажні роботи з вартістю використаних матеріалів.

Вказана в пункті 2.1 Договору ціна є попередньою. Остаточна ціна договору визначається за проектно-кошторисною документацією, яка надається Генпідрядником. Ціна договору може бути змінена внаслідок інфляції, підвищення цін на матеріали тощо. Оплата витрат, пов'язаних з підвищенням ціни договору здійснюється Замовником в порядку, передбаченому в п.3 цього Договору (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п.3.1 договору оплата здійснюється по авансовими платежами і на підставі актів виконаних робіт поетапно за виконані роботи.

Відповідно до п.4.3. строк дії договору становить з жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

2. Договір субпідряду №1533 від 19.09.2012 року відповідно до якого субпідрядник (ТОВ «Фалкон-2011») зобов'язується за замовленням ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Пеліфікс ЛТД» виконати роботи по об'єкту: "Капітальне будівництво дитячого садку в с. Пруди Совєтського району" (т.1 а.с. 60-61).

Відповідно до п.2.1 договору його ціна складає 1884338грн.

Відповідно до п.2.2. зазначеного договору вартість виконаних робіт включає в себе будівельно - монтажні роботи з вартістю використаних матеріалів.

Вказана в пункті 2.1 Договору ціна є попередньою. Остаточна ціна договору визначається за проектно-кошторисною документацією, яка надається Генпідрядником. Ціна договору може бути змінена внаслідок інфляції, підвищення цін на матеріали тощо. Оплата витрат, пов'язаних з підвищенням ціни договору здійснюється Замовником в порядку, передбаченому в п.3 цього Договору (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 договору оплата здійснюється по авансовими платежами і на підставі актів виконаних робіт поетапно за виконані роботи.

Відповідно до п. 4.3 договору строк дії договору становить з вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

На виконання умов зазначених договорів ТОВ «Фалкон-2011» були виконані підрядні роботи з капітального ремонту дитячого садку в с. Пруди Совєтського району в грудні 2012 року; з реконструкції ЦТП КРСП "Озеленитель" по вул. Севастопольська, 41 в м. Сімферополі, а також аварійно-відновлювальні роботи частини будівлі ДУЗ "Сказка" в с. Пожарське Сімферопольського району, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), кошторисною документацією.

Вартість робіт була оплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками.

За фактом настання першої з подій ТОВ «Фалкон-2011» були виписані наступні податкові накладні:

- №146 від 31.10.2012 р. на суму ПДВ 31 666,67 грн.;

- №38 від 24.10.2012 р. на суму ПДВ 83 333,33 грн.;

- №128 від 26.12.2012 р. на суму ПДВ 6 000,00 грн.;

- №127 від 25.12.2012 р. на суму ПДВ 6 909,87 грн.;

- №129 від 27.12.2012 р. на суму ПДВ 9 000,00 грн.;

- №130 від 28.12.2012 р. на суму ПДВ 8 000,00 грн.

Отримання позивачем зазначених податкових накладних підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно додатків 5 до податкових декларації з податку на додану вартість суми ПДВ за цими податковими накладними були віднесені позивачем до складу податкового кредиту наступних періодів:

- жовтень 2012 року - 115 000,00 грн.;

- грудень 2012 року - 12 909,87 грн.;

- травень 2013 року - 17 000,00 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ "Фалкон -2011 " був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні (т.1 а.с.87-92) містять всі реквізити, визначені в якості обов'язкових підпунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 N 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення".

Судом встановлено, що фактично висновок податкового органу про заниження позивачем сум податку на додану вартість зроблений на підставі тверджень про фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ "Фалкон -2011", непідтвердження їх первинними документами, з приводу чого суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, суд погоджується з твердженням податкового органу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Проте, наведені обставини не досліджувалися податковим органом під час проведення перевірки, оскільки фактично висновок про фіктивність господарських операцій був зроблений на підставі отриманого висновку Головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Сімферополі №1774/07.50 від 01.07.2013 р., а також акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 17.01.2013 р. № 168/2240/37649519 "про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фалкон-2011».

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Досліджуючи рух активів, установлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції, а також наявність господарської мети при вчиненні позивачем угоди з ТОВ «Фалкон -2011» суд звертає увагу зазначає наступне.

Так, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 08.06.2011 р. була видана Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельної компанії "Пеліфікс ЛТД" ліцензія серії АВ №587239 на право провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, зі строком її дії з 08.06.2011 р. по 08.06.2016 р.

Аналогічна ліцензія серії АД №072366, зі строком дії з 25.07.2012 р. по 25.07.2015 р., також наявна у ТОВ «Фалкон -2011», що підтверджує правомочність суб'єктів господарювання на укладання вказаних вище підрядних договорів та їх виконання.

Укладення позивачем субпідрядних договорів з ТОВ «Фалкон -2011» безпосередньо пов'язано з виконанням позивачем своїх обов'язків за основними договорами підряду. При цьому, загальна вартість виконаних ТОВ «Фалкон -2011» підрядних робіт є меншою за сумарну вартість робіт за основними договорами, що свідчить про наявність економічного ефекту від здійснення господарської діяльності.

Таким чином, рух активів, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ "Фалкон-2011", їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що вести мову про завищення позивачем податкового кредиту у жовтні, грудні 2012 року та у травні 2013 року в сумі 144910грн. неможливо з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Крім того, слід зауважити, що в даній справі необхідною умовою є встановлення статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ "Фалкон-2011", останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість, відомості стосовно зазначеного підприємства та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначеного контрагента у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. ("Булвес" АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону " Про ПДВ " стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Крім того, висновок про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, викладений в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 р. (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 14222198), та підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах на підставі ч. 2 ст. 162 та ст. 244-2 КАС України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань суд вважає протиправними.

крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 42.1 статті 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Однак, спірне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 14.08.2013 р. № 0008352270 взагалі не було підписано та скріплено печаттю податкового органу, що є порушенням вищенаведеної правової норми.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч.1 с.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

за таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 362,27 грн. підлягає стягненню на його користь з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 03.02.2014 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 10.02.2014 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 14.08.2013 р. № 0008352270.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельної компанії "Пеліфікс ЛТД" (95034, м. Сімферополь, АР Крим, просп. Перемоги, 82,оф.3, ідентифікаційний код 24496566) судовий збір у розмірі 362,27грн. (триста шістдесят дві гривні двадцять сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.