Постанова

від 29.01.2014 по справі 826/19182/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 січня 2014 року № 826/19182/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Берко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПідприємства "Медіа Сервіс" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві провизнання дій протиправними

за участю:

представника позивача - Лук'яненка Я.В. (довіреність б/н б/д),

представника відповідача - Глушковської А.О. (довіреність № 826/9/226-59-10-19 від 29.08.2013),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05.02.2014 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство "Медіа Сервіс" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання дій протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час підготовки, організації та проведення перевірки позивача результати якої оформлені актом № 100/2659150227 від 22.11.2013 були допущені грубі порушення вимог чинного законодавства, а саме, перевірку відповідачем було призначено та проведено за відсутності на те правових підстав, на підставі неналежним чином оформлених документів та без належного повідомлення про факт її проведення.

Представник позивача у судовому засіданні 05.02.2014 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 18.12.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що перевірку позивача результати якої оформлені актом № 100/2659150227 від 22.11.2013 було призначено та проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Також відповідач зазначив про те, що позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки шляхом направлення йому рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення повідомлення від 18.11.2013 та наказу № 1295 від 18.11.2013.

У судовому засіданні 05.02.2014 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2013 начальником Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві видано наказ № 1295 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПІДПРИЄМСТВА "МЕДІА СЕРВІС" ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ "СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ 331556942)", яким на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства "Медіа Сервіс" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" щодо достовірності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за період: вересень, жовтень, листопад, грудень 2010, січень, лютий 2011 року в термін з 20.11.2013 та складено повідомлення № 212659 1502 28.

В період з 20.11.2013 по 21.11.2013 Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку достовірності декларування Підприємством "Медіа Сервіс" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (ЄДРПОУ 33156942) бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі 361 753,00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за вересень 2010 року (вх. №467704 від 18.10.2010), у сумі 371 848,00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за жовтень 2010 року (вх. № 556184 від 18.11.2010), у сумі 351 165,00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за листопад 2010 року (вх. №597689 від 20.12.2010), у сумі 321 557,00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за грудень 2010 року (вх. №650897 від 18.01.2011), у сумі 319 541,00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за січень 2011 року (вх. №20325 від 18.02.2011), у сумі 316 893.00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за лютий 2011 року (вх. №78671 від 18.03.2011) за результатами якої складено акт № 100/2659150227 від 22.11.2013.

Підприємство "Медіа Сервіс" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" не погоджуючись з діями Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо підготовки, організації та проведення перевірки результати якої оформлено актом № 100/2659150227 від 22.11.2013 звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень

Згідно із пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, документальна невиїзна перевірка, може бути проведена за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України, зокрема, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, за умови прийняття керівником органу державної податкової служби наказу про її проведення та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії такого та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до наказу № 1295 від 18.11.2013 та акту № 100/2659150227 від 22.11.2013 відповідачем було призначено та проведено позапланову невиїзну документальну перевірку щодо достовірності декларування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі 361 753,00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за вересень 2010 року, у сумі 371 848,00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за жовтень 2010 року, у сумі 351 165,00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за листопад 2010 року, у сумі 321 557,00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за грудень 2010 року, у сумі 319 541,00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за січень 2011 року, у сумі 316 893.00 грн., відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за лютий 2011 року, тобто щодо законності декларування заявленого від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Таким чином, відповідачем було призначено позапланову невиїзну документальну перевірку відповідно до положень підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Наказ № 1295 від 18.11.2013 підписано начальником Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, тобто уповноваженою на те особою.

Посилання позивача, як на підставу відсутності у відповідача права на проведення перевірки на те, що наказ та відповідні повідомлення були отримані ним лише 22.11.2013, у той час, як перевірку було проведено в період з 20.11.2013 по 21.11.2013, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження направлення позивачу повідомлення та наказу № 1295 від 18.11.2013 рекомендованим листом із повідомленням про вручення 18.11.2013, а саме, фіскальний чек, у той час, право на проведення документальної невиїзної перевірки відповідно до положень Податкового кодексу України у податкового органу виникає, як після вручення платнику податків повідомлення та наказу на проведення перевірки під розписку, так і після направлення зазначених документів платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність у відповідача підстав для призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, результати якої були оформлені актом № 100/2659150227 від 22.11.2013.

Частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Дії відповідача щодо підготовки, організації та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача результати якої оформлені актом № 100/2659150227 від 22.11.2013 є лише службовою діяльністю посадових осіб відповідача спрямованою на отримання інформації необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сама по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо підготовки, організації та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача результати якої оформлені актом № 100/2659150227 від 22.11.2013 не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13, в якій зазначено наступне: "Враховуючи викладене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. "

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 05.02.2014.