Постанова

від 21.01.2014 по справі 801/4127/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2014 р. 13:11 Справа №801/4127/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Ходус Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський клуб"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного Управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача - Умєров С.У., довіреність № б/н від 05.09.2013, паспорт НОМЕР_1;

від відповідача - Бекірова Д.П., довіреність № 57/10 від 11.11.2013, паспорт НОМЕР_2;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський клуб" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного Управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 004521501, № 0000781504 та № 0000771504 від 27.03.2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки висновки зроблені відповідачем є неправомірними, угоди укладені, здійснені й оплачені не є недійсними. Також позивач зазначає, що в силу ст.204 ГК України угоди укладені між ТОВ ""Кримський клуб" та ПП "Севелітстрой" є правомірними і виконаними у повному обсязі. З урахуванням того, що угоди укладені з контрагентом є чинними і виконаними з двох сторін, то відповідно у ТОВ ""Кримський клуб" було право на формування податкового кредиту.

Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у запереченнях на нього (т.1,а.с.35-37).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16 липня 2013 року задоволено клопотання позивача та призначено судову експертизу по справі (т.1,а.с.141).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський клуб» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради від 14.07.2010 р., реєстраційний номер запису № 18821020000017083 (а.с.113).

Свою діяльність підприємство здійснює на підставі статуту ТОВ «Кримський клуб» в редакції 2011р. (а.с.96). Згідно п.1.1 Статуту підприємство було зареєстровано 14.07.2010р. під назвою ТОВ «Кримське курортне - туристичне агентство». При цьому, ТОВ «Кримський клуб» має всі права та обов'язки, які існували до перейменування (а.с.97).

ТОВ « Кримський клуб » включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно з довідкою АА № 339065 від 24.09.2010р. (а.с.114), ідентифікаційний код - 37172470, місце розташування: АР Крим , м. Сімферополь, Київський р- н, вул. Фрунзе, буд. 41 .

Види діяльності (за КВЕД):

63.30.0 - Послуги з організації подорожей;

55.23.0 - Надання інших місць для тимчасового проживання , не віднесених до інших груп ;

60.23.0 - Діяльність нерегулярного пасажирського транспорту;

74.87.0 - Надання інших комерційних послуг ;

74.14.0 - Консультування з питань комерційної діяльності та управління ;

74.12.0 - Діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

ТОВ « Кримський клуб» взято на облік в органах державної податкової служби від 15.07.2010 р. за № 76831, на момент проведення перевірки знаходилося на обліку в ДПІ у м. Сімферополі (а.с.112).

Підприємство зареєстроване як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100312216 від 01.12.2010р., індивідуальний податковий номер - 371724701096 (а.с.115).

Документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Кримський клуб» проведена відповідачем з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Севелітстрой" за періоди: грудень 2010 року, березень 2011 року.

За результатами перевірки 04.03.2013 року складений акт № 1390/15.4/37172470 (т.1,а.с.10-29), згідно з яким документальною позаплановою невиїзною перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський клуб" встановлено порушення (т.1,а.с.28):

1. п.п.5.1. п.п. 5.2.1 п.5.2, п.5.3.9 п.п. 5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 36 885 грн., у тому числі по періодах: 4 квартал 2010р. - у сумі 33791 грн., 1 квартал 2011р. у сумі - 3094грн.;

2. п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 29508,00 грн., в тому числі: грудень 2010р. - 27033,00 грн., лютий 2011р.- 1917,0 грн., березень 2011р. - 558,0 грн.

Згідно з актом ДПІ за період грудень 2010 р., лютий - березень 2011 перевіркою встановлені взаємовідносини ТОВ « Кримський клуб» з ПП «Севелітстрой», які мають ознаки «фіктивності» та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту (стр.5 акта ДПІ) (т.1,а.с.14).

Також в акті ДПІ зазначено, що враховуючи матеріали зустрічної перевірки не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальника ПП «Севелітстрой». Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням з ПП «Севелітстрой» об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальника ПП «Севелітстрой», відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. та ст.22, 188 Податкового кодексу України.

Виходячи з наведеного, ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833), на думку перевіряючих (стр.7 акту), здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб (т.1,а.с.16).

В зазначеному акті вказано, що ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833) безпідставно сформував податкові зобов'язання та податковий кредит по податковим накладним, виписаним на придбання чи продаж товарів (робіт, послуг) які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги ст.22, ст..185, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (т.1,а.с.16).

Як зазначено в акті перевірки позивача, аналізом та проведеною перевіркою ПП «Кримський клуб» (код ЄДРПОУ 37172470) не встановлено факту реального здійснення господарських операцій з ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833), які мають ознаки фіктивних підприємств. Також перевіряючи зазначили, що первинна документація із реквізитами фіктивних підприємств не відповідає вимогам законів України так як складена і підписана особами, не уповноваженими на це та не наділеними правоздатністю щодо діяльності вказаних юридичних осіб (т.1, а.с.25).

На підставі акту перевірки № 1390/15.4/37172470 від 04.03.2013 року ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення № 004521501 від 27.03.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Кримський клуб" за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 46106 грн. 30 коп., № 0000781504 від 27.03.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Кримський клуб" за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2476 грн. 00 коп. та № 0000771504 від 27.03.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1917 грн. 00 коп. (т.1,а.с.5-9).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI .

Відповідно до норм п.14.1.181 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів ( послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари ( послуги) відрізняються більш ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари ( послуги), та складається із сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом статті 193 та статтею 194 протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що достатніми підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання платником податку товарів та послуг, використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності, сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, наявність належним чином оформленої накладної.

Також згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту).

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Судом встановлено, що у період грудень 2010р., лютий - березень 2011р. ТОВ «Кримський клуб» здійснювало фінансово - господарські взаємовідносини з ПП « Севелітстрой».

20.12.2010 р. між ПП «Севелітстрой» (Виконавець) та ТОВ «Кримське курортно - туристичне агентство» (Замовник) укладено договір про надання послуг б/н, згідно з яким ПП «Севелітстрой» (Виконавець) зобов'язується забезпечити для ТОВ «Кримське курортно - туристичне агентство» (Замовник) поставку рекламно - поліграфічної продукції та провести маркетингове дослідження (т.1,а.с.223).

Згідно п.2.1.2 Виконавець зобов'язується забезпечити Замовнику поставку поліграфічної продукції:

- Книги «Крим цілющий» - 617 екземплярів за ціною 100,00 грн. за одиницю;

- Міні - карти «Крим» - 1500 примірників за ціною 10,00 грн. за одиницю.

У п.2.1.3 Договору відображено, що виконавець також зобов'язаний: «Провести і надати в друкованому вигляді маркетингове дослідження на тему «Кримський туризм і курорти» - загальною вартістю 50000,00 грн.».

При цьому, Замовник зобов'язується провести своєчасну оплату за даним Договором - 126700 грн., не пізніше 10-ти банківських днів з моменту підписання цього Договору сторонами.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Вищевказаний договір підписаний від імені представників обох сторін та скріплений печатками підприємств (зворотній бік а.с.223).

31.12.2010г. між ТОВ «Кримське курортно - туристичне агентство» (Замовник) і ПП «Севелітстрой» (Виконавець) підписано акт, відповідно до якого передана наступна продукція:

- Книги «Крим цілющий » у кількості 617 штук на суму 61700,00 грн. ;

- Міні - карти «Крим » у кількості 1500 штук на суму 15000,00 грн. ;

- Маркетингове дослідження «Крим цілющий » на суму 50000,00 грн.

Всього надано послуг на суму 126 700 грн. , в т.ч. ПДВ.

Таким чином судом встановлено, що підтвердженням виконання зазначеного договору є зазначений вище акт приймання-передачі від 31.12.10р. (а.с.224), податкові та видаткові накладні на загальну суму 162200,00грн. (у т.ч. ПДВ 27033,33грн.) (а.с.86-95, 229-242), маркетинговим дослідженням (а.с.211), а сплата - платіжним дорученням та банківськими виписками (а.с.235,237,95, т.2,56-57).

Використання отриманих послуг та приміщення в своїй господарській діяльності підтверджується актом на списання роздаткового матеріалу від 26.03.11р., фотознімками, інвентарними картками обліку основних засобів, довідкою про підприємство, контрактом від 21.07.13р. №1351435/2013-01 (а.с.212-222,225,205-209).

Таким чином, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.12.13 року по справі № 801/9043/13-а, предметом розгляду якої був вказаний договір від 20.12.2010 року, підтверджена його реальність та правомірність.

Відповідно до ст. ...... КАС України обставини, встановлені .......

Судом також досліджено контракт № 1351435/2013-01 від 21.07.13 р. згідно з яким ITE Eurasian Exhibitions FZ-LLC (Виконавець) надає ТОВ «Кримський клуб» (Експонент) послуги з участі у виставці «MITT 2014», яка відбудеться з 19 по 22 березня 2014 р. в м. Москва, Росія. Мета участі у виставці - просування продукції, що належить Експоненту. Загальна вартість послуг Виконавця з організації участі Експонента у виставці, яка підлягає оплаті, становить 14221,00 Євро (а.с.205-209).

До матеріалів справи надані копії зразків поліграфічної рекламної продукції (а.с.64-66), виробленої ПП «Севелітстрой» за договором від 20.12.2010р., і яка була використана для безкоштовної роздачі потенційним клієнтам на виставці «МІТТ 2011», що проходила 16-19.03.2011 р. у м.Москва. Участь ТОВ « Кримський клуб» в даній виставці підтверджується офіційним каталогом виставки « М1ТТ 2011 » (а.с.69-71), а також нагородженням ТОВ « Кримський клуб» кришталевим кубком «За краще представлення туристичного напрямку » (а.с.72) .

Оплата з боку ТОВ «Кримське курортно- туристичне агентство» послуг ПП «Севелітстрой» за вищезгаданим договором здійснена за безготівковим розрахунком в повному обсязі на суму 126700,00 грн. з урахуванням ПДВ за платіжним дорученням № 42 від 30.12.2010 р. (а.с.87, виписка банку - а.с.95).

Також, у досліджуваний період ТОВ «Кримський клуб» купувало у ПП «Севелітстрой» різні товарно-матеріальні цінності для забезпечення роботи офісу підприємства, а саме оргтехніку, канцтовари, офісні меблі (а.с.88-93). Зазначені ТМЦ оприбутковані в бухгалтерському обліку ТОВ «Кримський клуб» у повному обсязі: оргтехніка, меблі на балансовому рахунку з к - т 631 в д-т рах. 15, канцтовари та інші МБП на д -т рах. 22, з к- т 6З1.

Судом встановлено, що вищевказані операції ТОВ «Кримський клуб» з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Севелітстрой» за період грудня 2010 р. - березня 2011 підтверджуються видатковими накладними (акт прийому-передачі), які підписані від імені Постачальника та Одержувача і скріплені печатками підприємств (а.с.86-93).

Також суд зазначає, що дані господарські операції відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «Кримський клуб» по кредиту рах. 631 в повному обсязі.

Що стосується оплати вказаних операцій то судом встановлено, що оплата товарів (робіт, послуг), придбаних у ПП «Севелітстрой» здійснена ТОВ "Кримський клуб" за період грудень 2010р. - березень 2011 рік на загальну суму 177050,00 грн. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Севелітстрой».

Надані суду документи ТОВ "Кримський клуб" з придбання ТМЦ (робіт, послуг) у вищевказаного контрагента (видаткові накладні, акт прийому-передачі, платіжні документи тощо) відносяться, відповідно до чинного законодавства, до первинних документів, які фіксують і документально підтверджують факт здійснення господарської операції і, отже, служать підставою для включення відповідних витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства.

Враховуючи вищевикладене, висновки ДПІ у м. Сімферополі за актом перевірки від 04.03.2013 р. № 5174/10/15-4 в частині заниження позивачем ТОВ «Кримський клуб» податку на прибуток в періоді грудня 2010 - березень 2011 р. на загальну суму 36 885 грн., в тому числі по періодах: 4 квартал 2010 р. - у сумі 33791 грн., 1 квартал 2011 р. - у сумі 3094 грн., документально та нормативно не обґрунтовані.

Що стосується висновків ДПІ щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, за результатами чого занижено податок на додану вартість в періоді, на загальну суму 29508,00 грн., в тому числі по періодах: грудень 2010 рік у сумі 27033 грн., лютий 2011 рік - 1917 грн., березень 2011 р. - 558, 00 грн. суд зазначає наступне.

У період з грудня 2010 - березень 2011 р. ТОВ «Кримський клуб» придбало товарно - матеріальні цінності, послуги , роботи у контрагента ПП «Севелітстрой».

Суми ПДВ за податковими накладними, виписаними за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) вищевказаним контрагентом, в досліджуваному періоді включалися ТОВ «Кримський клуб» до складу податкового кредиту.

Всього, за даними акта ДПІ сума ПДВ, необґрунтовано включена до складу податкового кредиту ТОВ «Кримський клуб» за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) у вищевказаного контрагента за період грудень 2010 - березень 2011 р., склала 29508 грн.

За даними реєстрів отриманих податкових накладних ТОВ «Кримський клуб» встановлено, що сума ПДВ, включена до складу податкового кредиту за операціями з придбання товарів (робіт , послуг) у контрагента ПП «Севелітстрой» за період грудень 2010 р. - березень 2011 р. становила в загальній сумі 29508,34 грн.

Розбіжності з даними ДПІ в частині визначення загальної суми ПДВ, включеної до складу податкового кредиту ТОВ «Кримський клуб» за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагента ПП «Севелітстрой», за період грудень 2010 - березень 2011р. не встановлені.

Порядок ведення податкового обліку при нарахуванні і сплаті податку на додану вартість у період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р. регламентувався нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) , згідно з яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної ) вартості товарів (послуг) , але не вище рівня звичайних цін, у разі , якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) , та складається із сум податків , нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою , встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті ) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків ( п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7).

Відповідно до вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з нормами п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

З 01.01.2011 р. в частині регулювання відносин щодо обчислення та сплати податку на додану вартість в силу вступили положення Податкового кодексу України , згідно з якими :

«14.1.181 . Податковий кредит - сума , на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового ) періоду , визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

198.1. Право на включення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбані (будівництва, спорудження, створенню) необоротних активів , зокрема під час їх ввезення на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг , наданих нерезидентом на митній території України, і в разі отримання послуг , місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу .

198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених згідно зі статтею 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.»

Відповідно до п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з п.201.1 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.4 ПК України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.10 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, умовами включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість є наявність документального підтвердження витрат підприємства та наявність належним чином оформлених податкових накладних.

Згідно з інформацією з електронної бази даних «Реєстр платників ПДВ» (л.д. 74) по ПП «Севелітстрой» відображено:

- індивідуальний податковий номер - 350968327058;

свідоцтво платника ПДВ ПП «Севелітстрой» було анульовано 11.04.2012 р.;

- Причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

- Підстава анулювання - скасування з ініціативи податкової.

Таким чином, в результаті аналізу наявних у матеріалах справи документів, встановлено, що включення ТОВ "Кримський клуб" до складу податкового кредиту за період грудень 2010р. - березень 2011р. сум ПДВ на підставі вищевказаних податкових накладних, отриманих від ПП "Севелітстрой", відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" та положеннями Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, висновки ДПІ у м. Сімферополі за актом перевірки від 04.03.2013 р. № 5174/10/15-4 в частині заниження ТОВ «Кримський клуб» податку на додану вартість в періоді, на загальну суму 29508,00 грн., в тому числі по періодах: грудень 2010 р. - у сумі 27033 грн., лютий 2011 р. - 1917 грн., березень 2011 р. - 558,00 грн., документально та нормативно не обґрунтовані.

Також висновком судово-економічної експертизи № 48 від 01.11.13 року (а.с.154-174) підтверджено, що:

1. Висновки ДПІ у м. Сімферополі за актом перевірки від 04.03.2013р. № 5174/10/15-4 в частині заниження позивачем ТОВ «Кримський клуб» податку на прибуток в періоді грудня 2010 - березень 2011 р. на загальну суму 36 885 грн., в тому числі по періодах : 4 квартал 2010 р. - у сумі 33791 грн., 1 квартал 2011 р. - у сумі 3094 грн., документально та нормативно не обґрунтовані.

За досліджуваний період заниження податку на прибуток не встановлено .

2. Висновки ДПІ у м. Сімферополі за актом перевірки від 04.03.2013 р. № 5174/10/15-4 в частині заниження ТОВ «Кримський клуб» податку на додану вартість в періоді, на загальну суму 29508,00 грн., в тому числі за періодами : грудень 2010 р. - у сумі 27033 грн., лютий 2011 р. - 1917 грн., березень 2011 р. - 558,00 грн., документально та нормативно не обґрунтовані.

За досліджуваний період заниження ПДВ підлягає сплаті до бюджету не встановлено.

Оцінюючи висновки ДПІ щодо нікчемності здійснених операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV первинними документами вважаються документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Проте, будь-які документи (у тому числі й договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією вважається операція (дія або подія) яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року зазначено наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 р. (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 14222198), а тому згідно з ч. 2 ст. 161 та ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Також суд наголошує, що згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Судом встановлено, що ПП «Севелітстрой» на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та мало ідентифікаційний номер: ПП «Севелітстрой» код ЄДРПОУ 35096833.

Що стосується вироку Київського районного суду м. Сімферополь від 10.04.2013 року відносно ОСОБА_3 за скоєння злочину передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України судова колегія зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 72 КАС України визначено преюдиціальний характер вироків судів у кримінальних справах або постанов суду у справах про адміністративний проступок. Вказані акти судів мають обов'язковий характер для адміністративного суду, що розглядає спір, тільки в питаннях про те, чи мало місце діяння і чи вчинено його особою, правові наслідки дій або бездіяльності якої розглядаються в ході адміністративного судочинства.

Преюдиціальними обставинами в розумінні ч.4 ст.72 КАС є факти, наведені у вироку щодо часу, місця й об'єктивного характеру відповідного діяння. При цьому всі інші обставини, викладені у вироку, можуть лише братися до відома, оцінюватися й ураховуватися судом згідно з його розумінням.

Разом з тим, як зазначив Вищий адміністративний суд України (лист від 14.11.2012 за № 2379/12/13-12) питання про суб'єкта, щодо якого можуть застосовуватися положення ч.4 ст.72 КАС з огляду на зміст цієї правової норми преюдиціальні обставини в такому разі стосуються лише особи, стосовно якої ухвалено відповідний вирок. Тобто преюдиціальними є лише факти, що безпосередньо зачіпають цю особу (засудженого/виправданого або притягнутого/непритягнутого до адмінвідповідальності), а не інших осіб.

Судом встановлено, що позивач у переліку підприємств, зазначених у вироку та якими вчинено ухилення від сплати податків, не значиться, а тому даний вирок не є обов'язковим для адміністративного суду в силу ч.4 ст. 72 КАС України.

Що стосується актів про неможливість проведення зустрічної звірки використаних під час проведення перевірки суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України не ставиться в залежність право платника на формування валових витрат чи податкового кредиту від можливості податкового органу провести зустрічну звірку постачальника такого платника, яким останньому надані видаткові та податкові накладні, що підтверджують отримання платником товарів (послуг).

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В розумінні п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічною звіркою вважається порівняння даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п. п.6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби.

Відповідно до п.п.4.4 - 4.6 наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року N 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

При цьому, додаток 3 до Методичних рекомендацій, яким затверджено форму акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, на відміну від додатку 5 (Довідка про результати проведення зустрічної звірки), не передбачає встановлення висновків щодо підтвердження (не підтвердження) здійснення господарських операцій та відображення (невідображення) їх в податковому обліку, оскільки такі висновки можна робити лише за наслідками проведеної зустрічної звірки.

Отже, у податкового органу відсутні повноваження на здійснення в рамках проведення зустрічних звірок (неможливості її проведення) контролю за додержанням податкового законодавства.

Більше того, зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

За таких обставин, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути покладений в основу висновку про фіктивність (безтоварність) операцій між платниками податків, та, як наслідок, не є підставою для здійснення донарахувань податкових зобов'язань.

Згідно частини 2 статті 49 КАСУ особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Частиною 2 статті 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За такими обставинами, в контексті положень ст. ст. 71, 72 КАС України відповідач не довів правомірність прийняття ним оспорюваних по справі податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський клуб" підлягають задоволенню.

Згідно з ст.161 КАС України під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання розподілу судових витрат. Суду надані документи на підтвердження сплати вартості експертного дослідження, тому суд вважає за можливе стягнути на користь позивача вказані судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги є обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.03.2013 року № 004521501;

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.03.2013 року № 0000781504;

4. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.03.2013 року № 0000771504;

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кримський клуб" (ЄДРПОУ 37172470) судові витрати у розмірі 4177 (чотири тисячі сто сімдесят сім) 00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.