Рішення

від 13.02.2014 по справі 910/955/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/955/14 13.02.14

За позовом Фізичної особи - підприємця Дранович Миколи Григоровича

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Груп»

Про стягнення 3 498,75 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Фізичної особи - підприємця Дранович Миколи Григоровича про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Груп» 3 498,75 грн. боргу по сплаті орендної плати, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору суборенди № 4/406/407 від 01.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2014 порушено провадження у справі № 910/955/14 та призначено її до розгляду на 13.02.2014.

Позивач в судове засідання 13.02.2014 не з'явився.

Від позивача на адресу суду 10.02.2014 надійшло клопотання, в якому позивач повідомляє, що не може прийняти участь в судовому засіданні, у зв'язку з перебуванням у відряджені та просить відкласти розгляд справи.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відзначає наступне

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням , участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджують факт знаходження позивача у відрядженні та відсутності у позивача можливості направити іншого представника у судове засідання, судом у задоволенні зазначеного клопотання позивача відмовлено.

Відповідач в судове засідання 13.02.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.01.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 25.01.2014 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, Костянтинівська, 53, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 13.02.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників позивача і відповідача.

В судовому засіданні 13.02.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.01.2013 між Фізичною особою - підприємцем Дранович Миколою Григоровичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерц груп» (суборендар) було укладено договір суборенди № 4/406/407 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору суборендодавець передає суборендарю за плату на певний строк у користування нежитлові приміщення у нерухомому майні для здійснення господарської діяльності. У користування за договором передається індивідуально визначене майно, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ).

Згідно з п. 1.2. договору об'єктом суборенди є частина нежитлових приміщень, загальною площею 28,1 кв. м., що розташована за адресою: Полтава, вул. Матросова, 4 (далі - приміщення).

Відповідно до п. 1.4. договору приміщення належить суборендодавцю на праві користування на підставі договору суборенди від 01.01.2013.

Спір виник внаслідок того, що на думку позивача відповідач в порушення умов договору не виконує зобов'язань щодо сплати вартості наданих послуг оренди наданих у період з липня по жовтень 2013 року, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 3 498,75 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пункт 3 статті 774 Цивільного кодексу України визначає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно з п. 3.1. договору приміщення повинне бути передане суборендодавцем та прийняте суборендарем протягом 2-ох днів з дня підписання цього договору за актом приймання - передачі, в якому сторони вказують площу приміщення, звільнене від усіх розміщених в ньому служб, товарно-матеріальних цінностей суборендодавця і третіх осіб.

Підписання акту приймання-передачі свідчить про фактичну передачу приміщення у суборенду (п. 3.3. договору).

У відповідності до умов договору згідно акту приймання-передачі від 01.01.2013 позивач передав, а відповідач прийняв приміщення площею 28,1 кв. м. за адресою: м. Полтава, вул. Матросова, 4.

15.04.2013 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої визначено, що об'єктом суборенди є частина приміщень загальною площею 11,8 кв. м., яке розташовано за адресою: м. Полтава, вул. Матросова, 4, каб. № 407.

15.04.2013 сторонами складено акт здачі-прийняття відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв приміщення площею 11,8 кв. м. за адресою: м. Полтава, вул. Матросова, 4, каб. № 407.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 4.1. договору встановлено строк дії договору до 31.12.2013.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 5.1. договору орендна плата за договором складає за 1 кв. м. приміщення 75,00 грн. за місяць, загальна сума орендної плати на місяць становить 2 107,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 15.04.2013 сторони внесли зміни до п. 5.1. договору та визначили, що орендна плата за договором складає за 1 кв. м. приміщення 75,00 грн. за місяць, загальна сума орендної плати на місяць становить 885,00 грн.

Згідно з п. 5.2. договору орендна плата перераховується в безготівковому порядку на рахунок суборендодавцю не пізніше 5-го числа поточного місяця оренди незалежно від результатів господарської діяльності суборендаря.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 7.4. договору суборендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Наявними у справі доказами доведено порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість за період з липня по жовтень 2013 року, яка згідно обґрунтованих розрахунків позивача, що неоспорені відповідачем, становить 3 498,75 грн.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 498,75 грн. боргу по сплаті орендної плати обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Дранович Миколи Григоровича обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерц Груп» (м. Київ, Костянтинівська, 53, код ЄДРПОУ 37176941) на користь Фізичної особи - підприємця Дранович Миколи Григоровича (м. Полтава, пров. Рибальський, 16, кв. 144, ідентифікаційний номер 1659606717) 3 498 (три тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 75 коп. боргу по сплаті орендної плати, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 17.02.2014.

Суддя В.В.Сівакова