Рішення

від 10.02.2014 по справі 913/213/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

10 лютого 2014 року Справа № 913/213/14

Провадження №15пд/913/213/14

За позовом прокурора Ленінського району міста Луганська , м.Луганськ

в інтересах держави в особі:

позивача-1 - Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ

позивача-2 - Луганської міської ради, м.Луганськ

до відповідача - Приватного підприємства Малого приватного підприємства "Ельбрус", м.Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури м.Луганська, службове посвідчення № 020155 від 03.09.2013;

від позивача-1 - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/5348/0/2-13 від 28.08.2013;

від позивача-2 - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/5347/0/2-13 від 28.08.2013;

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди землі від 19.09.2003, державна реєстрація від 30.09.2003 за № 4640, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Приватним підприємством Мале приватне підприємство "Ельбрус", відносно земельної ділянки площею 0.0183 га, під будівництво та розміщення магазину і благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, кв.Луганський (біля будинку № 9), а саме: викласти п.2.1 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається в оренду, у гривнях".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.01.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 10.02.2014.

Поясненням б/н від 10.02.214 прокурор зазначив, що внести зміни слід тільки в абзац перший п.2.1 розділу "Орендна плата".

Вказане письмове пояснення приймається судом до уваги.

Позивач поясненням б/н від 10.02.2014 зазначив, що з метою приведення договору оренди землі у відповідність до вимог діючого законодавства, на підставі клопотання відповідача Луганською міською радою було прийнято рішення від 28.03.2013 № 33/153 "Про внесення змін до договору оренди землі від 19.09.2003, державна реєстрація від 30.09.2003 за № 4640, який укладений з Приватним підприємством Мале приватне підприємство "Ельбрус", яке направлене відповідачу.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18044643 місцезнаходженням відповідача є: кв.Волкова, б.34А, кв.49, м.Луганськ. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника та позивачів, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36 1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

До 31.12.2012 п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України було передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З 01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", відповідно до п.7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Згідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування", відповідно до яких вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, тому у зв'язку з тим, що земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, належними позивачами за даним позовом є виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада.

Підставою звернення прокурора Ленінського району міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі позивачів є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, оскільки невнесення змін до договору оренди землі тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 23.04.2003 № 144/28 вирішено передати Приватному підприємству Мале приватне підприємство "Ельбрус" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0.0183 га, під будівництво та розміщення магазину і благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, кв.Луганський (біля будинку № 9).

На виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Луганською міською радою та Приватним підприємством Мале приватне підприємство "Ельбрус" було укладено договір оренди землі від 19.09.2003, державна реєстрація від 30.09.2003 за № 4640.

Відповідно до п.2.1 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганської міської ради від 02.04.1999 за № 7/9. (Розрахунок розміру земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки додається до даного договору та є його невід'ємною частиною).

Згідно до п.4.2 договору зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

З метою приведення договору оренди землі від 19.09.2003, державна реєстрація від 30.09.2003 за № 4640, у відповідність з вимогами діючого законодавства, на підставі заяви відповідача б/н від 31.01.2013 Луганською міською радою було прийнято рішення від 28.03.2013 № 33/153 "Про внесення змін до договору оренди землі від 19.09.2003, державна реєстрація від 30.09.2003 за № 4640, який укладений з Приватним підприємством "Ельбрус".

Пунктом 2 вказаного рішення було зобов'язано Приватне підприємство "Ельбрус" звернутись в Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, для укладення договору про внесення змін до договору оренди землі від 19.09.2003, державна реєстрація від 30.09.2003 за № 4640.

Відповідач не звернувся до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів ( в подальшому перейменоване в Департамент Луганської міської ради з питань земельних ресурсів) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що стало підставою для звернення прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі позивачів з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає вимогу прокурора про викладення абзацу 1 п.2.1 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається в оренду, у гривнях", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди (п.4.2 договору).

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, є обґрунтованою вимога прокурора Ленінського району міста Луганська про внесення змін до договору оренди землі від 19.09.2003, державна реєстрація від 30.09.2003 за № 4640, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Приватним підприємством Мале приватне підприємство "Ельбрус".

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради та луганської міської ради до Приватного підприємства Мале приватне підприємство "Ельбрус" задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 19.09.2003, державна реєстрація від 30.09.2003 за № 4640, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Приватним підприємством Мале приватне підприємство "Ельбрус", відносно земельної ділянки площею 0.0183 га, під будівництво та розміщення магазину і благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, кв.Луганський (біля будинку № 9), виклавши абзац перший п.2.1 розділу "Орендна плата" в наступній редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається в оренду, у гривнях".

3. Стягнути з Приватного підприємства Мале приватне підприємство "Ельбрус", кв.Волкова, б.34А, кв.49, м.Луганськ, ідентифікаційний код 30995682, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 1218 грн 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.02.2014.

Суддя С.В. Смола