Рішення

від 11.02.2014 по справі 913/159/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

11 лютого 2014 року Справа № 913/159/14

Провадження №3/913/159/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ТЕХНО-СИЗ», м. Макіївка Донецької області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова», м. Алчевськ Луганської області,

про стягнення 221 844 грн. 93 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Липова К.С.,

у засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув ;

від відповідача - представник не прибув ,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ТЕХНО-СИЗ» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова» (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 221844,93 грн., а саме: основний борг - 212 000,00 грн., 3% річних - 9844,93 грн. відповідно до договору №2108 від 17.08.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору поставки №2108 від 17.08.2011 позивач здійснив поставку відповідачу комплекс аерогазовий інформаційний КАГІ на суму 660 000,00 грн., відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті вказаного товару виконав не в повному обсязі у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 212 000,00 грн. Крім того, за порушення строків оплати товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення: 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 9844,93 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, заявою від 06.02.2014 просить суд розглянути справу за відсутністю представника позивача за наявними в справі доказами.

Відповідне клопотання прийнято судом до уваги.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З огляду на викладене, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

17.08.2011 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 2108 (далі - договір) відповідно до п.3.1 якого, постачальник (позивач) передає у власність покупцю (відповідач) товар, а саме: комплекс аерогазовий інформаційний КАГІ - один комплект, надалі товар, а покупець приймає товар і здійснює його оплату.

Відповідно до п. 4.3 договору дата поставки визначається моментом поставки, визначеним відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2000 року) для кожного з видів умов поставки.

Попередня оплата в розмірі 30% від вартості товару здійснюється покупцем на підставі виставлених постачальником рахунків. Остаточна оплата за товар здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків на протязі 60 банківських днів з моменту поставки товару (п.п. 6.5, 6.6 договору).

На виконання умов договору на підставі видаткової накладної №Т-00000002 від 12.09.2011 відповідачу було передано товар загальною вартістю 660 000,00 грн. (а.с. 39).

Факт приймання товару також підтверджується актом приймання-передачі обладнання та комплектуючих комплексу КАГІ (а.с. 37).

Товар був отриманий відповідачем належним чином, без заперечень, що підтверджується підписом уповноваженої особи за довіреністю №929 від 12.09.2011 (а.с. 40).

Відповідачем було частково оплачено товар на суму 448 000,00 грн., що підтверджується виписками з банку (а.с. 14-16).

Таким чином, заборгованість відповідача за договором на момент звернення з позовом складає 212 000,00 грн.

На суму боргу між сторонами складено та підписано акт звіряння взаємних розрахунків (а.с. 10).

17.05.2013 позивач направив відповідачу претензію (а.с. 11). У відповідь на дану претензію відповідач просив позивача надати відстрочку виконання зобов'язання до 30 календарних днів (а.с. 12). Станом на момент звернення з позовною заявою заборгованість залишається не погашеною.

Крім того, за невиконання умов договору на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 9844,93 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача у матеріалах справи.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачеві товар, а відповідач не в повному обсязі здійснив оплату поставленого товару у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 212 000,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, заборгованість відповідача, яка складає 212 000,00 грн., підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних судом встановлено, що позивачем під час здійснення розрахунку 3% річних було допущено помилку.

Перерахувавши заявлені позивачем 3% річних суд дійшов висновку, що до стягнення підлягають 3% річних за 565 днів з 31.05.2012 по 16.12.2013 в загальній сумі 9834,69 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог. В частині відмовлених позовних вимог, судові витрати у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова» 94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Московська, 6, код 21822479, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ТЕХНО-СИЗ», 86108, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60, код 32087543, заборгованість за договором поставки №2108 від 17.08.2011 в розмірі 212 000 грн. 00 коп. (двісті дванадцять тисяч гривень 00 коп.), 3% річних в розмірі 9834 грн. 69 коп. (дев'ять тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 69 коп.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4436 грн. 69 коп. (чотири тисячі чотириста тридцять шість гривень 69 коп.), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2014.

Суддя А.В. Секірський