Рішення

від 12.02.2014 по справі 917/2362/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2014 р. Справа № 917/2362/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький проект" (вул. Цюрупи, буд. 12, офіс 7, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; адреса діяльності АДРЕСА_2)

треті особи , які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Кременчуцька міська організація Національної спілки художників України (вул. Цюрупи, буд. 12, м. Кременчук, 39600)

2) Підприємство "Художньо-виробничі майстерні" Кременчуцької міської організації Національної спілки художників України (вул. Цюрупи, буд. 12, м. Кременчук, 39600).

про стягнення 10880,00 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача - Гаргола Ю.Г. (дов. від 14.01.2014р.), Філіпас О. М. (дов. від 14.01.2014р.);

від відповідача - не з'явився;

від третіх осіб - не з'явились.

Розглядається позовна заява про стягнення 3762,50 грн., у тому числі 1500,00 грн. заборгованості з орендної плати за договором найму нежитлового приміщення № 11 від 30.04.2013р., 1262,50 грн. пені, 1000,00 грн. штрафу.

Заявою за № 1198 від 30.01.2014р. позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача 250,00 грн. суми основного боргу за оренду приміщення за червень 2013р. в зв'язку з його сплатою (а.с.110).

Позивач заявою від 15.01.2014р. збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 10880,00 грн., з них 1500,00 грн. заборгованості з орендної плати за липень-грудень 2013р., 2380 грн. пені, 7000,00 грн. штрафу (а.с.80).

Зава про збільшення позовних вимог прийнята судом за ухвалою від 16.01.2014р. (а.с.92). Подальший розгляд справи проводився в межах збільшених позовних вимог.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.01.2014р. відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.87-88).

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач не мав права передавати дане приміщення в суборенду відповідачу; відповідач вже орендував дане приміщення на підставі договору зі Кременчуцькою спілкою художників і дія даного договору закінчилася в травні 2013р.; позивач дане приміщення взяв в оренду у листопаді 2012року та передав відповідачу в суборенду в 2013 році (а.с.109).

Третя особа - Підприємство "Художньо-виробничі майстерні" Кременчуцької міської організації Національної спілки художників України - повідомила суду про те, що договір оренди № 10 від 17.12.2012р. був припинений з 01.05.2013р., орендоване майно було передано власнику, який надалі передав його в оренду ТОВ "Мистецький проект" (пояснення від 12.02.2014р. №14/02/12-1).

Третя особа - Кременчуцька міська організація Національної спілки художників України - відзив на позов суду не надала.

Про час та місце розгляду справи сторони та треті особи повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою позивача та відповідача від 30.01.2014р., поштовими повідомленнями від 31.01.2014 про вручення ухвали суду від 30.01.2014р. третім особам (а.с.116, 117, 118).

В судовому засіданні 12.02.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Кременчуцькою міською організацією Національної спілки художників України (наймодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мистецький проект" (позивачем) був укладений договір найму нежитлового приміщення від 01.10.2012р., за умовами якого наймодавець зобов'язався передати позивачу у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.83). Право власності на вказане приміщення посвідчено свідоцтвом про право власності на будівлі від 09.06.1994р. № 2 та реєстровим написом від 09.06.1994р. № 13 (а.с.49).

Листом від 01.10.2012р. наймодавець - Кременчуцька міська організація Національної спілки художників України надав дозвіл позивачеві на здачу вказаних приміщень в суборенду (піднайм) ; (а.с.86).

30.04.2013р. між Кременчуцькою міською організацією Національної спілки художників України (наймодавцем) та ТОВ "Мистецький проект" (позивачем) було укладено Додаткову угоду № 2 до договору найму від 01.10.2012р., за умовами якої наймодавець передає, а наймач приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 62 кв.м. та кімнат 16,2 кв.м і 20,0 кв.м. Передача приміщення підтверджується актом приймання передачі. Строк дії додаткової угоди - з 01.05.2013р. по 31.12.2013р. (а.с.84).

За актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 30.04.2013р. приміщення загальною площею 62 кв.м. та кімнат 16,2 кв.м і 20,0 кв.м. по АДРЕСА_2 було передано позивачу (а.с.85).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мистецький проект" (позивачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) був укладений договір найму нежитлового приміщення № 11 від 30.04.2013р. (далі - Договір № 11); (а.с.8-9).

Згідно з п.7.1 Договору № 11 він діє з 01.05.2013р. по 31.12.2013р.

За умовами п.1.1 Договору позивач (наймодавець) передає, а відповідач (наймач) приймає в користування без права викупу нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 62 кв.м. та кімнат 16,2 кв.м і 20,0 кв.м.

За п. 1.2 Договору № 11 приміщення передається орендареві за актом приймання-передачі.

Вказане приміщення було передано відповідачу, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 30.04.2013р. (а.с.10).

Згідно з п. 1.5 Договору № 11 плата за найм приміщення складає 250,00 грн. без ПДВ.

За п. 3.1 Договору № 11 плата за найм за поточний місяць, розмір якої визначено в пункті 1.5 договору, сплачується наймачем протягом 5 банківських днів після отримання рахунку від наймодавця, але не пізніше 5 числа поточного місяця .

За період червень 2013р. - грудень 2013р. відповідач мав сплатити позивачеві 1750,00 грн. плати за найм приміщення.

В порушення договірних зобов'язань відповідач сплати позивачу лише 250,00 грн. за оренду приміщення за червень 2013р., що підтверджується банківською квитанцією від 14.11.2013р. № 100559.647.1 (а.с.62).

Плата за найм приміщення за липень - грудень 2013р. в загальній сумі 1500,00 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

За ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Як встановлено вище господарським судом, позивач одержав право на користування спірним приміщенням на підставі договору найму від 01.10.2012р. та Додаткової угоди № 2 30.04.2013р. до нього (а.с.83-48). Згода на передачу приміщення в піднайм була надана позивачу наймодавцем за листом від 01.10.2012р. (а.с.86).

Отже, посилання відповідача на те, що позивач не мав права здавати в найм спірне приміщення, є безпідставними.

Як свідчать встановлені вище обставини, позивач спірне приміщення передав відповідачу в піднайм, а укладений між позивачем та відповідачем договір № 11 від 30.04.2013р. є фактично договором піднайму.

Згідно з ч. 4 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма також закріплена і в п. 1 ст. 193 ГК України.

Як було встановлено вище, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за Договором становить 1500,00 грн . за липень - грудень 2013р.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів сплати плати за найм за період липень - грудень 2013р. відповідач суду не надав.

Надані відповідачем копії банківських квитанцій від 18.06.2013р. на суму 7,00 грн. з призначенням платежу: «комісія при прийомі платежів» для отримувача «Банк «Фінанси та кредит», від 18.06.2013р. на суму 400,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за навчання» для отримувача Кременчуцький НКК, від 21.06.2013р. на суму 319,09 грн. з призначенням платежу: «підключення споживача» для отримувача ПАТ «Полтаваобленерго», від 16.04.2013р. на суму 6,00 грн. з призначенням платежу «комісія з платника» для отримувача Кременчуцька філія, від 16.04.2013 на суму 155,00 грн. з призначенням платежу «оплата за оренду за березень» для отримувача ПП «Художньо-виробнича майстерня», від 04.06.2013р. на суму 155,00 грн. з призначенням платежу «оплата за оренду за травень» для отримувача ПП «Художньо-виробнича майстерня», не можуть бути прийняті судом як доказ сплати орендної плати позивачу, оскільки вони свідчать про сплату коштів іншим особам за іншим призначенням платежу (а.с.48, 60, 62, 74, 75).

Не є доказом сплати позивачем плати за найм і розписка голови Кременчуцької міської організації Національної спілки художників України від 31.12.2013р. про прийняття від відповідача коштів в розмірі 250,00 грн., оскільки дана організація не є стороною договору найму № 11 від 30.04.2013р. (а.с.66).

Інших доказів сплати плати за найм відповідач суду не надав.

Відповідач одержував рахунки на оплату за найм за червень-жовтень 2013р., що підтверджується його відмітками на вказаних рахунках. Також, відповідач підписав акт приймання-передачі наданих послуг від 24.10.2013р. з приміткою про наявну заборгованість за червень-жовтень 2013р. (а.с.11- 13, 15).

Неодержання відповідачем рахунків за листопад-грудень 2013р. не є підставою для несплати плати за найм, оскільки відповідно до пункту 3.1 вищевказаного Договору №11 плата за найм здійснюється не пізніше 5 числа поточного місяця. Відповідач не надав доказів вжиття будь-яких заходів відповідно до звичаїв ділового обороту для забезпечення належної оплати в установлений строк. Умовами договору не передбачено способу направлення наймачу рахунків на оплату, рахунки за попередній період одержувалися відповідачем нарочним. Відповідач приміщенням користувався та проводив позивачеві часткові платежі за його найм. Відповідач не був позбавлений права звернутися до позивача з вимогою про надання рахунків за інші періоди.

Заперечення відповідача проти позову з тих мотивів, що він вже орендував дане приміщення на підставі договору зі Кременчуцькою спілкою художників і дія даного договору закінчилася в травні 2013р.; позивач дане приміщення взяв в оренду у листопаді 2012 року та передав відповідачу в суборенду в 2013 році, судом відхиляються з наступного.

Як було встановлено вище господарським судом, власником спірного приміщення є Кременчуцька міська організація Національної спілки художників. Жодних доказів укладення договорів оренди (найму) щодо спірного приміщення з власником відповідач суду не надав.

Надана відповідачем копія договору № 10 від 17.12.2012р., укладеного з Підприємством "Художньо-виробничі майстерні" Кременчуцької міської організації Національної спілки художників України, не є належним доказом існування у відповідача договірних відносин протягом спірного періоду липень - грудень 2013р. з третьою особою, оскільки дана копія договору відповідачем не посвідчена, оригіналу цього договору суду не надано; підприємство "Художньо-виробничі майстерні" Кременчуцької міської організації Національної спілки художників України не є власником спірних приміщень, доказів наявності у цього підприємства права розпорядження вказаними приміщеннями суду не надано; в даному договорі відсутня така істотна умова як строк його дії відповідно до ст. 793, ст. 794 ЦК України, ч.1 ст. 284 ГК України. Крім того Підприємство "Художньо-виробничі майстерні" Кременчуцької міської організації Національної спілки художників України - повідомила суду про те, що договір № 10 від 17.12.2012р. був припинений з 01.05.2013р., орендоване майно було передано власнику, який надалі передав його в оренду ТОВ "Мистецький проект".

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 1500,00 грн. заборгованості з плати за найм за період липень - грудень 2013р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заявою за № 1198 від 30.01.2014р. позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача 250,00 грн. суми основного боргу за найм приміщення за червень 2013р. в зв'язку з його сплатою (а.с.110).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Заява про відмову від позову підписана уповноваженою особою позивача - Гаргола Ю. Г., повноваження якого на дані дії підтверджені довіреністю від 14.01.2014р. (а.с.78).

Суд роз'яснив позивачу наслідки прийняття відмови від позову.

Заявлена відмова не суперечить діючому законодавству, не порушує прав та інтересів інших осіб, а тому приймається судом.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення 250,00 грн. боргу за найм приміщення за червень 2013р. підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 456 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

В п. 3.3 Договору визначено, що у разі затримки грошових надходжень на рахунок наймодавця по договору наймач сплачує пеню. Обчислену від суми простроченого платежу у розмірі 1 % за кожен день прострочення.

На підставі даного положення позивачем нараховано 2380,00 грн. пені поетапно за періоди 06.06.2013р.-13.11.2013р., 06.07.2013р.- 30.01.2014р., 06.08.2013р.- 30.01.2014р., 06.09.2013р.- 30.01.2014р., 06.10.2013р.- 30.01.2014р., 06.11.2013р.- 30.01.2014р., 06.12.2013р.- 30.01.2014р. (а.с.112).

Проте при нарахуванні пені позивачем не враховані наступні положення законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3, ст. 4 Закону).

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 24.10.2011 р. у справі № 3-114гс11, від 07.11.2011 р. у справі № 3-121гс11, за змістом Закону від 22 листопада 1996 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначений у договорі розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Зазначені рішення є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України відповідно до ст.111-28 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

При визначенні розміру пеня позивач не врахував обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України; на борг за липень пеня нарахована за межами шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, на борг за жовтень початок прострочення з огляду на ч. 5 ст. 254 ЦК України настав 08.10.2013р.

З огляду на викладене пеня підлягає нарахуванню за періоди 06.06.2013р.-13.11.2013р., 06.07.2013р. - 06.01.2014р., 06.08.2013р. - 30.01.2014р., 06.09.2013р. - 30.01.2014р., 08.10.2013р. - 30.01.2014р., 06.11.2013р. - 30.01.2014р., 06.12.2013р. - 30.01.2014р.; а розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Отже, пеня за прострочення плати за найм становить 83,44 грн. (розрахунок суду залучено до справи). В цій частині позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги щодо стягнення пені слід відхилити як безпідставні.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 7000,00 грн. штрафу за кожну несвоєчасну плату за найм на підставі п. 4.7. Договору № 11 (а.с.112).

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Положеннями статей 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012 визначено, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В даній справі при укладені Договору № 11 сторони дійшли згоди щодо сплати одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору в частині порушення строку внесення плати за найм. Тому, одночасне застосування штрафу та пені не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.

В пункті 4.7 Договору № 11 визначено, що у випадку несвоєчасної оплати за найм наймач сплачує на користь наймодавця штраф у розмірі 1000,00 грн .

При визначенні штрафу в розмірі 7000,00 грн. позивач безпідставно посилається на те, що за договором штраф нараховується за кожну несвоєчасну оплату, оскільки такі умови в договорі відсутні. Умовами договору сторони узгодили виплату штрафу як разову санкцію в розмірі 1000,00 грн .

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 1000,00 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Позов в частині стягнення 6000,00 грн. штрафу відхиляється як нарахований без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки даний спір виник з його вини, відповідач не вчинив жодних дій для відновлення правового становища позивача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.4), 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький проект" від позову в частині вимог про стягнення 250,00 грн. основного боргу з плати за найм за червень 2013р.

2. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 250,00 грн. основного боргу з плати за найм за червень 2013р.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; адреса діяльності АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький проект" (вул. Цюрупи, буд. 12, офіс 7, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 38252640) 1500грн. 00 коп. основного боргу, 83грн. 44 коп . пені, 1000грн. 00 коп . штрафу, 1720грн. 50 коп . витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

5. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 17.02.2014р.

Суддя Безрук Т.М.