Рішення

від 13.02.2014 по справі 917/44/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2014 р. Справа №917/44/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс", проспект 50-річчя СРСР, буд.12, кв.282, м.Харків,61162

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс", вул.Воїнів Інтернаціоналістів, 11, кв.24, м.Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 22 574,06 грн.

Суддя Киричук О. А.

Представники:

від позивача: Бубенко С. О., дов. № 02/12-13 від 05.12.13 р.,

від відповідача: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором за спрощеною (усною) формою в сумі 22 574,06 грн., з яких: 19 623,53 грн. - сума основного боргу, 1 808,27 грн. - 3 % річних, 1 142,26 грн. - інфляційні нарахування.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позивачем через канцелярію суду надано пояснення до позовної заяви та заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 1845 від 13.02.14 р.), в якій заявлені вимоги про стягнення 19 623,53 грн. - суми основного боргу.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення 19 623,53 грн. - суми основного боргу.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився. Судом повідомлено належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду. Справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

В період з січня 2010 р. по грудень 2010 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 111 072,08 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000027 від 11.01.2010 р. на суму 5181,01 грн., № РН-0000072 від 25.01.2010 р. на суму 5 958,00 грн., № РН-0000073 від 25.01.2010 р. на суму 1624,01 грн., № РН-0000090 від 28.01.2010 р. на суму 2077,10 грн., № РН-0000240 від 22.03.10 р. на суму 9370,02 грн., № РН-0000377 від 26.04.2010 р. на суму 7315,00 грн., № РН-0000420 від 11.05.2010 р. на суму 2661,34 грн., № РН-0000466 від 26.05.2010 р. на суму 5074,01 грн., № РН-0000480 від 01.06.2010 р. на суму 2424,00 грн., № РН- 0000566 від 09.07.2010 р. на суму 7558,00 грн., № РН-0000643 від 02.08.2010 р. на суму 1968,00 грн., № РН-0000738 від 14.09.2010 р. на суму 1856,59 грн., № РН-0000794 від 24.09.2010 р. на суму 3442,00 грн., № РН-0000874 від 13.10.2010 р. на суму 5320,00 грн., № РН- 0001234 від 27.12.2010 р. на суму6822,00 грн. (копії в матеріалах справи, оригінали оглянуто судом в судовому засіданні) та довіреністю на отримання ТМЦ №31 від 25.01.2010 р., №31 від 26.01.2010 р., №145 від 22.03.2010 р., №293 від 26.04.2010 р., № 374 від 11.05.2010 р., №374 від 26.05.2010 р., № 431 від 03.06.2010 р., № 592 від 08.07.2010 р., №607 від 02.08.2010 р., № 810 від 14.09.2010 р., № 843 від 24.09.2010 р., № 911 від 13.10.2010 р., № 1087 від 27.12.2010 р. (копія в матеріалах справи, оригінал оглянуто судом в судовому засіданні).

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З огляду на фактичні правовідносини, які склалися між сторонами суд встановив, що сторонами по справі був вчинений правочин, який за своєю суттю є договором поставки.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України та п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" відповідач повинен був оплатити позивачу вартість отриманої продукції в день її отримання.

Ст. ст. 526, 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначає позивач, відповідач здійснив часткове повернення товару на загальну суму 7 566,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (повернення): № ВН-0000003 ., № ВН-0000004 та № ВН-0000005 від 19.07.2010 р.

Також, в рахунок оплати за поставлений товари Товариство з обмеженою відповідальністю "Текс" на рахунок позивача перерахувало частину грошових коштів від загальної вартості отриманого товару, а саме 83 882,55 грн., про що свідчить банківські виписки по рахунках за періоди: з 12.01.10 р. по 12.01.10 р., з 16.03.10 р. по 16.03.10 р., з 29.04.10 р. по 29.04.10 р., з 26.05.10 р. по 26.05.10 р., , з 05.07.10 р. по 05.07.10 р., з 21.07.10 р. по 21.07.10 р., з 06.08.10 р. по 06.08.10 р., з 06.09.10 р. по 06.09.10 р., з 11.10.10 р. по 11.10.10 р., з 13.12.2010 р. по 13.12.10 р., з 05.04.2011 р. по 05.004.11 р., з 18.04.11 р. по 18.04.11 р., з 17.06.11 р. по 17.06.11 р.

Суд приймає до уваги надані позивачем письмові пояснення щодо поставки товару та часткової оплати, а також акт звіряння розрахунків станом на 26.04.2012 р. та акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 р. по 18.09.2012 р., відповідно до яких відповідачем не заперечується існування боргу перед позивачем у розмірі 19 623,53 грн.

26.03.12 р. та 18.09.2012 р. позивач направив відповідачу листи (відповідно №20 та №62) з вимогою сплатити борг в повному обсязі, про те, вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст. 4 3 ,ст. 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати за поставлений товар не надано, таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 19 623,53 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс" (вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 11, кв. 24, м. Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 30205022, р/р 26006300000014 в Кременчуцькому відділенні АКБ "Форум", МФО 331984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіс" (проспект 50-річчя СРСР, 12, кв. 282, м. Харків, 61162, код ЄДРПОУ 30291394, р/р 260016113 у АБ "Полтава-Банк", МФО 331489) суму основного боргу в розмірі 19 623,53 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ на його виконання.

Повне рішення складено

Суддя О. А. Киричук