Рішення

від 23.12.2013 по справі 127/19275/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/19275/13-ц

Провадження № 2/127/5936/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.

секретаря Терлецького Є.Б.,

за участю адвокатів Клепікової О.С., Мосіна М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Малого приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми Універсал-Сервіс , Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія Оранта в особі Вінницької обласної дирекції, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, суд-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до Малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Універсал - Сервіс , ОСОБА_4, ВАТ НАСК Оранта про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому відповідне покарання. Даним вироком також було задоволено цивільний позов ОСОБА_3, яку по справі визнано потерпілою внаслідок загибелі під час дорожньо-транспортної пригоди її малолітнього сина ОСОБА_5 Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 18.07.2013 року вирок суду першої інстанції було скасовано, а кримінальну справу закрито, звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України Про амністію у 2011 році . Доля цивільного позову Апеляційним судом Вінницької області від час постановлення ухвали від 18.07.2013 року не вирішена, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому позивачка просила суд стягнути на свою користь з НАСК Оранта 11 994,00 грн. матеріальної шкоди, 2 550,00 грн. моральної шкоди, стягнути солідарно з ОСОБА_4 та МПП ВКФ Універсал - Сервіс 11 312,80 грн. матеріальної шкоди, а також окремо з МПП ВКФ Універсал - Сервіс 147 450,00 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка та її представник за договором про надання правової допомоги адвокат Клепікова О.С. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4 за договором про надання правової допомоги адвокат Мосін М.І. в судовому засіданні позов в частині позовних вимог про стягнення з його клієнта матеріальної шкоди не визнав з тих підстав, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з МПП ВКФ Універсал - Сервіс , а відтак матеріальну відповідальність у повному обсязі повинен нести роботодавець.

Представник ВАТ НАСК Оранта за довіреністю Дзюба Ю.А. в судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Згідно письмових заперечень, які приєднані до матеріалів справи, позов не визнала з тих підстав, що на їх думку, позивачка у справі не є потерпілою по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4, а відтак і не може претендувати на відшкодування моральної шкоди. В той же час, розмір матеріальної шкоди позивачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, а відтак у позові в частині стягнення грошових коштів з ВАТ НАСК Оранта просила відмовити.

Представник відповідача МПП ВКФ Універсал - Сервіс в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності представника співвідповідача МПП ВКФ Універсал - Сервіс .

В ході судового розгляду по справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2013 року, який постановлено по справі № 206/1-551/11, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, засуджено до 4 (чотирьох) років позбавлення волі із позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на два роки.

Вироком було встановлено, що 12.04.2008 року ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем марки ЗІЛ 138 А , НОМЕР_2, рухаючись у м. Вінниці по вул. Зарічній у напрямку вул. Гонти, в районі буд. № 46, в момент появи в його полі зору на велосипеді малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, не врахував габаритів керованого ним транспортного засобу та дорожньої обстановки, не вжив заходів до зменшення швидкості транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд лівими боковими габаритами та заднім лівим колесом автомобіля на велосипедиста. Внаслідок наїзду малолітній ОСОБА_5 отримав сполучну травму тіла, ускладнену травматичним шоком, яка стоїть у причинному зв'язку із його смертю.

Згідно постанови про визнання особи потерпілим від 23.04.2008 року, винесеної слідчим ВР ДТП СУ УМВС України у Вінницькій області, ОСОБА_3, матір загиблого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано потерпілою та цивільним позивачем по даній кримінальній справі (аркуш кримінальної справи 63).

На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із МПП ВКФ Універсал - Сервіс , що підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Зокрема, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, МПП ВКФ Універсал - Сервіс є власником автомобіля марки ЗіЛ 138А , 1993 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (аркуш кримінальної справи 27).

Відповідно до подорожнього листа на автомобіль марки ЗіЛ 138А , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, виданого диспетчером МПП ВКФ Універсал - Сервіс на період з 30.03.2008 року по 30.04.2008 року, водієм автомобіля вказано ОСОБА_4 (аркуш кримінальної справи 26).

24.10.2008 року за № 101 МПП ВКФ Універсал - Сервіс видано характеристику на ОСОБА_4, працюючого на підприємстві водієм, починаючи з 1997 року.

Згідно постанови про притягнення як цивільного відповідача від 28.10.2008 року, винесеної слідчим СУ УМВС України у Вінницькій області, МПП ВКФ Універсал - Сервіс притягнуто як цивільного відповідача по даній кримінальній справі в особі представника - заступника директора підприємства ОСОБА_8 (аркуш кримінальної справи 143).

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність МПП ВКФ Універсал - Сервіс як власника автотранспортного засобу марки ЗіЛ 138А , 1993 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ВАТ НАСК Оранта , що підтверджується полісом № ВА/6695307 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.01.2008 року (аркуш кримінальної справи 144).

Відповідно до умов вказаного договору страхування, даним полісом застраховано цивільно-правову відповідальність також водія МПП ВКФ Універсал - Сервіс ОСОБА_4 Пунктом 2 Договору передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) складає 51 000,00 грн. (п'ятдесят одну тисячу грн. 00 коп.), розмір франшизи встановлений на рівні нульової ставки. Згідно пункту 3 Договору, строк його дії складав період з 15.01.2008 року по 14.01.2009 року включно.

Постановою про притягнення як цивільного відповідача та визнання особи представником цивільного відповідача від 27.10.2008 року, винесеної слідчим ВР ДТП СУ УМВС України у Вінницькій області, ВАТ Національна акціонерна страхова компанія Оранта в особі Вінницької обласної дирекції притягнуто як цивільного відповідача по даній кримінальній справі (аркуш кримінальної справи 146).

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 18.07.2013 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2013 року щодо ОСОБА_4 скасовано, а кримінальну справу закрито, звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. п. в , є ст. 1, ст. 6 Закону України Про амністію у 2011 році за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Частиною 1 статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно частини 2 цієї ж статті, моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до вимог статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку), виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначений у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або виличній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до положень частин 1-2 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно статті 1201 цього ж Кодексу, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Пунктом 8 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам рекомендовано при вирішенні справ даної категорії враховувати, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого (наприклад, ст. 47 Закону України Про телебачення і радіомовлення ).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки судам роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Згідно положень частини 4 статті 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд .

Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 4 статті 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, щ розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 2 Закону України Про поховання та похоронну справу визначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству; ритуальні послуги - послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи та кримінальної справи № 206/1-551/11 по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.04.2008 року ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем марки ЗіЛ 138А , 1993 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по вул. Зарічній у напрямку вул. Гонти у м. Вінниці, в районі буд. № 46, допустив наїзд на малолітнього велосипедиста ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок чого останній помер. Джерело підвищеної небезпеки, а саме вказаний автомобіль, належав МПП ВКФ Універсал - Сервіс , з яким ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах, працюючи на підприємстві на посаді водія, починаючи з 1997 року. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність МПП ВКФ Універсал - Сервіс як власника автотранспортного засобу марки ЗіЛ 138А , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ВАТ НАСК Оранта , що підтверджується відповідним страховим полісом від 15.01.2008 року. Згідно цього ж полісу, застрахованою була і цивільно-правова відповідальність водія підприємства ОСОБА_4 Відповідно до умов договору страхування, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого, складає 51 000,00 грн.

Дані обставини були встановлені вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2013 року по кримінальній справі № 206/1-551/11, яким ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та піддано його відповідному покаранню.

В ході розгляду даної кримінальної справи матір загиблого малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 було визнано потерпілою. Крім того, в якості цивільних відповідачів залучено до участі у справі МПП ВКФ Універсал - Сервіс та ВАТ НАСК Оранта .

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 18.07.2013 року скасовано вирок суду першої інстанції, а провадження у даній кримінальній справі закрито у зв'язку із застосуванням до ОСОБА_4 положень Закону України Про амністію у 2011 році . Однак, беручи до уваги, що закриття кримінальної справи у зв'язку із застосуванням акту про амністію, не є реабілітуючою підставою, відповідно до роз'яснень ВСС України з розгляду кримінальних та цивільних справ, які надані у Постанові Пленуму № 4 від 01.03.2013 року, обставини встановлені у даному випадку вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2013 року повинні бути враховані при вирішенні даного цивільно-правового спору.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає доведеною позовну вимогу ОСОБА_3 про завдання їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якій загинула її малолітня дитина, матеріальної та моральної шкоди. Беручи до уваги, що на момент скоєння ДТП ОСОБА_4 перебував у трудових правовідносинах із МПП ВКФ Універсал - Сервіс і саме виконував свої трудові обов'язки, відшкодовувати позивачці матеріальну та моральну шкоду повинен роботодавець - у даному випадку МПП ВКФ Універсал - Сервіс . Відтак, у позові в частині вимог про стягнення шкоди із ОСОБА_4 слід відмовити, оскільки останній не є належним відповідачем.

Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність МПП ВКФ Універсал - Сервіс як власника автотранспортного засобу була застрахована у ВАТ НАСК Оранта , яке визнало даний випадок страховим випадком, саме страховик повинен нести майнову відповідальність у межах ліміту, встановленого полісом. В даному випадку його розмір встановлено на рівні 51 000,00 грн. за шкоду, завдану життю та здоров'ю потерпілого. Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача ВАТ НАСК Оранта про те, що оскільки життю та здоров'ю безпосередньо самої ОСОБА_3 внаслідок ДТП не було завдано шкоди, вона не є потерпілою, а відтак і не має права на відшкодування. Дані заперечення суперечать матеріалам кримінальної справи, у якій ОСОБА_3 визнано потерпілою, а також нормам чинного цивільного законодавства, яке встановлює порядок відшкодування шкоди у таких випадках.

Суд вважає доведеним позивачкою розмір завданої їй матеріальної шкоди та витрат на поховання і встановлення пам'ятника, згідно наведеного нею у позовній заяві розрахунку, на суму 11 994,00 грн., з яких 2054,00 грн. матеріальної шкоди, 3 778,00 грн. витрат на поховання, 6162,00 грн. вартості пам'ятника та робіт по його встановленню.

Не підлягають до задоволення позовні вимоги про відшкодування витрат на справляння поминального обіду через 9-ть днів у сумі 2926,20 грн. як такі, що не передбачені положеннями Закону України Про поховання та похоронну справу .

Не підлягає до задоволення також і позовна вимога про стягнення майнової шкоди у розмірі 386,60 грн. у вигляді витрат позивачки на ліки, оскільки надані нею копії товарних чеків не можуть вважатись належними та допустимими доказами, враховуючи відсутність рецепта лікаря про призначення певних ліків та довідки про їх вартість.

Позовна вимога про стягнення на користь ОСОБА_3 як матеріальної шкоди у розмірі 8000,00 грн. витрат на правову допомогу, надану їй у кримінальній справі, також не підлягає задоволенню, оскільки дане питання повинно вирішуватись лише в межах кримінальної справи.

Суд вважає доведеною позовну вимогу ОСОБА_3 про стягнення на її користь моральної шкоди, яка була завдана їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якій загинув її малолітній син ОСОБА_5 Оскільки суд розглядає справу лише в межах заявлених позовних вимог, з ВАТ НАСК Оранта на користь позивачки підлягає стягненню 2 500,00 грн. моральної шкоди.

Щодо позовної вимоги про стягнення з МПП ВКФ Універсал - Сервіс на користь позивачки моральної шкоди у розмірі 147 450,00 грн. суд, беручи до уваги глибину та характер моральних страждань, враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає за доцільне дану вимогу частково у межах 80 000,00 грн. В іншій частині вимог відмовити.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України та беручи до уваги ту обставину, що позивачка при подачі позову була звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 2 Закону України Про поховання та похоронну справу , ст. 16 Закону України Про страхування , ст. ст. 23, 979, 1167, 1168, 1172, 1187, 1194, 1201 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 15, 30, 60, 61, 88, 212, 214 - 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія Оранта (код ЄДРПОУ 00034186, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та витрат на поховання 5 832,00 грн., 6162,00 грн. в рахунок відшкодування вартості пам'ятника, 2 550,00 грн. в рахунок моральної шкоди, а всього 14 544,00 грн.

Стягнути з Малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Універсал-Сервіс (код ЄДРПОУ 24903356, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Котляревського, буд. 3, кв. 1) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти у розмірі 80 000,00 грн.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія Оранта на користь держави 229,40 грн. судового збору.

Стягнути з Малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Універсал-Сервіс на користь держави 800,00 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя : Г.М.Кашпрук