Рішення
від 12.02.2014 по справі 913/84/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 лютого 2014 року Справа № 913/84/14

Провадження № 7/913/84/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП ГРАН", м. Дніпропетровськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська", смт Білоріченський Лутугинського району Луганської області

про стягнення 11913 грн 44 коп.

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 11415 грн 01 коп. та 3% річних у розмірі 497 грн 83 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 20012014-02 від 20.01.2014) за договором поставки № 041101 від 26.04.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленої позивачем продукції.

На підставі ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України 10.01.2014 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл даної позовної заяви та її розгляд призначено судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.01.2014 було порушено провадження у справі № 913/84/14 та призначено до розгляду на 27.01.2014.

24.01.2014 на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № 20012014-02 від 20.01.2014. Збільшення позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що було зроблено перерахунок 3% річних, у зв'язку з чим розмір 3% річних збільшився з 101 грн 67 коп. до 497 грн 83 коп.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованість у розмірі 11415 грн 01 коп. та 3% річних в сумі 497 грн 83 коп. за договором поставки № 041101 від 26.04.2011 року.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду.

Отже, предметом спору з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11415 грн 01 коп. та 3% річних в сумі 497 грн 83 коп. за договором поставки № 041101 від 26.04.2011 року.

Згідно клопотанням позивача про розгляд справи без участі представника позивача, розгляд справи здійснювався без обов'язкової участі позивача.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Шахта "Білоріченська", у судові засідання 27.01.2014 та 12.02.2014 не прибув, участь повноважного представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином; вимоги ухвал господарського суду Луганської області від 27.01.2014 та 12.02.2014 у справі не виконав.

Як зазначено у п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), … дана відмітка , за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім того, згідно приписів п. п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧП ГРАН» (далі - позивач, постачальник) та Державним відкритим акціонерним товариством шахта «Белоречинская» (правонаступником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська», на момент подання позову - Публічне акціонерне товариство «Шахта «Білоріченська») (далі - відповідач, покпець) уклали договір поставки № 041101 (далі - договір).

Додатковою угодою № 1 від 01.12.2011 сторони продовжили строк дії договору № 041101 від 26.04.2011 до 31.12.2012 та збільшили загальну ціну договору до 200000 грн 00 коп.

Відповідно до п. 3.1 договору відповідач за відвантажений товар здійснює попередню оплату протягом 5 банківських днів за домовленістю сторін.

На виконання умов даного договору позивачем було поставлено відповідачу запасні частини за видатковими накладними:

- № РНО-000002 від 03.01.2012 на суму 8112,00 грн;

- № РНО-000067 від 24.01.2012 на суму 9254,40 грн;

- № РНО-000088 від 26.01.2012 на суму 10291,20 грн;

- № РНО-000102 від 01.02.2012 на суму 13704,38 грн;

- № РНО-000124 від 14.02.2012 на суму 6138,00 грн;

- № РНО-000260 від 20.03.2012 на суму 27832,80 грн;

- № РНО-000412 від 23.04.2012 на суму 3832,80 грн;

- № РНО-000525 від 22.05.2012 на суму 10600,01 грн;

- № РНО-000679 від 19.06.2012 на суму 7350,00 грн;

- № РНО-000809 від 18.07.2012 на суму 5300,00 грн - на загальну суму 102415 грн 59 коп.

Відповідач за зазначеними видатковими накладними товар прийняв, про що свідчать довіреності на отримання товару від позивача, належним чином засвідчені копії яких є наявними в матеріалах справи (а. с. 21-57).

У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленої позивачем продукції в повному обсязі не виконав, сплативши лише 90999,98 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.59-91), внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 11415,01 грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладення ними договору поставки від 26.04.2011 № 041101.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (п. п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами п. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, враховуючи, що факт належного виконання позивачем договірних зобов'язань щодо поставки відповідачу товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару підтверджуються матеріалами справи та неоспорені відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлений йому товар, позивач на підставі вищезазначених норм чинного законодавства нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних за період з 24.06.2012 по 31.12.2012 у сумі 6115,61 грн; за період з 24.07.2012 по 31.12.2012 у сумі 5300,00 грн; за період з 01.01.2013 по 20.12.2013 у сумі 11415,61 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд дійшов висновку про їх часткове задоволення з огляду на таке.

За загальним правилом 3 % річних розраховуються за формулою: 3% річних = сума боргу * 3 % * дні прострочки /365 (366).

Так, належним розрахунком 3% річних слід вважати:

За період з 24.06.2012 по 31.12.2012:

початок строку 24.06.2012 строк розрахунку 31.12.2012 кількість днів прострочення 191 сума до сплати 6115,61 сума річних 95,74

За період нарахування 3% річних за період з 24.07.2012 по 31.12.2012 у сумі 69,69 грн та за період з 01.01.2013 по 20.12.2013 у сумі 332,14 грн суд погоджується з розрахунком позивача та задовольняє у цій частині суму 3 % річних у розмірі 69,69 грн та 332,14 грн.

Таким чином, сума 3% річних задовольняється у розмірі 497 грн 57 коп., в решті суми суд відмовляє за необґрунтованістю.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення даного позову.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін у справі пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта Білоріченська», 92016, Луганська область, Лутугинський район, смт Білоріченський, вул. Шкільна, буд. 107, ідентифікаційний код 00176897, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧП ГРАН», 49009, м. Дніпропетровськ, вул. Щепкіна, буд. 8, кв. 16, ідентифікаційний код 33382617, суму основного боргу у розмірі 11415,01 грн, суму 3% річних у розмірі 497 грн 57 коп. та судовий збір у сумі 1826,96 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 17.02.2014.

Суддя В.О. Демидов

СудГосподарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення12.02.2014
Оприлюднено17.02.2014
Номер документу37173802
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —913/84/14

Рішення від 12.02.2014

Господарське

Господарський суд Луганської області

Демидов В.О.

Ухвала від 27.01.2014

Господарське

Господарський суд Луганської області

Демидов В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні