Постанова

від 04.08.2008 по справі 4/387

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2008 року 16:33 № 4/387

За позовомПриватного підприємства „Полісюрсервіс" ДоДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Про визнання незаконним рішення про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку на 2008 рік та зобов'язання видати свідоцтво

Суддя Вовк П. В. Секретар судового засідання Голод В.С. Представники:

Від позивача: Святогор О. А.

Від відповідача: Большакова К.А.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 04.08.08 проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 08.08.08.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання незаконним рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про відмову у видачі позивачеві свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2008 рік та зобов'язання відповідача видати позивачеві свідоцтво.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2007 позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2008 рік за ставкою 10%. Розглянувши зазначену заяву, відповідачем було прийнято рішення про відмову у видачі позивачеві Свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2008 рік, про що позивача було повідомлено листом від 25.12.2007 за № 41968/10/15-611, від 02 квітня 2008 року № 11390/10/15-611.

Згідно з позицією відповідача, відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону № 2505-IV встановлено, що з 01 липня 2005 року до прийняття Закону України „Про спрощену систему оподаткування" Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" застосовується з урахуванням обумовлених особливостей. Зокрема, спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів.

Відповідач зазначив, що згідно з наданими позивачем документами, одним з видів діяльності ПП „Полісюрсервіс", на момент подання заяви, була неспеціалізована оптова торгівля тютюновими виробами, які є підакцизними товарами, тому, на переконання відповідача, в видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку було правомірно відмовлено.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що факт здійснення позивачем господарської діяльності, пов'язаної з оптовою торгівлею підакцизними товарами вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), в якій одним з видів діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код 51.29.0).

Представник відповідача також повідомив, що інших відомостей (підтверджених первинними документами), які доводили б факт здійснення позивачем торгівлі підакцизними товарами (тютюновими виробами), відповідач не має.

Суд прийшов до висновку про правомірність позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до ст. 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03 липня 1998 року № 727/98 для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Аналогічна норма також передбачена виданим на виконання ст. 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" Наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.1998 № 476 „Про затвердження Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою та Порядку його видачі" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.10.1998 за № 688/3128).

Вимога про подання позивачем єдиного передбаченого законодавством документу - заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у визначені законом строки виконана та не заперечується відповідачем.

Щодо зазначеної відповідачем обставини неможливості застосування позивачем спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, оскільки останнім здійснюється господарська діяльність з торгівлі тютюновими виробами, які є підакцизними товарами, то суд зазначає наступне.

Поняття „господарська діяльність" для цілей оподаткування регламентується Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств", де під зазначеним терміном розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З метою підтвердження факту здійснення суб'єктом підприємництва-юридичною особою тієї чи іншої господарської діяльності слід враховувати норми Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки згідно ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону податковий облік базується на даних бухгалтерського обліку. При цьому норми Закону надають визначення терміну „первинні документи" та вимоги щодо їх складання. Згідно ст. 1 Закону „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує факт її здійснення.

Ст. 9 цього ж Закону, обумовлюючи зміст реквізитів первинних документів визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Виходячи з викладеного, довідка ЄДРПОУ не є первинним документом та не може слугувати належним та допустимим доказом того, що позивач дійсно здійснює господарську діяльність з торгівлі підакцизними товарами (тютюновими виробами).

При цьому суд погоджується з аналогічною правовою позицією щодо правил визначення наявності тієї чи іншої господарської діяльності, викладеної в листі Державної податкової адміністрації в місті Києві від 27.06.2007 № 242/с/31-609 .

Перевіряючи матеріали справи та доводи сторін, суд вважає за необхідне звернути увагу, що довідка ЄДРПОУ не має дозвільного або правовстановлюючого характеру. Надання суб'єкту господарювання будь-якої кваліфікаційної ознаки, в тому числі щодо видів економічної діяльності, в тому числі кодів видів економічної класифікації, які відображаються в довідці ЄДРПОУ, не спричиняє виникнення прав та обов'язків для суб'єкта. Довідка з ЄДРПОУ має інформаційний характер та засвідчує взяття суб'єкта господарювання на облік в органах статистики з відповідними ідентифікаційними, класифікаційними та довідковими даними.

Аналогічна правова позиція викладена в наявному в матеріалах справи листі Державного комітету статистики від 06.05.2007 № 14/4-71/46 (наданому представником позивача).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відтак зважаючи на викладене вище, відмова відповідача видати позивачеві Свідоцтво про право сплати єдиного податку не ґрунтується на законі. Зокрема, твердження відповідача про здійснення позивачем діяльності з торгівлі тютюновими виробами у судовому засіданні не доведені належним чином (не підтверджені первинними документами).

За таких підстав позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі. Рішення про відмову ДПІ у Печерському районі міста Києва видати ПП „Полісюрсервіс" Свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2008 рік є протиправним, підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 2, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про відмову у видачі Приватному підприємству „Полісюрсервіс" Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою на 2008 рік.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва видати Приватному підприємству „Полісюрсервіс" (код 31353634, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 26) Свідоцтво про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою на 2008 рік.

4. Повернути Приватному підприємству „Полісюрсервіс" (код 31353634, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 26) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту її складення в повному обсязі за правилами, встановленим ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П. В. Вовк