Ухвала

від 13.02.2014 по справі 826/17711/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17711/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гекта» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої позовні вимоги мотивував тим, що висновки податкового органу є протиправними та не погоджується з ними. Вважає, що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, які виникли внаслідок оплати за послуги та товари, придбані у ПП «Лайнстар» та ТОВ «МЕХПРОМРЕСУРС».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 листопада 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 25 липня 2013 року №0006062201 та від 31 жовтня 2013 року №0008982230.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з наказом від 12.06.2013 року №46, виданого ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС Данілевич Альоною Анатоліївною, на підставі ст.20, пп. 78.1.1. п.78.1, ст.78, ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Торговий дім «Гекта» (код ЄДРПОУ 37047746) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Лайнстар» (ЄДРПОРУ 36626857), ТОВ «Діалог Транс» (код ЄДРПОУ 37998179) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012року, за результатами якої складено акт від 21 червня 2013 року №120/22.2-10/37047746.

За результатами перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві зроблено висновок про порушення Товариством норм податкового законодавства, а саме: «п. 198.3, п. 198.6, cт.198, 200.1 та п.200.2 cт.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Торговий дім «Гекта» занижено податок на додану вартість на суму 187 770,0 грн., в т.ч.: за березень 2012 року на суму 113 220,00 грн.; за квітень 2012 року на суму 74 550,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0006062201 від 25.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 187 770,00 грн., штрафних санкцій на суму 46 943,00 грн., разом на суму 234 713,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставами нарахування суми грошового зобов'язання та штрафу стало посилання відповідача на господарські взаємовідносини позивача з ПП «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857), які мають фіктивний характер.

При формуванні таких висновків відповідач керувався інформацією, яка міститься в актах ДПА у Харківській області від 13.07.2012 року №223/2220/36626857 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року та від 11.10.2012 року №2260/2220/36626857 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012.», відповідно до яких ПП «Лайнстар» не декларує податкових зобов'язань, не подає декларації, відсутні основні засоби на підприємстві для здійснення діяльності у зв'язку з чим підприємство є фіктивним.

Із позицією податкового органу не можливо погодитися з огляду на наступне.

Між позивачем та ПП «Лайнстар» 01.03.2012 року було укладено договір №0103-12 на послуги перевезення вантажів. Згідно з умовами договору ПП «Лайнстар» приймає на себе зобов'язання перевезти вантаж, визначений в п.1.2. договору (цукор в мішках по 50 кг або фасований по 1 кг) в пункт призначення, а позивач зобов'язується своєчасно оплатити послуги перевезення. Перевезення здійснюється автомобільним транспортом. Всі дані про кількість вантажу, місця завантаження та розвантаження вказуються в товарно-транспортних накладних на підставі заявки позивача.

ПП «Лайнстар» надало послуги по перевезенню вантажів, а позивач отримав вищезазначені послуги, що підтверджується наступним актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 3102 за березень 2012 року на суму 566 100,00 грн., крім того ПДВ - 113 220, 00 грн.; актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 3002 за квітень 2012 року на суму 372750,00 грн., крім того ПДВ - 74 550,00 грн.

Позивачем повністю здійснено оплату за отриманні послуги по перевезенню вантажу на суму 938 850,00 грн., крім того ПДВ - 187 770,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 17.04.2012 року на суму 166 666,67 грн., крім того ПДВ - 33 333,33 грн; від 23.04.2012 року на суму 399 433,33 грн., крім того ПДВ - 79 886,67 грн; від 03.05.2012 року на суму 125 000,00 грн., крім того ПДВ - 25 000,00 грн.; від 07.05.2012 року на суму 122 750,00 грн., крім того ПДВ - 24 550,00 грн; від 15.05.2012 року на суму 125 000,00 грн., крім того ПДВ - 25 000,00 грн.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України, ПП «Лайнстар» виписало позивачеві податкові накладні.

Позивачем також було надано належним чином оформлені товарно-транспортні накладні.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом першої інстанції також досліджено податкові накладні, виписані ПП «Лайнстар», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають встановленій законодавством формі.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Також встановлено, що на час виписки податкових накладних ПП «Лайнстар» було зареєстрованими платниками податку на додану вартість та мали свідоцтво платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ПП «Лайнстар» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Документальне підтвердження товарності спірних господарських операцій також підтверджується договорами, товарно-транспортними накладними, актами здачі прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями тощо.

В свою чергу, висновки, викладені в Акті перевірки, побудовані на матеріалах актів ДПА у Харківській області від 13.07.2012 року № 223/2220/36626857 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р.» та від 11.10.2012 року № 2260/2220/36626857 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року.».

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 року (справа №2-а-820/620/13-а) визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 від 11.10.2012 № 2260/2220/36626857; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. від 11.10.2012 № 2260/2220/36626857 та поновити дані податкової звітності Приватного підприємства «ЛАЙНСТАР». Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2013р. по справі № 820/620/13-а залишено без змін.

Також, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року (справа №2а- 9525/12/2070) визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки Приватного підприємства «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857) за період з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 p., результат якої оформлено актом від 13.07.2012 р. №223/2220/36636857 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання з питань дотримання вимог податкового законодавства; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийняти податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року разом з розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1), розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих податкових накладних, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); податкову декларацію з ПДВ за травень 2012 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих та отриманих податкових накладних; податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року разом з розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих та отриманих податкових накладних, за реєстраційними номерами 9028484511, 9028484608, 9028484649, 9028488179, 9035366179, 9035350664, 9035350855, 9030647355, 9030647262, 9035350711, 9035350158, 9035350275 як податкову звітність та внести показники декларацій до електронної бази податкової звітності і до картки особового рахунку Приватного підприємства «Лайнстар». Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року (справа № 2а- 9525/12/2070) залишено без змін.

Крім того, встановлено, що ПП «Лайнстар» сплачував суми податкових зобов'язань з ПДВ, аналогічні тим, які позивач декларував у формі податкового кредиту з ПДВ.

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту, що виникли за господарськими операціями з ПП «Лайнстар».

Щодо податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Управління Міндоходів м.Києва від 31 жовтня 2013 року №0008982230, необхідно зазначити наступне.

На підставі ст. ст. 20,77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, наказу ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 23.08.2013 року № 609, посадовими особами ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Торговий дім «Гекта» (код ЄДРПОУ 37047746) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 16 жовтня 2013 року № 583/26-54-22-03-07/37047746.

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства, п.1.31, п.4.1. cт. 4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР ( із змінами та доповненнями), 14.1.27, пп. 14.1.36 п.14.1. cт. 14, п. 138.1, п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 cт. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 718 008,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2010 року на суму 184 500,00, за 4 квартал 2010 року на суму 520 850, за 3 квартал 2012 року на суму 197 158,00 грн., 4 квартал 2012року на суму 197 158,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставами для наведених висновків стало, зокрема, посилання відповідача на господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «МЕХПРОМРЕСУРС», які мають фіктивний характер.

Судом першої інстанції також встановлено, що 13 липня 2010 року між ТОВ «Торговий дім «Гекта» - «Продавець» та ТОВ «МЕХПРОМРЕСУРС» - «Покупець» укладено договір купівлі-продажу № 1307/2010-1, відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає та своєчасно сплачує цукор-пісок виробництва «Україна». Умови поставки згідно з даним договором визначені в п.3.1. договору - «базовою умовою поставки Товару є самовивіз зі складу Продавця, якщо інше не обумовлене сторонами додатково в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору».

На виконання умов договору, протягом липня 2010 року - жовтня 2010 року ТОВ «Торговий дім «Гекта» передало у власність (на умовах EXW в редакції «Інкотермс» 2000) ТОВ «МЕХПРОМРЕСУРС» цукор-пісок, а ТОВ «МЕХПРОМРЕСУРС» за отриманий товар повністю здійснило оплату ТОВ «Торговий дім «Гекта».

Відповідно п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону, валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В свою чергу, під терміном "господарська діяльність" слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 ст. 1 Закону).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 133.1 Податкового кодексу України, який почав врегульовувати відносини з питань оподаткування прибутком підприємств, платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні податкові накладні, виписки з банку, видаткові накладні, а також інші первинні документи за господарськими операціями позивача з ТОВ «МЕХПРОМРЕСУРС».

Судом першої інстанції вірно встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою товарів контрагента на виконання зобов'язань по укладених договорах.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні вищевказані документи, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентами, які знаходилися в Єдиному державному реєстрі, були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на валові витрати.

Фактично висновок викладений в Акті перевірки побудований на матеріалах Постанови Подільського районого суду м. Києва по кримінальній справі № 2607/7471 від 25 липня 2012 року, де зазначено, що Поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за період серпень-жовтень 2010 року ТОВ «Мехпромресурс» не відбулось, що свідчить про те, що правочини між: ТОВ «Мехпромресурс» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 cт. 215, ч. 5 cт. 203 Цивільного кодексу є нікчемними, і в силу cт. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, пов'язані з їх недійсністю.

Необхідно звернути увагу на те, що домовленість між ТОВ «Мехпромресурс» та позивачем про поставку товарів здійснена в липні місяці 2010 року, тобто до періоду, про який зазначено в рішенні Подільського районого суду м.Києва.

Крім того, Постанова по кримінальній справі № 2607/7471 від 25 липня 2012 року вказує на те, що саме на адресу ТОВ «Мехпромресурс» не поставлялось товарів, тобто ТОВ «Мехпромресурс» зі свого боку порушив вимоги податкового законодавства, відобразивши у власному податковому обліку безтоварні господарські операції з третіми особи для отримання власної податкової вигоди.

В свою чергу, доказів того, що ТОВ «Мехпромресурс» було фіктивним підприємством та надавало послуги з незаконної мінімізації податкових зобов'язань в матеріалах справи відсутні, а також таких обставин не встановлено Постановою Подільського районого суду м. Києва по кримінальній справі № 2607/7471 від 25 липня 2012 року.

Також, не заслуговують на увагу доводи податкового органу про те, що договір купівлі-продажу № 1307/2010-1, укладений між позивачем та ТОВ «Мехпромресурс» фактично є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки такі доводи не відповідають п. 1.22.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та не підтверджені жодними доказами.

Згідно п. 1.22.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидію, або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації. та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем декларування валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Лайнстар», як фіктивного підприємства, то уже було встановлено товарність господарських операцій між цими підприємствами по договору № 0103-12 на послуги перевезення вантажів.

Необхідно зазначити, що висновки відповідача про відсутність реальності вчинення господарських операцій між Позивачем та ПП «Лайнстар» будуються тільки на висновку Акту від 21 червня 2013 року № 120/22.2-10/37047746 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Гекта» (код ЄДРПОУ 37047746) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Лайнстар» (ЄДРПОРУ 36626857), ТОВ «Діалог Транс» (код ЄДРПОУ 37998179) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, який в свою чергу ґрунтується на Актах ДПА у Харківській області від 13.07.2012 року № 223/2220/36626857 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 р.» та від 11.10.2012 року № 2260/2220/36626857 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Лайнстар» (код ЄДРПОУ 36626857) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року».

За наведених норм та обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність віднесення позивачем сум валових витрат, що виникли за господарськими операціями з ПП «Лайнстар» та ТОВ «Мехпромресурс».

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 18 лютого 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 13 лютого 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.