Постанова

від 06.02.2014 по справі 2а-13204/12/0170/31

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2014 року (10:11) Справа №2а-13204/12/0170/31

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О., за участю секретаря судового засідання Асєєвої Л. О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Північне сяйво"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача - Меньшиков А.А., довіреність № б/н від 28.01.2014 р., паспорт серії

НОМЕР_5,

відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Північне сяйво" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби та просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення:

- № 0001372301 від 13.11.2012р., яким ТОВ "Санаторій "Північне сяйво" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 123 909,75 грн., з яких 116 573,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем, 7336,75 грн. - штрафних санкцій;

- № 0001352301 від 13.11.2012р., яким ТОВ "Санаторій "Північне сяйво" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 353616,25 грн., з яких 283329 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем та 70287,25 грн. штрафних санкцій;

- № 0001342301 від 13.11.2012р., яким ТОВ "Санаторій "Північне сяйво" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011р. у сумі 7890,00 грн. та в сумі 9492,00 грн. за І квартал 2012р.;

- № 0001362301 від 13.11.2012р., яким ТОВ "Санаторій "Північне сяйво" зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3917 за січень 2011р. та у сумі 67732 грн. за березень 2011р.

У судовому засіданні 30.01.2014 р. суд усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання, замінив відповідача у справі - Сакську об'єднану державну податкову інспекцію в АР Крим Державної податкової служби, на його правонаступника - Сакську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів АР Крим.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо заниження позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток по операціях з контрагентами КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд» та ПП «Комманд». Так, позивач стверджує, що реальність господарських операції з вказаними суб'єктами господарювання підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, відображених у письмових запереченнях, стверджуючи при цьому, що господарські операції позивача з контрагентами КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд» та ПП «Комманд» носять фіктивний характер. В судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим ДПС в період з 03.10.2012 р. по 16.10.2012 р. проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Північне сяйво» з питань своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з КП «Альяс», фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Комманд» за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.; з питань перевірки коригування податкового кредиту при списанні запасів, які використані не в господарчій діяльності за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складено акт № 855/2200/34415698 від 30.10.2012 р. (а.с. 14 - 89).

В ході проведення перевірки податковою інспекцією зроблений висновок про порушення позивачем:

1. Ч. 1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» з КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Комманд»;

2. П.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п.185.1 ст. 185 Розділу V Податкового Кодексу України від 2.12.2010 № 2755- VІ при здійсненні взаємовідносин з КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Комманд» встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 184 050,29 грн., в тому числі:

- за серпень 2009 року - 50 000,00 грн.;

- за вересень 2009 року - 16 666,67 грн.;

- за жовтень 2009 року - 3 333,33 грн.;

- за квітень 2010 року - 3 621,67 грн.;

- за травень 2010 року - 416,67 грн.;

- за липень 2010 року - 416,67 грн.;

- за вересень 2010 року - 13 082,20 грн.;

- за жовтень 2010 року - 7 375,44 грн.;

- за січень 2011 року - 3 916,67 грн.;

- за березень 2011 року - 83 313,54 грн.;

- за липень 2011 року - 1 907,43 грн.

Що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 117 383,65 грн., в тому числі:

- за жовтень 2009 року - 3 333,33 грн.;

- за квітень 2010 року - 3 621,67 грн.;

- за травень 2010 року - 416,67 грн.;

- за липень 2010 року - 416,67 грн.;

- за вересень 2010 року - 13 082,20 грн.;

- за жовтень 2010 року - 7 375,44 грн.;

- за квітень 2011 року - 87 230,21 грн.;

- за липень 2011 року - 1 097,46 грн.

Що призвело до завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 71 648,67 грн., в тому числі:

- за січень 2011 року у сумі 3 916,67 грн.;

- за березень 2011 року у сумі 67 732,00 грн.

3. Ст. 5, п.п. 8.6.1., п.8.6. ст.. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за №334-94 ВР та п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст.. 134, 145.1 ст. 145 Розділу ІІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI при здійсненні взаємовідносин з КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Комманд» встановлено:

заниження податку на прибуток на загальну суму 283 329,00 грн., в тому числі:

- за 4 квартал 2010 року - 74 987,00 грн.,

- за 2 квартал 2011 року - 2 184,00 грн.,

- за 3 квартал 2011 року - 202 364,00 грн.,

- за 4 квартал 2010 року - 3 794,00 грн.

завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування у сумі 17 382,00 грн., в тому числі:

- за 1 квартал 2011 року - 7 890,00 грн.,

- за 1 квартал 2012 року - 9 492,00 грн.

4. Встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Комманд» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012;

5. Не підтверджено реальність проведених господарських операцій з КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Комманд» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

13.11.2012 р. на підставі акта № 855/2200/34415698 від 30.10.2012 р. Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001342301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 р. у сумі 7890,00 грн. та в сумі 9492,00 грн. за І квартал 2012р.;

- № 0001352301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 353616,25 грн., у томи числі: 283329 грн. за основним платежем та 70287,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0001362301 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 3917 грн. за січень 2011р. та в сумі 67732 грн. за березень 2011 р.

- № 0001372301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 123909,75 грн., у томи числі: 116573,00 грн. за основним платежем та 7336,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Правомірність винесення відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішення є предметом спору у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в охоплений перевіркою період Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Північне сяйво" знаходилось у фінансово-господарських відносинах з низкою контрагентів, зокрема з: КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Комманд».

1. Так, між позивачем (замовник) та ТОВ «Бренд Строй» (підрядник) укладено договір підряду № 720-144/10х від 12.11.2010 р., згідно умов якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника роботу відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дану роботу: пристрій навісу площі під холодильні камери санаторію.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна договору складає 36770,09 грн.

28.01.2011 позивачем укладено з ТОВ «Бренд Строй» договір підряду № 13/11х, предметом якого є виконання підрядних робіт з монтажу, налагодження та здавання в експлуатацію системи АСКОЕ на КТПГС-13, розташованої за адресою АР Крим м. Саки, вул. Морська буд. 12, відповідно вимогам державних стандартів.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що загальна договірна ціна на виконувані роботи складає 47000,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов укладених договорів ТОВ «Бренд Строй» були виконані підрядні роботи на загальну суму 83770,09 грн., у томі числі ПДВ - 13961,69 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт форми КБ-2В, а також довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Вартість виконаних робіт була сплачена позивачем у повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення:

- №1614 від 12.11.2010 р. на загальну суму з ПДВ 36770,09 грн., ПДВ - 6128,35 грн.;

- №61 від 31.01.2011 р. на загальну суму з ПДВ 23500,00 грн., ПДВ - 3916,67грн.;

- №181 від 09.03.2011 р. на загальну суму з ПДВ 23500,00 грн., ПДВ - 3916,67грн.

За фактом настання першої з подій (отримання коштів за підрядні роботи) ТОВ «Бренд Строй» були виписані податкові накладні:

- № 2005 від 12.11.2010 р. на загальну суму з ПДВ 36770,09 грн., ПДВ - 6128,35 грн.;

- № 115 від 31.01.2011 р. на загальну суму з ПДВ 23500,00 грн., ПДВ - 3916,67грн.;

- № 40 від 09.03.2011 р. на загальну суму з ПДВ 23500,00 грн., ПДВ - 3916,67 грн.

Отримання позивачем зазначених податкових накладних підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди.

2. Між позивачем (замовник) та КП «Альянс» (підрядник) укладено договір підряду № 03-06/314/676 від 05.06.2008 р. згідно умов якого підрядник, що має ліцензію серії АВ №119461, зобов'язується виконати наступні роботи: розробити та передати ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» на умовах діючого договору проектну документацію: комплексна трансформаторна підстанція тупикова міського типу 2КТПТС 400/10-6/0,4; установка ГКТП 2*400 кВА.

П. 2.1 договору передбачено, що строк виконання робіт з 05.06.2008 р. по 31.12.2009 р. Вказаний строк продовжено до 01.07.2010 р. згідно угоди про змінення та доповнення Договору № 03-06/314/676 від 05.06.2008 р.

Ціна договору складає 449510 грн. в т.ч. ПДВ. (п. 3.1 договору).

- 28.04.2010 позивачем укладено договір з КП «Альянс» на виконання проектної документації № 89/104/541, предметом якого є виконання ескізного проекту на адміністративний корпус ТОВ «Санаторій «Північне сяйво», розташований за адресою м. Саки, вул. Морська, 12.

Строк виконання робіт складає 12 календарних днів з дня отримання виконавцем авансового платежу.

Відповідно п. 2 договору вартість робіт складає 5000 грн.

- Крім того, 03.09.2010 р. зазначеними суб'єктами господарювання укладено договір підряду № 1305-132/10х, відповідно до умов якого КП «Альянс» зобов'язується на свій ризик виконати за завданням ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» з використанням своїх матеріалів електромонтажних робіт з прокладання кабелю АСБ 3Ч70, а ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» зобов'язується прийняти та оплатити підрядні роботи.

Згідно п. 2.1 договору ціна складає 78493,20 грн.

Пунктом 4.3 договору визначений строк дії останнього: з 03.09.2010 р. по 31.12.2010 р.

- Між позивачем (замовник) та КП «Альянс» (підрядник) укладено договір підряду № 1635 від 21.10.2010 р., згідно умов якого КП «Альянс» зобов'язується на свій ризик виконати за завданням ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» з використанням своїх матеріалів, а ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» зобов'язується прийняти та оплатити поточний ремонт майданчика харчоблоку санаторію «Північне сяйво».

Ціна договору складає 6942,55 грн., що обумовлено п. 2.1 договору.

Строк дії договору, відповідно до п. 4.3 договору, визначено з 21.10.2010 р. по 31.12.2010 р.

- 01.05.2011 р. позивачем (замовник) укладено договір підряду № 37/11х830 з КП «Альянс» (підрядник), відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника пуско-налагоджувальні роботи системи вентиляції харчоблоку санаторію відповідно до проектно-кошторисної документації та ДБН Д.1.1-1-2000, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи.

Ціна договору складає 11444,58 грн. (п. 2.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору КП «Альянс» виконує роботи, передбачені цим договором, в строк до 30.06.2011 року.

На виконання умов укладених договорів КП «Альянс» були виконані підрядні та проектні роботи на загальну суму 551389,53 грн., у томі числі ПДВ - 91898,25 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт.

За фактом настання першої з подій (виконання робіт чи отримання коштів за виконані роботи) КП «Альянс» були виписані податкові накладні:

- № 3024 від 31.08.2009 р. на загальну суму з ПДВ 300000,00 грн., ПДВ - 50000,00грн.;

- № 3378 від 11.09.2009 р. на загальну суму з ПДВ 100000,00 грн., ПДВ - 16666,67 грн.;

- № 3884 від 28.10.2009 р. на загальну суму з ПДВ 20000,00 грн., ПДВ - 3333,33 грн.;

- № 938 від 20.04.2010 р. на загальну суму з ПДВ 21730,00 грн., ПДВ - 3621,67 грн.;

- № 1319 від 19.05.2010 р. на загальну суму з ПДВ 2500,00 грн., ПДВ - 416,67 грн.;

- № 2088/1 від 05.07.2010 р. на загальну суму з ПДВ 2500,00 грн., ПДВ - 416,67 грн.;

- № 3292 від 30.09.2010 р. на загальну суму з ПДВ 78493,20 грн., ПДВ - 13082,20грн.;

- № 4078 від 21.10.2010 р. на загальну суму з ПДВ 6942,55 грн., ПДВ - 1157,09 грн.;

- № 236 від 28.07.2011 р. на загальну суму з ПДВ 11444,58 грн., ПДВ - 1907,43 грн.

Отримання позивачем зазначених податкових накладних підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди.

3. Між позивачем (продавець) та ПП «Комманд» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 530/122/11х від 07.12.2011 р., предметом якого є передача у власність ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» спецодягу.

Відповідно до п. 1.2 договору загальна кількість, ціна, асортимент товару вказуються у товарних накладних.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що сума договору не перевищуватиме 15000 грн.

Пунктом 10.1 договору встановлений строк дії договору: з моменту підписання його сторонами до 31.12.2011 р.

На виконання умов цього договору продавцем був поставлений товар (костюми медичні, 42 шт.) на загальну суму 8400,17 грн., в т.ч. ПДВ - 1400,03 грн., що підтверджується видатковою накладною № 17 від 09.12.2011р.

Вартість отриманих товарів була сплачена позивачем в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 1630 від 07.12.2011 р. на загальну суму 8400,17 грн., в т.ч. ПДВ - 1400,03 грн. У зв'язку з цим фактом (отримання коштів за товар) ПП «Комманд» була виписана податкова накладна № 76 від 07.12.2011 р. на вищенаведену суму, яка отримана позивачем згідно з реєстром виданих та отриманих податкових накладних за вказаний звітний період.

4. Між позивачем (замовник) та ПП «Сіті-Буд» (підрядник) укладено договір підряду № 7/11/274 від 01.08.2011 р., предметом якого є виконання робіт з поточного ремонту котельні санаторію «Північне сяйво» за адресою АР Крим м. Саки.

Відповідно до п. 1.2. договору приймання-здача виконаних робіт здійснюється по акту приймання - передачі.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що договірна ціна визначається відповідно до кошторисної документації та складає 9986,02 грн., в тому числі - ПДВ 20%.

Строк дії договору: з моменту підписання до 31.12.2011 р. (п. 3.5 договору).

На виконання умов укладеного договору ПП «Сіті-Буд» були виконані підрядні роботи на загальну суму 9986,02 грн., у томі числі ПДВ - 1664,34 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт за серпень 2011 р.

Вартість виконаних робіт була сплачена позивачем у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 1055 від 31.08.2011р. на загальну суму з ПДВ 9986,02 грн., ПДВ - 1664,34 грн. У зв'язку з цим фактом (отримання коштів за підрядні роботи) ПП «Сіті-Буд» була виписана податкова накладна № 89 від 31.08.2011 р. на вищенаведену суму.

Отримання позивачем зазначеної податкової накладної підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром виданих та отриманих податкових накладних за відповідний звітний період.

5. 14.10.2010 р. позивачем (замовник) укладено договір підряду № 137/10х/744 з Фірмою «Капітель Плюс» (підрядник), відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника поточний ремонт харчоблоку санаторію «Північне сяйво», що знаходиться за адресою м. Саки, вул. Морська 12, відповідно до проектно-кошторисної документації та ДБН Д.1.1-1-2000, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи.

Ціна договору, відповідно до п. 2 договору, складає 1364333 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 договору Фірма «Капітель Плюс» виконує роботи, передбачені цим договором, у термін до 15.02.2011 р.

15.01.2011 р. сторонами укладено додаткову угоду до договору підряду № 137/10х/744 від 14.10.2010 р., відповідно до якої, у зв'язку з необхідністю виконання додаткових робіт щодо поточного ремонту харчоблоку санаторію «Північне сяйво», ціна договору № 137/10х/744 від 14.10.2010 р. складає 1385768,10 грн.

На виконання умов укладеного договору Фірмою «Капітель Плюс» у грудні 2010 р, лютому 2011 р. та березні 2011 р. були виконані підрядні роботи на загальну суму 1385464,00 грн., у томі числі ПДВ - 230910,67 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В, а також довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

На оплату вартості підрядних робіт підрядником були виписані рахунки-фактури, які сплачені в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Фірмою «Капітель Плюс» були виписані податкові накладні на загальну суму 1385464,00 грн., у томі числі ПДВ - 230910,67 грн., зокрема:

- № 2123 від 29.10.2010 р. на загальну суму з ПДВ 213347,00 грн., ПДВ - 35557,83 грн.;

- № 2122 від 29.10.2010 р. на загальну суму з ПДВ 214236,00 грн., ПДВ - 35706,00грн.;

- № 2431 від 10.12.2010 р. на загальну суму з ПДВ 208039,00 грн., ПДВ - 34673,17 грн.;

- № 2558 від 29.12.2010 р. на загальну суму з ПДВ 273460,80 грн., ПДВ - 45576,80 грн.;

- № 40 від 14.03.2011 р. на загальну суму з ПДВ 476381,20 грн., ПДВ - 79396,87 грн.

Отримання позивачем зазначених податкових накладних підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди.

Окрім первинних документів вказані обставини також підтверджуються висновком проведеного в рамках цієї справи експертного дослідження.

Сакська ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим стверджує про відсутність у позивача права на віднесення вказаних сум до податкового кредиту, валових витрат та витрат, що обчислюються при визначенні об'єкта оподаткування спірних податкових періодів, з приводу чого суд звертає увагу на таке.

До набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року відносини щодо справляння податку на додану вартість регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168 податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Податковий кредит платника податку складається із сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168).

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача (п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).

Податкова накладна має містити всі обов'язкові реквізити, які визначені в п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону № 168.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168).

З 01.01.2011 року порядок формування податкового кредиту визначений у статті 198 Подакового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Положеннями п. 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України обумовлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Комманд» був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який підлягав застосуванню на момент здійснення позивачем господарських операцій з КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс» та ТОВ «Бренд Строй», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону було передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому, згідно з п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

П.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку є належним доказом здійснення позивачем господарської діяльності з та підставою для відображення сум за угодою в податковому обліку.

Судом встановлено, що фактично висновок податкового органу про заниження позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток зроблений на підставі тверджень про фіктивність господарських операцій позивача з КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд» та ПП «Комманд», непідтвердження їх первинними документами, з приводу чого суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, суд погоджується з твердженням податкового органу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Досліджуючи рух активів, наявність господарської мети при вчиненні позивачем угод з контрагентами: КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд» та ПП «Комманд», суд зазначає наступне.

За вказаними угодами Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Північне сяйво" в охопленому перевіркою періоді було придбано товарно-матеріальні цінності, зокрема медичні костюми; контрагентами-суб'єктами господарювання позивачеві також надані підрядні послуги, а також послуги з розробки проектної документації.

Згідно довідки серії АБ №436864 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 29.05.2012 р. основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 86.10 Діяльність лікарняних закладів.

Тобто, отримання спецодягу (медичних костюмів у кількості 42 шт.) від ПП «Комманд» в охоплений перевіркою період та подальше використання у власній господарській діяльності, зокрема медичної, відповідає видам діяльності ТОВ "Санаторій "Північне сяйво" та пов'язано з господарською діяльністю останнього.

При цьому, факт використання спецодягу у власній господарській діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи особистими картками обліку спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, відомість щодо дослідження яких, серед іншого, відображена у висновку комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи № 334-27/12 від 13.01.2014 р.

З матеріалів справи вбачається, що в охоплений перевіркою період між позивачем та ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Сіті Буд» було укладено ряд договорів підряду про виконання будівельних робіт на об'єкті, що розташований за адресою АР Крим, м. Саки, вул. Морська, буд. 12.

Аналізуючи свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.02.2011 р. (а.с. 171) витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 29615809 від 11.04.2011 р. (а.с. 172), а також витяг про державну реєстрацію прав № 29277734 від 12.03.2011 р. (а.с. 173), суд доходить висновку, що позивачеві належить на праві приватної власності комплекс нерухомого майна, де виконувались підрядні роботи, розташований за адресою АР Крим, м. Саки, вул. Морська, буд. 12, який складається з:

- лікувального корпусу «А» загальною площею 627,5 кв. м.;

- спального корпусу «Б» загальною площею 2565,4 кв. м.;

- клубу їдальні «В» загальною площею 1936,0 кв. м.;

- переходу «П» загальною площею 49,0 кв. м.

На підтвердження фактичного виконання підряднихних робіт позивачем до суду надані, серед іншого, акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ - 2В, які відповідають вимогам чинного законодавства.

У результаті огляду, проведеного в рамках експреного дослідження, встановлено, що роботи були виконані фактично, згідно укладених договорів підряду, а саме з :

- ТОВ «Бренд Строй» на загальну суму 83770,09 грн., у томі числі ПДВ - 13961,69 грн.;

- КП «Альянс» на загальну суму 546389,53 грн., у томі числі ПДВ - 91064,92 грн.;

- ПП «Сіті-Буд» на загальну суму 9986,02 грн., у тому числі ПДВ 1664,34 грн.;

- Фірма «Капітель Плюс» на загальну суму 1385464,00 грн., у тому числі ПДВ 230910,67 грн.

При виконанні замірів встановлено, що в цілому виконані роботи відповідають проектній та виконавчій документації. Обсяги робіт, заявлених в Актах Ф-2, відповідають виконаним фактично.

Виконання робіт також підтверджується наданою виконавчою документацією відповідно до ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва».

Підрядні будівельні роботи ТОВ «Бренд Строй» (за договором підряду № 720-144/10 від 12.11.2010, договором підряду №13/11 від 28.01.2011), КП «Альянс» (за договором підряду №03-06/314/676 від 05.06.2008, за договором підряду №1635 від 21.10.2010, за договором підряду №1305-132/10х від 03.09.2010, за договором підряду №37/11х830 від 01.05.2011), ПП «Сіті-Буд» (за договором підряду №7/11/274 від 01.08.2011), Фірмою «Капітель Плюс» (за договором підряду №137/10х/744 від 14.10.2010, з урахуванням додаткової угоди від 15.01.2011 були виконані фактично.

Підрядні проектні роботи КП «Альянс» за договором на виконання проектної документації № 89/104/541 від 28.04.2010 були виконані фактично, а саме виконаний ескізний проект на адміністративний корпус ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» розташований за адресою м. Саки, вул. Морська, 12.

Отже, підрядні роботи, отримані ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» від ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Сіті Буд», спрямовані на покращення інженерної і соціальної інфраструктури цілісного майнового комплексу, розширення переліку основних послуг відпочиваючим, збільшення видів діяльності платника податків, тобто господарські операції були здійснені з метою використання їх результату в подальшій господарській діяльності.

Крім того, викладені судом обставини підтверджені також висновком комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи № 334-27/12 від 13.01.2014 р. та свідчать про неправомірність висновків податкового органу, викладених в акті № 855/2200/34415698 від 30.10.2012 р.

Так, відповідаючи на поставлені судом питання, експерт у висновку комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи № 334-27/12 від 13.01.2014 р. зазначив, що:

1. Наданими документами бухгалтерського та податкового обліку викладений Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим Державної податкової служби в акті перевірки № 855/2200/34415698 від 30.10.2012 висновок про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 184 050,29 грн., заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 117 383,65 грн., завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 71 648,67 грн. не підтверджуються.

2. Наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку викладений Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим Державної податкової служби в акті перевірки №855/2200/34415698 від 30.10.2012 р. висновок про заниження податку на прибуток у сумі 283 329 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування у сумі 17 382 грн. не підтверджуються.

3. Документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» в період з 01.01.2009 по 31.03.2012 підтверджується отримання:

- товару від ПП «Комманд» на загальну суму 8 400,17 грн., у томі числі ПДВ 1 400,03 грн., за договором купівлі-продажу № 530/122/11х від 07.12.2011, а саме видатковою накладною № 17 від 09.12.2011;

- робіт від ТОВ «Бренд Строй» на загальну суму 83 770,09 грн., в тому числі ПДВ 13 961,69 грн., за договорами підряду № 720-144/10х від 12.11.2010, № 13/11х від 28.01.2011, а саме актами приймання виконаних робіт за листопад 2010 року, за березень 2011 року;

- робіт від КП «Альянс» на загальну суму 551 389,53 грн., у тому числі ПДВ 91 898,25 грн., за договорами № 03-06/314/676 від 05.06.2008, № 89/104/541 від 28.04.2010, № 1635 від 21.10.2010, № 1305-132/10х від 03.09.2010, № 37/11х830 від 01.05.2011, а саме актами приймання виконаних робіт, повний перлік актів наведено у таблиці № 24;

- робіт від ПП «Сіті-Буд» на загальну суму 9 986,02 грн., у томі числі ПДВ 1 664,34 грн., за договором підряду №7/11/274 від 01.08.2011, а саме актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року;

- робіт від Фірма «Капітель Плюс» на загальну суму 1 385 464,00 грн., у томі числі ПДВ 230 910,67 грн., за договором підряду № 137/10х/744 від 14.10.2010, з урахуванням додаткової угоди від 15.01.2011, а саме актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року.

4. Підрядні будівельні роботи ТОВ «Бренд Строй» (за договором підряду №720-144/10 від 12.11.2010, договором підряду №13/11 від 28.01.2011), КП «Альянс» (за договором підряду №03-06/314/676 від 05.06.2008, за договором підряду №1635 від 21.10.2010, за договором підряду №1305-132/10х від 03.09.2010, за договором підряду №37/11х830 від 01.05.2011), ПП «Сіті-Буд» (за договором підряду №7/11/274 від 01.08.2011), Фірмою «Капітель Плюс» (за договором підряду №137/10х/744 від 14.10.2010, з урахуванням додаткової угоди від 15.01.2011, були виконані фактично.

Підрядні проектні роботи КП «Альянс» за договором на виконання проектної документації № 89/104/541 від 28.04.2010 були виконані фактично, а саме виконаний ескізний проект на адміністративний корпус ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» розташований за адресою м. Саки, вул. Морська, 12.

5. Документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме банківськими виписками, підтверджується оплата ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» отриманих в період з 01.01.2009 по 31.03.2012 товарів від ПП «Комманд» на загальну суму 8 400,17 грн., в тому числі ПДВ 1 400,03 грн. за договором купівлі-продажу № 530/122/11х від 07.12.2011, робіт від ТОВ «Бренд Строй» на загальну суму 83 770,09 грн., в тому числі ПДВ 13 961,69 грн. за договорами підряду № 720-144/10х від 12.11.2010, № 13/11х від 28.01.2011, робіт від КП «Альянс» на загальну суму 543 610,33 грн., в тому числі ПДВ 90 601,73 грн. за договорами № 03-06/314/676 від 05.06.2008, № 89/104/541 від 28.04.2010, № 1635 від 21.10.2010, № 1305-132/10х від 03.09.2010, № 37/11х830 від 01.05.2011, робіт від ПП «Сіті-Буд» на загальну суму 9 986,02 грн., в тому числі ПДВ 1 664,34 грн. за договором підряду № 7/11/274 від 01.08.2011, робіт від Фірма «Капітель Плюс» на загальну суму 1 385 464,00 грн., в тому числі ПДВ 230 910,67 грн. за договором підряду № 137/10х/744 від 14.10.2010, з урахуванням додаткової угоди від 15.01.2011.

6. Документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується використання ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» в подальшій господарській діяльності отриманих в період з 01.01.2009 по 31.03.2012 товарів від ПП «Комманд» за договором купівлі-продажу № 530/122/11х від 07.12.2011, робіт від ТОВ «Бренд Строй» за договорами підряду № 720-144/10х від 12.11.2010, № 13/11х від 28.01.2011, робіт від КП «Альянс» за договорами № 03-06/314/676 від 05.06.2008, № 89/104/541 від 28.04.2010, № 1635 від 21.10.2010, № 1305-132/10х від 03.09.2010, № 37/11х830 від 01.05.2011, робіт від ПП «Сіті-Буд» за договором підряду №7/11/274 від 01.08.2011, робіт від Фірма «Капітель Плюс» за договором підряду № 137/10х/744 від 14.10.2010, з урахуванням додаткової угоди від 15.01.2011.

При цьому у суду відсутні підстави не довіряти зазначеному експертному висновку, оскільки дослідження було проведено кваліфікованим фахівцем, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Таким чином, рух активів, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд» та ПП «Комманд», їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Крім того, слід зауважити, що в даній справі необхідною умовою є встановлення статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентами КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд» та ПП «Комманд», останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість, відомості стосовно зазначених підприємств та їх керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначених контрагентів у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. ("Булвес" АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону " Про ПДВ " стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Крім того, висновок про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, викладений в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 р. (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 14222198), та підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах на підставі ч. 2 ст. 162 та ст. 244-2 КАС України.

Стосовно використання відповідачем під час проведення перевірки висновків, викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України не ставиться в залежність право платника на формування валових витрат чи податкового кредиту від можливості податкового органу провести зустрічну звірку постачальника такого платника, яким останньому надані видаткові та податкові накладні, що підтверджують отримання платником товарів (послуг).

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В розумінні п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п. п. 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 4.4 - 4.6 наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року N 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

При цьому, додаток 3 до Методичних рекомендацій, яким затверджено форму акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, на відміну від додатку 5 (Довідка про результати проведення зустрічної звірки), не передбачає встановлення висновків щодо підтвердження (не підтвердження) здійснення господарських операцій та відображення (невідображення) їх в податковому обліку, оскільки такі висновки можна робити лише за наслідками проведеної зустрічної звірки.

Отже, у податкового органу відсутні повноваження на здійснення в рамках проведення зустрічних звірок (неможливості її проведення) контролю за додержанням податкового законодавства.

Більше того, зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

За таких обставин, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути покладений в основу висновку про фіктивність (безтоварність) операцій між платниками податків, та, як наслідок, не є підставою для здійснення донарахувань податкових зобов'язань.

При цьому, стосовно посилань відповідача на нікчемність укладених позивачем з КП «Альянс», Фірмою «Капітель Плюс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд» та ПП «Комманд» правочинів, суд зазначає наступне.

Так, відповідачем не було враховано припис акта цивільного законодавства України, викладений в ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до ст.ст. 215 і 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що є неприпустимим, виходячи з загальних засад судочинства.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань суд вважає протиправними. Відповідно, неправомірним є також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням цього, спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КАС України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості проведення судової експертизи № 267 від 13.01.2014 р., експертом проведено експертизу особливої складності за нормативною вартістю експертогодини 73,70 грн. і витрачено на її проведення 136 годин, всього вартість експертного дослідження складає 19972,70 грн.

Відповідно до положень статті 94 КАС України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на проведення судової економічної експертизи в сумі 22118,70 грн. (2146 грн. + 19972,70 грн.) підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету.

В судовому засіданні 06.02.2014 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 11.02.2014 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення

№ 0001342301 від 13.11.2012 р., № 0001352301 від 13.11.2012 р., № 0001362301 від 13.11.2012 р. та № 0001372301 від 13.11.2012 р., винесені Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим Державної податкової служби.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Північне сяйво" (96500, Автономна республіка Крим, м. Саки, вул. Морська, буд. 12, ідентифікаційний код 34415698) судові витрати в розмірі 22118,70 грн. (двадцять дві тисячі сто вісімнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.