Постанова

від 10.02.2014 по справі 823/52/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року справа № 823/52/14

09 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Кулик О.О.,

за участю:

представника позивача - Чернеця О.Д. (за довіреністю),

представника відповідача - Зубенка С.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Побудагрохімсервіс» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось приватне підприємство «Побудагрохімсервіс» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2013 року № 0003052301 та № 0003062301.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач своїми діями порушив вимоги Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Приватне підприємство «Побудагрохімсервіс» зареєстроване як юридична особа 22.12.1999 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 30705278.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 18.05.2013 року № 787, пп. 78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Побудагрохімсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Галаінтер», ТОВ «ЦС-Таб», ТОВ «Біолайн Україна груп», ТОВ «Торсистем Бутсах», ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «Біармсенс», ТОВ «Міксагро» за період з 01.01.2009 року по 31.10.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 01.06.2013 року № 225/22-12/30705278 та встановлено порушення:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 43555 грн.;

- п. 138.1 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 3754 грн.

На підставі встановленого порушення ДПІ у м. Черкасах винесено податкові повідомлення-рішення від 12.06.2013 року № 0003052301 та № 0003062301.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ «Галаінтер», ТОВ «ЦС-Таб», ТОВ «Біолайн Україна груп», ТОВ «Торсистем Бутсах», ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «Біармсенс», ТОВ «Міксагро» ніби то укладені правочини.

Однак на вимогу суду позивачем не надано суду первинні бухгалтерські документи (договори, угоди, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт тощо), як того вимагає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для підтвердження реальності виконання ніби то укладених правочинів з вищезазначеними юридичними особами.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що первинні бухгалтерські документи, як докази виконання зобов'язань по укладеним правочинам з контрагентами (ТОВ «Галаінтер», ТОВ «ЦС-Таб», ТОВ «Біолайн Україна груп», ТОВ «Торсистем Бутсах», ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «Біармсенс», ТОВ «Міксагро») - у нього відсутні.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Беручи до уваги, що у позивача відсутні первинні бухгалтерські документи, що не дає йому права на віднесення сум податку до податкового кредиту при ніби то виконаних ним договірних зобов'язань, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 12.06.2013 року № 0003052301 та № 0003062301 винесені з додержанням вимог чинного законодавства.

Суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність повноважень у відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень до набрання чинності рішенням у кримінальній справі, оскільки дана перевірка була призначена на підставі постанови слідчого, з огляду на наступне.

Пунктом 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції від 03.02.2013 року, станом на час здійснення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

З аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що грошове зобов'язання не розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи платника податків, що перевіряється.

Як вбачається з матеріалів справи, кримінальне провадження відносно посадових осіб позивача не порушено, а порушено відносно інших посадових осіб, які не мають відношення до позивача, а тому відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, згідно з висновком комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів по кримінальному провадженню № 32012250000000013 Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.01.2013 року по підписам посадових осіб № 5-П, 35-ТЕД/12-23 Растворова С.М., директора ТОВ «Міксагро», досліджено декілька первинних документів за період з 01.10.2011 року по 01.03.2012 року даного товариства (акти виконаних робіт, податкові накладні, видаткові накладні, договори), було встановлено, що підписи виконані не даним директором товариства, а іншою особою.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Побудагрохімсервіс» (18031, м. Черкаси, вул. Крилова, б. 31, ідентифікаційний код 30705278) до Державного бюджету України 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 46 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 14 лютого 2014 року.

Головуючий С.О.Кульчицький