Постанова

від 17.02.2014 по справі 804/488/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 р. Справа № 804/488/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Степаненко В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості до приватного підприємства «Геліантус» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Криворізький міський центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Геліантус» про стягнення заборгованості у розмірі 73,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 73,88 грн.

Позивач про відкриття скороченого провадження був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач за цим адміністративним позовом повідомлений шляхом направлення копії ухвали від 11.01.2014 року на адресу відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заперечення проти позову, заяв та клопотань в десятиденний строк з дня одержання ухвали до суду не надходило, відповідач позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Геліантус» зареєстроване у якості юридичної особи та перебуває на обліку в Жовтневому районному центрі зайнятості м.Кривого Рогу як роботодавець, що використовує найману працю.

Пунктом 2 частини другої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Так, відповідачем подано розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І квартал 2002 року, в якій відповідачем самостійно зазначено суму страхових внесків у розмірі 73,88 грн., проте у встановлений законодавством термін вказані кошти сплачено не було.

Згідно абзацу першого частини першої статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У відповідності до пункту 7.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.12.2000 N 339 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 р. за N 30/5221, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум фінансових санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, територіальні органи Державної служби зайнятості в районах, містах, районах у містах мають право перевіряти правильність нарахування, своєчасність і повноту перерахування страхових внесків, у тому числі, коли за даними перевірки була підтверджена наявність заборгованості зі сплати страхових внесків, строк сплати яких не настав на 01 січня 2011 року, та застосовувати фінансові санкції у порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Таким чином судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач станом на час розгляду справи має заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 73,88 грн.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості до приватного підприємства «Геліантус» про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства «Геліантус» (50063, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Коротченка, будинок 8А, код ЄДРПОУ 25004980) на користь Криворізького міського центру зайнятості (50071, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Космонавтів, будинок 1, код ЄДРПОУ 21908407) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 73,88 грн. (сімдесят три гривні вісімдесят вісім копійок) на р/р 37173001002770 в УДКУ Дніпропетровської області, ОКПО 21908407, МФО 805012.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя В.В. Степаненко