Постанова

від 14.01.2014 по справі 805/16341/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 р. Справа №805/16341/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Дзюбі А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Братченко Т.А. (дов.)

відповідача: Косякової Д.І. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі

м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Будьоннівському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - позивач, ДПІ у Будьоннівському районі м.Донецька) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укстроймеханізація» (надалі - відповідач, ТОВ «Укрстроймеханізація») про стягнення з рахунків податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 62 618,01 грн.

Позов мотивовано встановленням факту несплати відповідачем, в установленому законодавством України порядку, суми податкових зобов'язань з орендної плати за землю, що є підставою для примусового стягнення такого податкового боргу за рішенням суду, відповідно до нормативних приписів Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні від 14.01.2014 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у своїх письмових заперечень на позовну заяву зазначає, що відповідно до вимог Податкового кодексу України у разі прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про ліквідацію платника податків, яке не пов'язане з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до Законів України. Законодавством не визначено строк погашення кредиторських вимог.

Таким чином, позивач не має жодного права стягувати кошти з рахунків в рахунок заборгованості поза чергою кредиторських вимог.

На даний час кредиторські вимоги другої черги залишаються непогашеними відповідачем, тому відсутні законні підстави погашати вимоги щодо сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, які відносяться до третьої черги кредиторських вимог.

У судовому засіданні від 14.01.2014 представник відповідача проти задоволенні позовних вимог в повному обсязі заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація» зареєстровано Калінінським районною радою м.Донецька в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 31552084, місцезнаходження: 83052, м.Донецьк, вул.Бурденка, буд.27).

Відповідач надав до ДПІ у Будьоннівському районі м.Донецька податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.07.2013 №1300002133, відповідно до якої ТОВ «Укрстроймеханізація» самостійно нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2013 рік 150 321,73 грн., з урахуванням щомісячних платежів в розмірі 12 526,81 грн. та за грудень 2013 року в розмірі 12 526,82 грн.

За вказаною декларацією відповідач не сплатив оренду плату за землю в розмірі 62 618,01 грн.

На адресу відповідача була направлена податкова вимога від 29.07.2013 №3-11, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 12 510,77 грн.

Як було встановлено судом, діяльність ТОВ «Укрстроймеханізація» припинена шляхом ліквідації на підстав Рішення (протокол) загальних зборів учасників №37 від 15.07.2013.

Після прийняття зазначеного рішення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державним реєстратором був внесений запис про припинення юридичної особи та викладені відомості про склад ліквідаційної комісії.

Крім того, державним реєстратором було зроблено Оголошення про прийняття рішення учасниками щодо припинення діяльності ТОВ «Укрстроймеханізація», яке опубліковано у Бюлетені державної реєстрації №254 (19) від 18.07.2013.

Відповідно до заяви ДПІ у Будьоннівському районі м.Донецька заявлені кредиторські вимоги до боржника в загальній сумі 25 037,58 грн. за податковим боргом.

У відповідності до листа ТОВ «Укрстроймеханізація» від 06.12.2013 (мовою оригіналу) «Розшифровка строки 1620 промежуточного ликвидационного баланса ООО «Укстроймеханізація» по состоянию на 02.10.2013» кредиторська заборгованість по розрахункам з бюджетом, а саме заборгованість по оренді землі, розмірі 75,2 тис.грн. була внесена до проміжного ліквідаційного балансу.

Отже, податкові зобов'язання виникли у позивача після прийняття рішення щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації.

Відповідно до ст.286 Податкового кодексу України (надалі -ПКУ) платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Як передбачено п.287.3 ст.287 цього кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відтак, оскільки підприємством самостійно визначено грошове зобов'язання, таке грошове зобов'язання вважається узгодженим.

Разом з тим, при вирішення питання, чи підлягає стягненню сума податкового боргу в загальному порядку, суд зазначає наступне.

Статтею 97 Податкового кодексу України встановлений порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.

Так, у цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Відповідно до п.97.2 ст.97 цього Кодексу у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Загальні підстави, порядок ліквідації юридичної особи та порядок задоволення вимог кредиторів визначені нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.110 цього кодексу юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документам.

Згідно зі статтею 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, крім випадків, встановлених законом. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

Як передбачено ч.1 ст.112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Згідно із частинами 4, 5 цієї статті вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

З наведених норм вбачається, що допускаючи можливість, що майна для задоволення всіх претензій кредиторів буде недостатньо, законодавець встановив черговість задоволення вимог.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи наявна довідка, відповідно до якої у ТОВ «Укрстроймеханізація» наявні відкриті рахунки у ПАТ «ДОНГОРБАНК» в національній валюті.

Отже, на даний час у підприємства є поточні рахунки в банківських установах для використання у процедурі ліквідації для розрахунків з кредиторами.

Механізм стягнення коштів, яким керується податковий орган при стягненні коштів з банківських рахунків, врегульований Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Пунктами 5.1, 5.2 глави 5 Інструкції передбачено, що відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду. У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу державного казначейства, якщо це передбачено договором між банком та органом державного казначейства, або повертаються стягувачу без виконання відповідно до пункту 2.18 глави 2 цієї Інструкції.

Згідно із пунктами 5.9, 5.10 глави 5 Інструкції банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог. У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах залишку коштів згідно з главою 2 цієї Інструкції.

Згідно із пунктами 2.19, 2.20 глави 2 Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Якщо платіжні вимоги на примусове списання коштів надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці платіжні вимоги з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих платіжних вимог недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до глави 5 цієї Інструкції.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці платіжні вимоги повертаються без виконання згідно з пунктом 2.18 цієї глави.

Відповідно до п. 2.21 глави 2 Інструкції платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 5.10 глави 5 цієї Інструкції. Якщо на його початок на рахунку платника не буде коштів для виконання платіжних вимог, то такі документи цього самого дня повертаються відповідно до пункту 2.18 цієї глави.

З наведених норм Інструкції вбачається, що списання коштів, що знаходяться на банківському рахунку клієнта на вимогу податкового органу, списуються у повному обсязі у день надходження платіжної вимоги або наступного операційного дня.

Разом з тим, норми п.97.2 ст.97 Податкового кодексу України передбачають використання майна платника податків, що ліквідується у черговості, визначеній відповідно до законів України. Така черговість визначена нормами ст. 112 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї статті кредиторські вимоги податкового органу задовольняються у третю чергу.

Слід зазначити, що відповідно до п.97.3 ст.97 Податкового кодексу України у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків або скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності.

Суд зазначає, що норма ст.97 Податкового кодексу України є спеціальною нормою та передбачає особливості погашення податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством. Саме ця норма повинна застосовуватися податковим органом при погашенні податкового боргу платника податків, що ліквідується.

Водночас, стягнення коштів з банківського рахунку, на якому акумулюються кошти ліквідуємого підприємства призводить до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої ст.112 Цивільного кодексу України, що в свою чергу, порушує приписи ст.97 Податкового кодексу України, оскільки стягнення коштів з банківських рахунків відбувається негайно після направлення податковим органом до банківської установи платіжної вимоги, без дотримання порядку черговості задоволення кредиторських вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості та відсутності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Державної податкової інспекції у Будьоннівському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація» відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 КАС України.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 14 січня 2014 року, повний текст буде виготовлено 20 січня 2014 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.