Постанова

від 12.02.2014 по справі 805/580/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 р. Справа №805/580/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 година 15 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І.,

за участю секретаря судового засідання Мандрики К.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Ушенко Ю.В.,

відповідача - Шубських О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення строків, передбачених Законом України "Про доступ до публічної інформації", надання інформації на письмовий запит №1012/2013 від 10.12.2013 року; про визнання протиправними дій відповідача щодо не надання у повному обсязі інформації на письмовий запит №1012/2013 від 10.12.2013 року, складений відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації"; про зобов'язання відповідача надати позивачу у повному обсязі інформацію на письмовий запит №1012/2013 від 10.12.2013 року, направлений на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме:

- довідку зустрічної звірки або акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 25.10.2013 року № 230;

- повідомити чи здійснювались за результатами проведеної зустрічної звірки будь-які корегування даних податкової звітності позивача у відповідних базах АІС, системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, тощо.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем строку надання відповіді на письмовий запит №1012/2013 від 10.12.2013 року, складений відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та наданням ним відповіді на вказаний запит не у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на позов, відповідно до яких зазначив про те, що в розумінні Закону України "Про інформацію" (далі - Закон № 2657), запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженим доступом, посилався на ч.ч. 1-2 ст. 21 Закону № 2657. Вказує на те, що не порушив строк надання відповіді, встановлений ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" та надав повну та ґрунтовну відповідь на вищевказаний запит позивача.

Повно та всебічно дослідивши всі обставини даної справи. вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність обставин для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939).

Згідно із ст. 1 зазначеного Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Згідно з ч. 2 цієї статті публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939, доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 10 згаданого Закону, кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Статтею 19 Закону № 2939 встановлено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Право позивача на отримання публічної інформації було реалізовано ним шляхом подачі відповідачу письмового запиту №1012/2013 від 10.12.2013 року, з посиланням на норми Податкового кодексу України та Закону України "Про доступ до публічної інформації".

У вказаному запиті позивач зазначав про те, що на запит податкового органу позивачем було 11.11.2013 року та 21.11.2013 року направлено відповідні документи для проведення зустрічної звірки, проте, не дивлячись на обов'язок податкового органу, встановлений ст. 73 ПК України, направити у десятиденний термін відповідну довідку про результати зустрічної звірки, відповідну довідку позивачем отримано не було.

З огляду на викладене, позивач просив у десятиденний строк з дня складання довідки за результатами зустрічної звірки направити її позивачу, та керуючись наданим Законом № 2969 правом на отримання публічної інформації, в тому числі і тієї, яка стосується безпосередньо юридичної особи, яка направляє запит, просив повідомити чи здійснювались за результатами зустрічної звірки будь-які коригування даних податкової звітності позивача у відповідних базах АІС. У разі не проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Вант-БП", просив повідомити про причини її не проведення. У разі не направлення на адресу позивача довідки про результати зустрічної звірки по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Вант-БП", у передбачений п. 73.5 ст. 73 ПК України строк, просив повідомити про причини її не направлення.

У відповідь на вказаний запит відповідачем листом від 19.12.2013 року відповідач було надано відповідь, відповідь, згідно з якою повідомив позивача про те, що фахівцями відповідача було здійснено вихід за податковою адресою позивача, за результатами якого було складено акт № 230 від 25.10.2013 року, у зв'язку з відсутністю позивача за податковою адресою. Місцезнаходження позивача не встановлено згідно відповіді ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька.

Крім цього, навівши відповідне нормативне обґрунтування, відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку з відсутністю позивача за податковою адресою, відповідачем було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 11.12.2013 року № 521/22-02/32885598.

Також у відповіді відповідачем наведено норми, що регулюють питання взяття платника податків на облік та реєстрацію його місцезнаходження.

Згідно ст. 13 Закону № 2939, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Відповідач є територіальним органом Міністерства доходів і зборів України, яке, відповідно до Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що органи ДПС України, до яких відноситься відповідач, є розпорядниками інформації, що отримана або створена у процесі здійснення ними своїх повноважень та перебуває у їх володінні і відображена та задокументована будь-якими засобами й на будь-яких носіях (в тому числі, відповідно до Податкового кодексу України, зібраної податкової інформації та результатів її опрацювання).

Згідно ст. 14 Закону України № 2939 розпорядники інформації зобов'язані:

оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення;

систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

вести облік запитів на інформацію;

визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації;

надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень є розпорядником інформації у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а, отже його посилання на використання для надання відповіді на запит Законів України "Про інформацію" та "Про звернення громадян" щодо порядку і строків надання відповіді судом не приймаються.

Згідно ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що спірний запит відповідачем було отримано 10 грудня 2013 року.

Доказів продовження строку розгляду спірного запиту позивача чи звернення відповідача до позивача із повідомленням про таке продовження, відповідачем суду не надано, у судовому засіданні представник відповідача про продовження вказаного строку не зазначав.

Отже, відповідач повинен був надати відповідь позивачу не пізніше ніж 17.12.2013 року, а не 19.12.2013 року, як це було зроблено відповідачем.

Таким чином відповідачем було порушено строк, встановлений ст. 20 Закону № 2939 надання відповіді на письмовий запит позивача №1012/2013 від 10.12.2013 року щодо отримання публічної інформації, що дає суду підстави для задоволення позовних вимог в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення строків, передбачених Законом України "Про доступ до публічної інформації", надання інформації на письмовий запит №1012/2013 від 10.12.2013 року.

Щодо вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо надання неповної відповіді на вказаний запит та про зобов'язання відповідача надати позивачу у повному обсязі інформацію на вказаний запит, суд зазначає про наступне.

Згідно зі ст. 22 Закону № 2939, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

У письмовому запиті № 1012/2013 від 10.12.2013 року, позивач, серед іншого, запитував про те чи здійснювались за результатами проведеної зустрічної звірки будь-які корегування даних податкової звітності позивача у відповідних базах АІС.

Проте лист, яким відповідачем надано відповідь на вказаний запит не містить жодної відповіді на вказане питання чи причин відмови у наданні такої інформації, передбачених ст. 22 Закону № 2939, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Посилання представника відповідача у судовому засіданні про те, що запитувана позивачем інформація є конфіденційною судом не приймається з таких причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2939, до інформації з обмеженим доступом відноситься: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Стаття 7 вказаного закону встановлює, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

На питання суду до відповідача, якою саме фізичною або юридичною особою обмежено доступ до інформації, що запитувалась позивачем відповіді надано не було.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженим доступом (конфіденційною, таємною чи службовою) в розумінні Закону № 2939.

Навіть якщо б запитувана інформація і містила службову інформацію з грифом «Для службового користування» тобто відносилась до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, відмова в задоволенні запиту на інформацію мала бути надана відповідачем в письмовий формі із дотриманням приписів ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що п. 3.2 Переліку відомостей, що містять службову інформацію та яким присвоюється гриф обмеження доступу "Для службового користування" в органах ДПС України, затв. Наказом ДПСУ від 13.01.2012 року № 35 (Далі - Перелік № 35), - до переліку відомостей, що містять службову інформацію та яким присвоюється гриф обмеження доступу "Для службового користування" в органах державної податкової служби України, зокрема відносяться відомості з питань алгоритму отримання, обробки та зберігання податкової інформації, що реалізовані в автоматизованих інформаційних системах державної податкової служби України.

Разом з тим, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено підстав, за яких саме запитувана інформація відноситься до службової інформації із грифом обмеження доступу «Для службового користування» в органах ДПС України.

До того ж, враховуючи приписи Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Постанови КМ України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» № 731 від 28.12.1992, Наказу Міністерства Юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5, Наказ ДПСУ від 13.01.2012 року, яким затверджено Перелік № 35 не є нормативно-правовим актом, оскільки не був зареєстрований в Міністерстві Юстиції України.

Отже, у спірних правовідносинах, що виникли, не підлягає застосуванню Наказ ДПСУ від 13.01.2012 року № 35 про затвердження Переліку відомостей, що містять службову інформацію та яким присвоюється гриф обмеження доступу «Для службового користування» в органах ДПС України.

Враховуючи викладене, судом встановлено факт надання відповідачем позивачу відповіді на письмовий запит № 1012/2013 від 10.12.2013 року не у повному обсязі, а саме не надано інформацію щодо того чи здійснювались за результатами проведеної зустрічної звірки будь-які корегування даних податкової звітності позивача у відповідних базах АІС .

Таким чином, позовні вимоги в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо не надання у повному обсязі інформації на письмовий запит № 1012/2013 від 10.12.2013 року, складений відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та зобов'язання відповідача надати позивачу у повному обсязі інформацію на письмовий запит №1012/2013 від 10.12.2013 року, направлений на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: повідомити чи здійснювались за результатами проведеної зустрічної звірки будь-які корегування даних податкової звітності позивача у відповідних базах АІС, є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача надати у повному обсязі інформацію на письмовий запит № 1012/2013 від 10.12.2013 року, складений і направлений відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: довідку зустрічної звірки або акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 25.10.2013 року № 230, суд зазначає наступне.

На запитання суду позивач вказав, що просить зобов'язати відповідача надати позивачу саме акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

У судовому засіданні було з'ясовано, що відповідачем було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 11.12.2013 року № 521/22-02/32885598, а не № 230 від 25.10.2013 року, як про це вказує позивач та який просить зобов'язати відповідача надати позивачу.

Суд зазначає, що у своєму запиті позивач не просив надати йому акт про неможливість проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Вант-БП" чи акт про те, що позивача не знайдено за податковою адресою.

Чинне законодавство України не передбачає обов'язку податкового органу направляти сторонам акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині вимог про зобов'язання відповідача надати у повному обсязі інформацію на письмовий запит № 1012/2013 від 10.12.2013 року, складений і направлений відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: довідку зустрічної звірки або акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 25.10.2013 року № 230, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати, у вигляді судового збору в сумі 73,82 грн., що були понесені позивачем.

Керуючись ст. ст. 1, 3, 5-7, 10, 13-14, 19-22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", ст 20 Закону України "Про інформацію", ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", Наказом ДПС України № 35 від 13.01.2012 року, ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кронасплит" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо порушення строків, надання інформації на письмовий запит ТОВ "Кронасплит" від 10.12.2013 року №1012/2013, передбачених Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо не надання у повному обсязі інформації на письмовий запит ТОВ "Кронасплит" від 10.12.2013 року №1012/2013, складений на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області надати ТОВ "Кронасплит" у повному обсязі інформацію на письмовий запит від 10.12.2013 року №1012/2013, складений і направлений на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: повідомити чи здійснювались за результатами проведеної зустрічної звірки будь-які корегування даних податкової звітності ТОВ "КРОНАСПЛИТ" у відповідних базах АІС, системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кронасплит" (код ЄДРПОУ 32885598) 73 (сімдесят три) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки судового збору.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 12 лютого 2014 року.

Постанова складена у повному обсязі 17 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.