Ухвала

від 10.02.2014 по справі 907/36/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство

"10" лютого 2014 р. Справа № 907/36/14

Суддя І.В. Івашкович, розглянувши матеріали

за заявою ліквідатора комунального підприємства "Аптека №53" Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Другетів, 71, код 34022692)

про порушення провадження у справі про банкрутство,

за участю представників:

від боржника - Котик В.М., голова ліквідаційної комісії

від засновника - Маник Т.М., довіреність №976/01-9 від 28.11.13

від ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області - Беззаботнов В.В., головний державний інспектор юридичного відділу, довіреність №145/10/07-01-10 від 10.01.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Ліквідаційна комісія комунального підприємства "Аптека №53" Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація", м.Ужгород в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.11) звернулась до господарського суду Закарпатської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду від 03.02.14 у справі №907/36/14 заяву ліквідаційної комісії КП "Аптека №53" Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація" прийнято до провадження, підготовче засідання призначено на 10.02.14.

Подана до господарського суду заява ліквідаційної комісії КП "Аптека №53" Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація" про порушення провадження у справі про банкрутство мотивована тим, що після прийняття рішення власника - Закарпатської обласної ради від 25.02.11 №177 про ліквідацію КП "Аптека №53" Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація" ліквідаційною комісією вжито заходи щодо проведення ліквідаційної процедури відповідно до вимог, встановлених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Вжитими в межах ліквідаційної процедури заходами ліквідаційною комісією встановлено, що вартості майна боржника є недостатньо для здійснення повного погашення вимог кредиторів, а отже в силу ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідаційна комісія зобов"язана звернутися до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство стосовно боржника КП "Аптека №53" Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація".

Проаналізувавши доводи заявника, дослідивши документальні докази, додані у підтвердження підстав звернення ліквідаційною комісією боржника із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку про відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство боржника КП "Аптека №53" Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація" з урахуванням особливостей, передбачених ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", в редакції Закону від 22.12.11 (далі Закон про банкрутство), виходячи з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство у підготовчому засіданні господарським судом здійснюється перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно із ч. 6 ст. 16 Закону про банкрутство за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, зокрема, якщо заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, а також за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону про банкрутство врегульовано підстави повернення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, серед, яких, зокрема, передбачено невідповідність заяви змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Статтею 95 Закону про банкрутство, що врегульовує особливості застосування процедури банкрутства, що ліквідується власником, передбачено: якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до правової позиції, наведеної у абзаці п"ятому п.12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)", ознаками неоплатності боржника та підставою для ініціювання процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником, згідно зі статтею 95 Закону є неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства. При цьому приписи Закону щодо безспірності грошових вимог та строку їх невиконання (які визначають ознаки неплатоспроможності боржника) на такі правовідносини не поширюються. У п. 12 вказаного інформаційного листа також зазначено про те, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених положень Закону про банкрутство, при вирішенні питання щодо наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником (ст. 95 Закону про банкрутство), суд повинен в першу чергу встановити наявність ознак неплатоспроможності боржника, а саме, неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час самоліквідації ліквідації .

Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство визначено поняття неплатоспроможності як неспроможності суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Кредитором вважається юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Грошовим зобов"язанням в розумінні вказаної статті Закону про банкрутство є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Встановлено, що до складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду , а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Таким чином, згідно зі ст. 95 Закону про банкрутство необхідність звернення ліквідаційною комісією до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство зумовлюється встановленням при здійсненні процедури самоліквідації наявності вимог кредиторів за грошовими зобов"язаннями боржника в розумінні ст. 1 Закону про банкрутство та неможливості задоволити такі вимоги кредиторів через недостатність вартості майна боржника. В інших випадках, а саме, у випадках відсутності незадоволених вимог кредиторів за грошовими зобов"язаннями боржника, правові підстави для здійснення ліквідації боржника в порядку, передбаченом Законом про банкрутство, відсутні. В таких випадках припинення боржника здійснюється шляхом проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (ч. 14 ст.111 Цивільного кодексу України) в порядку ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Доданими до заяви ліквідаційної комісії боржника КП "Аптека №53" Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація" документами не підтверджено наявність виявлених в процедурі самоліквідації вимог кредиторів за грошовими зобов"язаннями боржника. Зокрема, у проміжному ліквідаційному балансі станом на 10.01.14 відображено наявність зобов"язань за розрахунками з бюджетом в розмірі 4,3 тис. грн., якими по суті є фінансові санкції в розмірі 4251,00 грн., нараховані Державною податковою інспекцією в м.Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області за неподання податкової звітності з податку на прибуток на підставі Акту від 26.12.13 про результати камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство не доведено наявність ознак неплатоспроможності боржника в розумінні Закону про банкрутство. Отже підстави для порушення провадження у справі про банкрутство боржника КП "Аптека №53" Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація" та застосування стосовно нього передбачених Законом про банкрутство судових процедур банкрутства, з урахуванням особливостей, врегульованих ст.95 цього Закону, відсутні.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" відмова у відкритті провадження у справі є підставою для повернення сплаченої суми судового збору. Таким чином, судовий збір в розмірі 6090,00 грн.. сплачений згідно платіжного доручення №314 від 27.12.2013р. підлягає поверненню з Державного бюджету України платнику управлінню з питань комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Народна, 4, і.к. 33537213).

Керуючись ст. ст. 1, 2, 8, 16, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI), ст. ст.4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство боржника комунального підприємства "Аптека №53" Закарпатського обласного виробничого об'єднання "Фармація".

2. Судовий збір в розмірі 6090,00 грн. (шість тисяч дев"яносто грн. 00 коп.), сплачений згідно платіжного доручення №314 від 27.12.2013р., повернути платнику управлінню з питань комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Народна, 4, і.к. 33537213) із Державного бюджету України.

Дану ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Івашкович І.В.