Ухвала

від 14.02.2014 по справі 910/2215/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство

14.02.14 № 910/2215/14. Суддя Баранов Д.О., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "К.Р.Д." (ідентифікаційний код 36798965) про порушення справи про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "К.Р.Д." в черговий раз звернулося до господарського суду із заявою № 28/01-14 від 28.01.2014 р. про порушення справи про своє банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з його неможливістю задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає її такою, що підлягає поверненню заявнику без розгляду зважаючи на таке.

Статтею 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, так само як і заява про порушення провадження у справі про банкрутство, повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов.

У п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України вказується, що до позовної заяви, так само як і до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, додаються документи, котрі підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Частиною 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вказує сам боржник у своїй заяві, за результатами проведеної інвентаризації ліквідатором не було виявлено майнових активів, як то: основних засобів, незавершеного будівництва, дебіторської заборгованості, проте встановлено, що залишок коштів на рахунку у Публічному акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" становить 7 475,34 грн.

Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України п. від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Отже, зважаючи на мінімальний розмір винагороди, необхідної до виплати за виконання повноважень арбітражному керуючому Кулику М.В., якого боржник у заяві просить призначити його ліквідатором, необхідність відшкодування витрат на публікацію оголошення про визнання банкрутом тощо, вартість наявних у боржника грошових коштів на банківському рахунку не буде достатньою для покриття вказаних судових витрат, здійснення яких є обов'язковим для законного перебігу процедури банкрутства підприємства в судовому порядку.

Отже, описані вище обставини свідчать про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "К.Р.Д." не може вважатися такою, що відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та приписам ст. 54 та ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим вона підлягає поверненню без розгляду особі, яка її подала.

Відповідно до п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "К.Р.Д." про порушення справи про банкрутство з приєднаними до неї документами повернути без розгляду.

Суддя Д.О. Баранов