Рішення

від 10.02.2014 по справі 902/1666/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 лютого 2014 р. Справа № 902/1666/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засіданні Німенко О.І.,

позивача: Врадій О.О.- довіреність №130Д-139/2013 від 27.08.2013 року, паспорт серії НА156677 виданий Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області 18.07.1996р.;

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033; вул. Саксаганського, 143, м. Київ, 01032)

до : сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (вул. Леніна, 6, с. Кантелина, Іллінецький район, Вінницька область, 22734)

про стягнення 99188 грн 56 коп. заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" 99188 грн 56 коп. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.12.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1666/13 з призначенням її до розгляду.

Ухвалами суду від 14.01.2014р. та від 28.01.2014р. слухання справи відкладалося з об'єктивних причин (неявкою відповідача та неподання сторонами витребуваних судом доказів).

В ході розгляду справи по суті представник позивача (Врадій О.О.) позов в частинні стягнення штрафних санкцій та 3% річних підтримав в повному обсязі.

Натомість, відповідач правом участі в судовому засіданні повторно не скористався не зважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання він повідомлявся належним чином ухвалою суду, яка надсилалася йому рекомендованою кореспонденцією. Факт належного повідомлення останнього підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення вх. №748 від 10.02.2014р., підписаним його представником 05.02.2014р.

Поряд з цим, у надісланій на адресу суду заяві від 09.01.2014р. (вх. №08-46/265/14 від 15.01.2014р.) останній просив суд припинити провадження по справі в частинні стягнення суми основного боргу в розмірі 92781 грн 20 коп. у зв'язку із його сплатою на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, про що надав суду копії платіжних доручень про сплату вказаної суми коштів (а.с. 39-43).

Згідно із п 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача, оскільки матеріали даної справи містять достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

13.06.2013р. та 27.09.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (виконавець, позивач) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" (замовник, відповідач) укладено договори про надання послуг №КО-ВН-10/2013 та № КО-ВН-49/2013 (а.с. 8-11).

Відповідно до п. 1.1 договорів виконавець зобов'язується, в порядку та на умовах договору, на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на пальному замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2 договорів сторони погодили найменування с/г культур, площу угідь, плановий початок надання послуг, вартість послуг за 1 зібраний гектар (в т.ч. ПДВ), загальну вартість послуг (в т.ч. ПДВ).

Загальний обсяг послуг по збиранню врожаю складає 610 га (п.1.3 Договору №КО-ВН-10/2013). Загальний обсяг послуг по збиранню врожаю складає 600 га (п.1.3 Договору №КО-ВН-49/2013).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 договорів вартість послуг по збиранню врожаю за 1(один) гектар зазначається в п. 1.2 Договору. Вартість послуг за 1 зібраний гектар та обсяг послуг можуть бути змінені за домовленістю сторін, про що вони підписують відповідну додаткову угоду. Загальна вартість наданих послуг (сума до сплати) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання наданих послуг, що підписані сторонами.

Згідно із п. 3.4. договорів оплата наданих послуг здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі актів передачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше ніж через 5 (п'ять) робочих днів з дати підписання відповідного акту.

На виконання умов договорів позивач надав відповідачу послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на загальну суму 142781 грн 20 коп., що підтверджується скріпленими підписами та печатками сторін актами здачі-приймання робіт:

- акт №6670 від 14.08.2013р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 70781 грн 20 коп. на виконання умов договору №КО-ВН-10/2013 від 13.06.2013р. (а.с. 12);

- акт №7548 від 14.10.2013р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 55080 грн на виконання умов договору №КО-ВН-49/2013 від 27.09.2013р. (а.с. 13);

- акт №7939 від 31.10.2013р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 16920 грн на виконання умов договору №КО-ВН-49/2013 від 27.09.2013р. (а.с. 14).

Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно вчасного та повного розрахунку за надані послуги виконав частково, за надані послуги розрахувався лише в сумі 50000 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки від 06.11.2013р. Вказану суму, позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №6670 від 14.08.2013р.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по оплаті наданих послуг у сумі 92781 грн 50 коп.

Непроведення відповідачем розрахунків за надані йому послуги спонукало позивача звернутись за захистом порушеного права до суду.

Поряд з цим, в ході розгляду справи, із наданих відповідачем копій платіжних доручень (а.с. 40-43), судом встановлено, що частину заборгованості в сумі 37701 грн 20 коп. по оплаті послуг наданих позивачем на підставі вищевказаних Договорів, відповідачем погашено до порушення провадження у даній справі, а частину коштів в сумі 55080 грн останнім погашено після порушення провадження у даній справі.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Беручи до уваги зміст договорів, укладених між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договорів про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що основну суму заборгованості в розмірі 92781 грн 20 коп. по оплаті послуг наданих відповідачеві відповідно вищевказаних договорів, останнім частково погашено до порушення провадження у даній справі (06.12.2013р.), решту- після порушення провадження у даній справі.

Так, основний бору в сумі 37701 грн 20 коп. останнім погашено до порушення провадження у даній справі, а саме 06.12.2013р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копією банківської виписки від 06.12.2013р. та платіжним доручення №350 від 06.12.2013р. (а.с. 32, 40).

Поряд з цим, основний борг в сумі 55080 грн відповідачем погашено після порушення провадження у даній справі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень: №191 від 10.01.2014р. на суму 31080 грн, №191 від 10.01.2014р. на суму 22000 грн, №391 від 11.01.2014р. на суму 2000 грн (а.с. 41-43).

Як наголошено в п.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі-це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

У пункті 4.4 вказаної постанови зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що права і охоронювані законом інтереси позивача в частині стягнення 37701 грн 20 коп. основного боргу відповідачем не були порушенні, що вказує на безпідставність заявлення позовних вимог в цій частині, оскільки вказана сума основної заборгованості вже була погашена відповідачем на момент звернення з даною позовною заявою до суду.

Відтак, в задоволенні позову в частинні стягнення 37701 грн 20 коп. основного боргу слід відмовити.

Щодо стягнення решти суми основної заборгованості в розмірі 55080 грн, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір відносно стягнення вказаної суми основної заборгованості, а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1175 грн 18 коп. пені, 4960 грн 98 коп. штрафу та 271 грн 20 коп. 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 Договору за прострочення оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, а у випадку непогашення заборгованості протягом більше 30 днів з моменту виникнення такої заборгованості, замовник зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь виконавця штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені, штрафу та 3% річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та вимогам чинного законодавства України.

Перевіркою правильності періодів нарахування та розрахунку пені, штрафу та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами, судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому судом встановлено, що сума основної заборгованості, виходячи з якої позивачу слід нараховувати пеню та 3% річних та період їх нарахування за порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором КО-ВН-10/2013 від 13.06.2013р., мали б бути: 70871 грн 20 коп. за період прострочення з 22.08.2013р.-05.11.2013р. та 20781 грн 20 коп. за період прострочення з 06.11.2013р.-15.11.2013р., оскільки частину основного боргу в сумі 50000 грн за вказаним договором відповідачем погашено 06.11.2013р. Однак, суд, приймаючи рішення, виходить саме із заявленої позивачем суми основного боргу та періодів нарахування пені та 3% річних, оскільки в силу п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України підстав для виходу за межі позовних вимог немає. А тому суд розглядає позов в межах заявлених останнім вимог.

Крім того, суд також зазначає, що одночасне стягнення штрафу і пені чітко узгоджується з вимогами чинного законодавства України, зокрема з положеннями ст. 231 ГК України, якою підтверджується можливість одночасного застосування штрафу і пені за порушення господарських зобов'язань.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на вищевикладене, заявлені позивачем до стягнення позовні вимоги підлягають задоволенню судом частково.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України та п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір підлягає покладенню на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (вул. Леніна, 6, с. Кантелина, Іллінецький район, Вінницька область, 22734, код ЄДРПОУ 03733223) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033; вул. Саксаганського, 143, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37702357) 1175 грн 18 коп. пені, 4960 грн 98 коп. штрафу, 271 грн 20 коп. 3% річних та 1983 грн 77 коп. витрат зі сплати судового збору.

В задоволенні позову в частині стягнення 37701 грн 20 коп. основного боргу відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 55080 грн основного боргу припинити відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 лютого 2014 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Леніна, 6, с. Кантелина, Іллінецький район, Вінницька область, 22734)