Рішення

від 28.01.2014 по справі 910/20907/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20907/13 28.01.14

За позовом приватного підприємства «Весь наш бізнес»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт»

про стягнення 59 189,23 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Вебер А.А. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство «Весь наш бізнес» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» про стягнення 69 963,65 грн. (56 929,23 грн. основного боргу, 2 260,00 грн. 3% річних, 227,70 грн. інфляційних, 10 546,72 грн. пені). Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 4 000,00 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині надання послуг, визначених договором № 4-10/11-36 від 01.12.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2013 р. порушено провадження у справі № 910/20907/13 та призначено її розгляд на 03.12.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладено на 19.12.2013 р.

Через канцелярію суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 56 929,23 грн. основного боргу, 2 260,00 грн. 3% річних, 4 017,80 грн. пені. Крім того, сторона просить покласти на відповідача судовий збір та витрати на послуги адвоката в розмірі 4 000,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заяву про зменшення розміру позовних вимог судом прийнято до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 р. було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 09.01.2014 р.

08.01.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог.

Згідно з даною заявою позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 56 929,23 грн. та 2 260,00 грн. 3% річних, а також покласти на відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 4 000,00 грн. та судовий збір. Крім того, позивач в обґрунтування зміни підстав позову зазначає, що оплата грошових коштів за товар здійснювалася позивачем на підставі накладних, наявних в матеріалах справи.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом прийнято до розгляду подану позивачем заяву, оскільки у зв'язку з неявкою відповідача до суду та необхідністю повідомлення останнього про розгляд спору в суді за адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, розгляд справи по суті не розпочинався.

У судовому засіданні представником позивача було надано додаткові документи, які були долучені до матеріалів справи та надано усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 р. розгляд справи було відкладено на 13.01.2014 р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р., справу № 910/20907/13 передано для розгляду судді Шкурдовій Л.М.

Розпорядженням голови Господарського суду м. Києва, в зв'язку з виходом судді Удалової О.Г. з відпустки, справу 910/20907/13 передано до розгляду судді Удаловій О.Г.

У вказаному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» (виконавцем) надавалися приватному підприємству «Весь наш бізнес» (замовнику) послуги з передплати періодичних поліграфічних видань на загальну суму 401 022,95 грн., що підтверджується накладними, наданими в матеріали справи.

Замовником було сплачено на користь виконавця 457 952,18 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наданими в матеріали справи.

Виконавцем послуги на суму 56 929,23 грн. надані не були.

Сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків на загальну суму 56 929,23 грн.

На претензії замовника від 08.05.2012 р. № 371 про повернення коштів, виконавець листом від 15.05.2012 р. № 131/1-7 зобов'язався повернути кошти до кінця звітного місяця, проте оплату не здійснив.

23.07.2012 р. замовник листом № 230712 вказав виконавцю на зобов'язання сплатити заборгованість до кінця травня 2012 року та повторно просив сплати заборгованість.

Листом від 07.07.2012 р. № 195/1-7 виконавець зобов'язався сплатити заборгованість до 30.09.2012 р.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 56 929,23 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата товару, а претензії про сплату заборгованості залишені без задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 56 929,23 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 2 260,00 грн. трьох процентів річних.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідач у направлених позивачу листах визнав наявність грошового зобов'язання з повернення замовнику коштів.

Згідно зі здійсненим судом розрахунком з відповідача підлягає стягненню 2 185,15 грн. 3% річних. У задоволенні вимог про стягнення 74,85 грн. 3% річних судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 56 929,23 грн. заборгованості та 2 185,15 грн. 3% річних. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимог про покладення на відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 4 000,00 грн. слід зазначити таке.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у мiсцi їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем на підтвердження надання адвокатських послуг надано суду договір про надання правових послуг № 94 від 17.09.2013 р., укладений між ним та адвокатом Картузовим Михайлом Юрійовичем, додаток № 1 до договору про надання правових послуг від 17.09.2013 р. № 94, яким погоджено надання послуг вартістю 4 000,00 грн. за представництво замовника в господарських судах щодо стягнення 59 416,93 грн. заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт», копію платіжного доручення № 443 від 16.10.2013 р. на суму 4 000,00 грн. з призначенням платежу оплата по договору № 94 від 17.09.2013 р (на надання правових послуг), копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю № 1793 від 16.06.2009 р.

В силу статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства в порядку ст.ст. 1, 44, ГПК України підлягають стягненню саме витрати на послуги адвоката, що були здійснені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих втрат, крім судового збору, не повинен бути явно завищеним. За таких обставин суд, з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх встановлено); вартість економних транспортних послуг; час, який би міг витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, які склалися в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суду не надано належних доказів розумності витрат на оплату послуг адвоката за даним позовом в розмірі 4 000,00 грн. Крім того, при вирішення питання про розподіл судових витрат судом враховано принцип співрозмірності витрат на правову допомогу (4 000,00 грн.) та заявленої суми позову (59 189,23 грн.), а також ту обставину, що адвокат Картузов Михайло Юрійович особисто не брав участі в жодному судовому засіданні в Господарському суді м. Києва, а займався підготовкою документів, які надані суду.

Суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню 2 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» (03127, м. Київ, вул. Васильківська, 55, к. 4, код 23522899) на користь приватного підприємства «Весь наш бізнес» (65023, м. Одеса, вул. Кінна, 8/10, кв. 3 код 37114068) 56 929 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 23 коп. основного боргу, 2 185 (дві тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 15 коп. 3% річних, 1 718 (одну тисячу сімсот вісімнадцять) грн. 32 коп. витрат по сплаті судового збору та 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 14.02.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова