Рішення

від 13.02.2014 по справі 910/23037/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23037/13 13.02.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ»

до Приватного підприємства «Імідж - Л»

про стягнення 14 707, 48 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Поливач Є.Ю.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ» (надалі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Імідж-Л» (надалі -відповідач) про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі - 13 367, 44 грн., 839, 04 грн. - пені, 187, 88 грн. - 3% річних та 313, 12 грн. - 5 % штрафу від суми зазначеної в акті виконаних робіт, що складає 14 707, 48 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг за договором про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу №RS-211143 від 18.02.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.12.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог у порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 27.01.2014 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. суд задовольнив вищезазначене клопотання та ухвалив продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 13.02.2014 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.02.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2011 р. між Приватним підприємством «Імідж - Л» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ» укладено договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу №RS-211143 умовами якого передбачено, що позивач бере на себе зобов'язання надати відповідачу послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин (надалі за текстом - «послуги»), у тому числі з використанням матеріалів, запасних частин спеціально замовлених позивачем, а відповідач бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів, запасних частин позивача в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами даного договору.

Згідно з п. 1.3. договору перелік автомобільного транспортного засобу, що належить відповідачу та приймаються до технічного обслуговування згідно умов даного договору визначаються сторонами в додатку № 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.2. відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані послуги позивача в повному обсязі та у строки визначені даним договором.

Договір вступає в силу від дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 р. У разі відсутності письмового повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін про небажання продовжувати договірні відносин до 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору, строк дії даного договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного року включно (п.п. 3.1 та 3.3. договору).

Згідно з п. 4.1. договору загальний обсяг послуг та загальна вартість послуг визначається протягом строку дії договору. Вартість послуг щодо кожного виду робіт вказується в наряді-замовленні відповідно до встановленої та діючої на день складання наряду-замовлення вартості нормо-години.

Пунктом 4.5.2. договору визначено, що відповідач сплачує позивачу вартість виконаних робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів тощо, протягом 7 (сім) календарних днів з моменту закриття наряду-замовлення, що оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1. договору приймання транспортного засобу на технічне обслуговування та/або ремонт здійснюється у присутності відповідача та/або його уповноваженого представника, про що оформлюється акт передання-прийняття транспортного засобу для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту.

Згідно з п. 7.2. договору в разу порушення відповідачем строків розрахунків, передбачених даним договором, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також штраф у розмірі 5 % від суми, зазначеної в акті виконаних робіт.

З матеріалів справи, вбачається, що позивачем були надані послуги у розмірі 13 367, 44 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами виконаних робіт №ТО13-17199 від 31.05.2013 р. та № ТО13-17315 від 31.05.2013 р., які підписані представниками сторін та скріплені печаткою позивача відповідно до умов договору (копії в матеріалах справи).

Надані послуги отримав представник відповідача Любота О. В., який діяв на підставі довіреності № 12 від 31.05.2013 р. (наявна в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 13 367, 44 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 13 367, 44 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 839, 04 грн. - пені, 187, 88 грн. - 3% річних та 313, 12 грн. - 5 % штрафу від суми, зазначеної в акті виконаних робіт.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу №RS-211143 від 18.02.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав всі передбачені договором послуги, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по актам виконаних робіт №ТО13-17199 від 31.05.2013 р. та № ТО13-17315 від 31.05.2013 р.

Однак відповідач оплати наданих позивачем послуг не провів, доказів зворотного суду не надав.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п. 4.5.2. договору, обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги в розмірі 13 367, 44 грн. настав з моменту підписання актів виконаних робіт та повинен бути виконаний до 08.06.2013 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу №RS-211143 від 18.02.2011 р. та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 367, 44 грн. - основної заборгованості.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 839, 04 грн. - пені за період з 08.06.2013 р. по 25.11.2013 р., 187, 88 грн. - 3% річних за період з 08.06.2013 р. по 25.11.2013 р., та 313, 12 грн. - 5 % штрафу від суми, зазначеної в акті виконаних робіт за період з 08.06.2013 р. по 25.11.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та 5 % штрафу від суми, зазначеної в акті виконаних робіт і встановив, що останній відповідає вимогам законодавства, розрахунок проведений з моменту виникнення прострочення грошового зобов'язання та за відповідний період такого прострочення, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 839, 04 грн. - пені, 187, 88 грн. - 3% річних та 313, 12 грн. - 5 % штрафу від суми зазначеної в акті виконаних робіт.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ» задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Імідж - Л» (03113, м. Київ, вул. Дружківська, буд. 10, кімната 514, ідентифікаційний код - 25194347), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ» (03062, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 67, ідентифікаційний код - 32384972) 13 367 (тринадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 44 коп. - основного боргу, 839 (вісімсот тридцять дев'ять) грн. 04 коп. - пені, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 88 коп. - 3% річних, 313 (триста тринадцять) грн. 12 коп. - штрафу та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 14.02.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.