Рішення

від 12.02.2014 по справі 910/25357/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25357/13 12.02.14

За позовомДержавного підприємства «Український державний центр радіочастот» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Управління, інформаційні технології та аутсорсинг» Простягнення 3 507,40 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Купленський С.В. - дов. № 5-11/54569 від 22.08.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління, інформаційні технології та аутсорсинг» про стягнення 3000,00 грн. основного боргу, 229,32 грн. пені, 29,29 грн. інфляційної складової боргу та 3% річних у розмірі 248,79 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р.

Ухвалою суду від 30.12.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/25357/13 та призначено її розгляд на 12.02.2014 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 12.02.2014 р. представник позивача надав документи на виконання вимог суду та оригінали документів, копії яких було додано до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 12.02.14 р. господарський суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управління, інформаційні технології та аутсорсинг» (замовник) був укладений договір № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р., відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки щодо проведення комплексу робіт з сертифікації (далі - робіт):VOIP комутаторів т.м. Tenor типів AF, AX, DX; комутаторів т.м. Juniper типу ЕХ; брандмауерів/VРN концентраторів т.м. Juniper типу SRX; компресорів ІР трафіка т.м. Riverbed типу SНА (далі - Виробів).

Пунктом 1.2 вказаного договору вказано, що перелік основних робіт за Договором визначаються календарним планом в Додатку 1, що є невід'ємною частиною Договору.

У пункті 3.1. договору № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р. зазначено, що за виконану згідно з цим Договором роботу Замовник перераховує Виконавцеві кошти в сумі 125 010 грн. 00 коп. та податок на додану вартість (20%) 25 002 грн. 00 коп. Загальна вартість робіт складає: 150 012 грн. 00 коп. (сто п'ятдесят тисяч дванадцять грн. 00 коп.), в тому числі:

- вартість робіт з сертифікації VOIP комутаторів т.м. Tenor типу АF складає 27 000 грн. 00 коп. (двадцять сім тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20 % - 4 500 грн. 00 коп. (чотири тисячі п'ятсот грн. 00 коп.);

- вартість робіт з сертифікації VOIP комутаторів т.м. Tenor типу АX складає 27 000 грн. 00 коп. (двадцять сім тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20 % - 4 500 грн. 00 коп. (чотири тисячі п'ятсот грн. 00 коп.);

- вартість робіт з сертифікації VOIP комутаторів т.м. Tenor типу DХ складає 27 000 грн. 00 коп. (двадцять сім тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20 % - 4 500 грн. 00 коп. (чотири тисячі п'ятсот грн. 00 коп.);

- вартість робіт з сертифікації VOIP комутаторів т.м. Juniper типу ЕХ складає 23004 грн. 00 коп. (двадцять три тисячі чотири грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20 % - 3 834 грн. 00 коп. (три тисячі вісімсот тридцять чотири грн. 00 коп.);

- вартість робіт з сертифікації брандмауерів/VРН концентраторів т.м. Juniper типу SRX складає 23004 грн. 00 коп. (двадцять три тисячі чотири грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20 % - 3 834 грн. 00 коп. (три тисячі вісімсот тридцять чотири грн. 00 коп.);

- вартість робіт з сертифікації компресорів ІР трафіка т.м. Riverbed типу SНА складає 23004 грн. 00 коп. (двадцять три тисячі чотири грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20 % - 3 834 грн. 00 коп. (три тисячі вісімсот тридцять чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 3.2. вказаного договору, розрахунки між Замовником та Виконавцем проводяться поетапно шляхом 50% передоплати вартості робіт окремо для кожного типу Виробу п.3.1 Договору. Решта 50% вартості робіт окремо для кожного типу Виробу п.3.1 Договору виплачується Замовником Виконавцю після підписання Сторонами акту виконаних робіт за кожний тип Виробу п.3.1 Договору.

Кошти переказуються на рахунок Виконавця, згідно виставленого рахунку-фактури окремо для кожного типу Виробу п.3.1 Договору.

Платежі вважаються здійсненими з моменту зарахування грошових коштів на рахунок Виконавця.

Відповідно до п. 4.1. та 4.2. договору № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р., виконання зобов'язань за Договором (видача Замовнику сертифікату) оформляється Актом виконаних робіт. Акт виконаних робіт складається Виконавцем в двох примірниках (по примірнику для кожної з Сторін) і підписуються Сторонами. Датою виконання зобов'язань за Договором є дата підписання Виконавцем Акту виконаних робіт та сповіщення Замовника про закінчення робіт.

Згідно з пунктами 6.1., 6.2. та 6.3. договору № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р., у разі порушення своїх зобов'язань за Договором Сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом Договору; Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталося не з її вини. Сторону вважають невинуватою і вона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання Договору; Сторона, яка своїми діями завдала збитків іншій Стороні, повинна їх відшкодувати у повному обсязі. Відшкодування завданих збитків не звільняє Сторону від виконання інших обов'язків за Договором.

Згідно з п. 8.1. вказаного договору, Сторони зобов'язуються вирішувати всі спірні питання і розбіжності, що пов'язані з виконанням умов цього Договору, за взаємною згодою шляхом переговорів.

У п. 8.2 вказаного договору визначено, якщо в ході переговорів згоди не досягнуто, Сторони вирішують спірні питання, в господарському суді України, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.9.2 договору № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р., Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання робіт але не пізніше .31 грудня 2010 року.

Додатковою угодою №1 від 30.12.2010 р. строк дії вказаного договору було продовжено до 31.12.2012 р.

16.05.2011 року сторонами було підписано додаткову угоду № 2 до договору № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р., відповідно до якої пункт 1.1. вказаного договору був викладений у наступній редакції: «Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки щодо проведення комплексу робіт з сертифікації (далі - робіт):

• VOIP комутаторів т.м. Tenor:

- типу АF моделей АFТ (АFТ200, АFТ400, АFТ800); АFМ (АFМ200, АFМ400); АFЕ (АFЕ400, АFЕ600); АFG (АFG200, АFG400, АFG800);

- типу АХ моделей АХG (АХG 800, АХG 2400); АХЕ (АХЕ 800, АХЕ 1600, АХЕ 2400); АХМ (АХМ 800, АХМ 1600, АХМ 2400); АХТ (АХТ 800, АХТ 1600, АХТ 2400);

- типу DХ моделей DХ 2008, DХ 2016, DХ 2030, DХ 2060;

- типу UХ модель UX2000.

• комутаторів т.м. Juniper типу ЕХ моделей ЕХ2200, ЕХ3200, ЕХ4200, ЕХ8206, ЕХ8216.

• брандмауерів/VРN концентраторів т.м. Juniper типу SRХ моделей SRХ100, SRХ210, SRХ240, SRХ650, SRХ3400/3600-ВАSЕ-АС, SRX3400/3600-ВАSЕ-DС, SRX5600/5800-ВАSЕ-АС, SRХ5600/5800-ВАSЕ-DС.

• комутаторів т.м. Еxtreme Networks :

- типу BlackDiamond моделей 20800, 12800, 8800, 6800;

- типу Summit моделей Х250, Х350 (Х350-24t, Х350-48t), Х450 (Х450е-24t, Х450е-24р, Х450е-48t, Х450е-48р, Х450а-24t, Х450а-24х, Х450а-48t); Х460 (Х460-48t, Х460-24р, Х460-48р, Х460-24х, Х460-48х); Х480 (Х480-48t, Х480-24х, Х480-48х); Х650 (Х650-24t, Х650-24х) (далі - Виробів)»

Вказаною додатковою угодою було викладено п. 3.1. договору № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р. у такій редакції: «- вартість робіт з сертифікації комутаторів т.м. Extreme Networks типу BlackDiamond та Summit складає 23004 грн. 00 коп. (двадцять три тисячі чотири грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20 % - 3 834 грн. 00 коп. (три тисячі вісімсот тридцять чотири грн. 00 коп.)».

Пунктом 3 додаткової угоди № 2 від 16.05.2011 р. вносилися зміни до п. 4 додатку № 1 до договору № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р. (календарний план виконання робіт).

Позивач у позовній заяві пояснив, що пунктом 3.1. договору № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р. визначена вартість робіт з сертифікації комутаторів т.м. Juniper типу ЕХ, яка складає 23004,00 грн.

07.07.2010 року у порядку, передбаченому п. 3.2 вказаного договору, був виставлений рахунок № 11145 на суму 11502,00 грн., що був повністю оплачений відповідачем 06.07.2010 року відповідно до виписки з банківського рахунку позивача.

07.09.2010 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт щодо робіт з сертифікації вказаних комутаторів на суму 23004,00 грн., відповідно до якого сторони не мають претензій щодо виконаних робіт.

Одночасно, був виставлений рахунок № 14927 на суму 11502,00 грн., що був частково оплачений відповідачем двома платежами від 17.12.2010 року на суму 5000,00 грн. та від 15.03.2011 року на суму 3502,00 грн., згідно із виписками з банківського рахунку позивача.

Таким чином, свої зобов'язання щодо оплати за отримані послуги від позивача відповідач виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за договором № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р. у розмірі 3000,00 грн.

Позивач також зауважив у позові, що звернення позивача щодо остаточного розрахунку за виконані роботи відповідач ігнорує.

За таких обставин Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління, інформаційні технології та аутсорсинг» про стягнення 3000,00 грн. основного боргу, 229,32 грн. пені, 29,29 грн. інфляційної складової боргу та 3% річних у розмірі 248,79 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується актом виконаних робіт від 07.07.10 р., зауважень щодо проведених робіт від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р. строк оплату не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 3000,00 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовні вимоги Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління, інформаційні технології та аутсорсинг» 3000,00 грн. основного боргу за договором № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р. визнаються судом такими, що підлягає задоволенню.

Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» просить суд також стягнути з відповідача 248,79 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р. за період з 16.03.2011 р. по 18.12.2013 р

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 248,79 грн. трьох відсотків річних за період з 16.03.2011 р. по 18.12.2013 р.

Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління, інформаційні технології та аутсорсинг» інфляційну складову боргу у розмірі 29,29 грн. за період з 16.03.2011 р. по 18.12.2013 р.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 29,29 грн. інфляційної складової боргу.

Крім того, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 229,32 грн. за неналежне виконання відповідачем обов'язків, визначених договором № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, оскільки договором № ВЦ-210-09 на проведення комплексу робіт з сертифікації продукції від 19.11.2009 р. не передбачений розмір пені, то її нарахування є безпідставним.

За таких обставин позов Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління, інформаційні технології та аутсорсинг» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління, інформаційні технології та аутсорсинг» (04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 24-Б, офіс 6, код ЄДРПОУ 36048005) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (03179, м. Київ, пр. Перемоги, 15 км., код ЄДРПОУ 01181765) 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. основного богу, 29 (двадцять дев'ять) грн. 29 коп. інфляційних нарахувань, 248 (двісті сорок вісім) грн. 79 коп. 3 % річних та 1 608 (одна тисяча шістсот вісім) грн. 01 коп. витрат на сплату судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 14.02.2014 р.

Суддя Гавриловська І.О.