Постанова

від 10.02.2014 по справі 816/317/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2014 рокум. ПолтаваСправа №816/317/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Марченко О.Є.,

та представників сторін:

від позивача - Тарасенко О.В.,

від відповідача - Гаврищук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - позивач, Полтавська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції (далі по тексту - відповідач, ВДВС Новосанжарського РУЮ) про визнання протиправною та скасування постанови від 19 грудня 2013 року ВП №41287793 "Про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа)", зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження за виконавчим листом по адміністративній справі №816/3272/13-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірною постановою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №816/3272/13-а, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 31 жовтня 2013 року, оскільки у виконавчого документі не зазначено повної адреси місцезнаходження боржника. Зазначав, що доводи державного виконавця є хибними, адже у виконавчому листі вказано адресу місцезнаходження боржника, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях проти позову посилався на правомірність та обґрунтованість спірної постанови. Зазначав, що відмовляючи в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №816/3272/13-а, виданого Полтавським окружним адміністративним судом, державний виконавець діяв у повній відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог Полтавської ОДПІ з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі №816/3272/13-а задоволено адміністративний позов Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Еліс-2007" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках; стягнуто з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Еліс-2007" кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 166 666 грн. 55 коп.

На виконання даного судового рішення 31 жовтня 2013 року видано виконавчий лист №816/3272/13-а, у графі боржник якого зазначено: "Приватне підприємство "Еліс-2007"; с. Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область, 39820, код ЄДРПОУ 35440070" /а.с. 42/.

Листом від 16 грудня 2013 року вих. №2231/10/15.1-34 Полтавська ОДПІ надіслала зазначений виконавчий лист до ВДВС Новосанжарського РУЮ для примусового виконання /а.с. 38/.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Новосанжарського РУЮ Пеляк В.В. від 19 грудня 2013 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №816/3272/13-а, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 31 жовтня 2013 року, на підставі пункту 6 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" /а.с. 41/. Приймаючи дану постанову, державний виконавець виходив з того, що у наданих Полтавською ОДПІ матеріалах не зазначено повної адреси місця проживання (перебування) боржника, а саме: назви вулиці та будинку.

Копію вказаної постанови державного виконавця позивачем отримано 14 січня 2014 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі /а.с. 9/.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийняте дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання в добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV.

Частиною першою статті 25 вказаного Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Водночас, як передбачено пунктом 6 частини першої статті 26 наведеного Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

За твердженням представника відповідача, відмовляючи в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №816/3272/13-а, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 31 жовтня 2013 року, державний виконавець виходив з того, що виконавчий документ та надані Полтавською ОДПІ матеріали не містять повної адреси боржника - Приватного підприємства "Еліс-2007", а саме: назви вулиці та номера будинку.

Стосовно даних тверджень, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

Дійсно, в силу положень пункту 3 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі, окрім іншого, зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

При цьому, за приписами частини четвертої статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Так, відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року №755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

У відповідності до частини першої статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АД №014267 /а.с. 32-34/, місцезнаходження Приватного підприємства "Еліс-2007" зареєстровано за адресою: с. Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область, 39820.

Враховуючи наведені вище норми Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", суд погоджується з доводами позивача про те, що місцезнаходження боржника - Приватного підприємства "Еліс-2007" у встановленому законом порядку зареєстровано саме за вказаною адресою.

Із дослідженої в судовому засіданні копії виконавчого листа №816/3272/13-а, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 31 жовтня 2013 року, встановлено, що у графі виконавчого документа "боржник" зазначено саме адресу Приватного підприємства "Еліс-2007", внесену до Єдиного державного реєстру.

Крім того, матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що до заяви про відкриття виконавчого провадження від 16 грудня 2013 року вих. №2231/10/15.1-34 Полтавською ОДПІ додано копію аналогічного за змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ №905327 /а.с. 39-40/.

Таким чином, твердження відповідача про те, що у виконавчому документі неповно зазначено адресу боржника є безпідставними.

Інших обґрунтованих доводів на підтвердження правомірності оскарженої постанови відповідачем не наведено.

Зважаючи на вищевикладене в своїй сукупності, суд дійшов висновку про те, що спірну постанову державним виконавцем винесено передчасно, без врахування фактичних обставин справи.

В силу частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем таких доказів не надано. Натомість, в ході судового розгляду справи спростовано доводи відповідача про те, що у виконавчому листі №816/3272/13-а, виданому Полтавським окружним адміністративним судом 31 жовтня 2013 року, неповно зазначено адресу боржника.

За таких обставин, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті оскарженої постанови суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

А відтак, постанову ВДВС Новосанжарського РУЮ від 19 грудня 2013 року ВП №41287793 "Про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа)" необхідно взнати протиправною та скасувати, а позов Полтавської ОДПІ в даній частині - задовольнити.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження за виконавчим листом у адміністративній справі №816/3272/13-а, суд звертає увагу на те, що прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження Законом України "Про виконавче провадження" віднесено до повноважень саме державної виконавчої служби, а відповідно вони вчиняються згідно до вимог цього Закону і не можуть бути встановлені судом. Отже, у задоволенні даної частини позовних вимог необхідно відмовити.

Таким чином, позов необхідно задовольнити частково.

За відсутності документального підтвердження судових витрат, питання щодо їх розподілу судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції від 19 грудня 2013 року ВП №41287793 "Про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа)".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2014 року.

Суддя О.О. Кукоба