Постанова

від 17.02.2014 по справі 816/374/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2014 рокум. ПолтаваСправа №816/374/14

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіз" про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - позивач, ДПІ у м. Полтаві) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіз" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Адіз") про стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків, посилаючись на наявність за особовим рахунком відповідача податкового боргу зі сплати податку на прибуток в розмірі 7090 грн. 93 коп. та податку на додану вартість в розмірі 137 860 грн. 70 коп.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні, суд, в судовому засіданні 10 лютого 2014 року, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Адіз" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 37115469 /а.с. 55-57/.

Відповідач перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві з 26 травня 2010 року та є платником податку на додану вартість (далі по тексту також ПДВ) /а.с. 5 - зворот/.

За особовим рахунком ТОВ "Адіз" обліковується податковий борг зі сплати податку на прибуток в розмірі 7090 грн. 93 коп. та податку на додану вартість в розмірі 137 860 грн. 70 коп., що виник за наступних обставин.

Відповідачем до податкової інспекції подано податкові декларації зі сплати ПДВ:

- за листопад 2012 року, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 14 487 грн. /а.с. 26-27/;

- за січень 2013 року, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 1784 грн. /а.с. 28-29/;

- за лютий 2013 року, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 10 353 грн. /а.с. 30-31/;

- за березень 2013 року, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 7148 грн. /а.с. 32-33/;

- за квітень 2013 року, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 9954 грн. /а.с. 34-35/;

- за травень 2013 року, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 3995 грн. /а.с. 36-37/;

- за липень 2013 року, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 18 288 грн. /а.с. 38-39/;

- за серпень 2013 року, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 25 712 грн. /а.с. 40-41/.

Також, платником податків до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, в якій визначено до сплати суму податку в розмірі 7084 грн. /а.с. 42/.

Крім того, контролюючим органом проведено ряд перевірок ТОВ "Адіз", за результати яких, на підставі відповідних актів перевірок, винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 05 грудня 2012 року №0012741502 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 5000 грн. /а.с. 15/;

- від 27 березня 2013 року №0003341502 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1117 грн. 40 коп. /а.с. 17/;

- від 28 травня 2013 року №0007691502 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 36 327 грн. /а.с. 24/.

В силу положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків /а.с. 15 - зворот, 17 - зворот, 25/.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень у встановленому законом порядку не надано.

Оскільки відповідачем грошове зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податкових деклараціях з податку на прибуток та ПДВ, не підлягає оскарженню, вважається узгодженим з моменту подання платником податків таких декларацій та має бути самостійно сплачено протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання вказаних податкових декларацій.

Крім того, згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки суду не надано доказів оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень у встановленому законом порядку, грошове зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 42 444 грн. 40 коп. є узгодженим.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Як передбачено підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На суму податкового боргу нараховано пеню загалом в розмірі 3702 грн. 20 коп.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Полтаві сформовано та 25 травня 2011 року вручено ТОВ "Адіз" податкову вимогу від 04 травня 2011 року №1269 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 8801 грн. /а.с. 43/.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Податковий борг відповідачем не сплачено, що підтверджується даними картки особового рахунку /а.с. 65-66/.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу та його збільшенням, нові податкові вимоги на адресу платника податків не надсилалися.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

ДПІ у м. Полтаві до матеріалів справи надано довідку від 29 листопада 2013 року №7053/9/16-01-15-03, зі змісту якої судом встановлено, що ТОВ "Адіз" відкрито розрахункові рахунки у АБ "Укргазбанк" (МФО 320478) та Полтавському ГРУ ПАТ "КБ "Приватбанк" (МФО 331401) /а.с. 44/.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Разом з тим, наявність у ТОВ "Адіз" податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язання зі сплати податку на прибуток та ПДВ підтверджується матеріалами справи в їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.

За відсутності документального підтвердження понесення сторонами у справі судових витрат, питання щодо їх розподілу судом не вирішується.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіз" про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіз" (код ЄДРПОУ 37115469; вул. Комсомольська, 7, кв. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36020) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу зі сплати:

- податку на прибуток в розмірі 7090 (сім тисяч дев'яносто) гривень 93 (дев'яносто три) копійки на розрахунковий рахунок 31115009700002, код платежу 11021000, одержувач - УДКС України у м. Полтаві Полтавської області, код одержувача 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;

- податку на додану вартість в розмірі 137 860 (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 70 (сімдесят) копійок на розрахунковий рахунок 31117029700002, код платежу 14010100, одержувач - УДКС України у м. Полтаві Полтавської області, код одержувача 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба