Постанова

від 11.02.2014 по справі 909/895/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа № 909/895/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Марка Р.І.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

при секретарі судового засідання Томкевич Н.М.

за участю представників

від позивача - Дубас В.М.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріні", м. Івано-Франківськ, б/н від 07.11.2013 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.10.2013 року

у справі № 909/895/13, суддя Неверовська Л.М.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомгідбуд", м. Южноукраїнськ, Миколаївська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріні", м. Івано-Франківськ

про стягнення 312 667 грн. 91 коп., з яких 299 945 грн. 71 коп. основний борг, 10 554 грн. 15 коп. пені, 2 178 грн. 05 коп. 3 % річних,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.10.2013р. у справі № 909/895/13 позов ТОВ "Атомгідбуд" задоволено частково. З ТОВ "Маріні" (ідентифікаційний код 36996689) на користь ТОВ "Атомгідбуд" (ідентифікаційний код 38225140) стягнуто 271 593 грн. 66 коп. - основного боргу, 5 786 грн. 37 коп. - пені, 2 178 грн. 05 коп. - 3 % річних, 5 791 грн. 16 коп. - судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 10 000 грн. основного боргу - провадження у справі припинено. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.10.13 у справі № 909/895/13 відповідач - ТОВ "Маріні" - подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.13 колегією суддів у складі: головуючий суддя Малех І.Б., судді Желік М.Б., Кузь В.Л. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 17.12.13.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2012р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Малех І.Б., судді Желік М.Б., Кузь В.Л. розгляд справи відкладено на клопотання скаржника.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Малех І.Б., розпорядженням в.о. керівника апарату суду №8 від 22.01.2014р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №909/895/13.

Згідно з автоматичним розподілом справ КП "Документообіг господарських судів" 22.01.2014р. матеріали справи № 909/895/13 розподілено до розгляду судді-доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням в.о.голови суду від 23.01.2014р. в склад судової колегії для розгляду справи №909/895/13 введено суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б.

В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених ч. 3 цієї статті.

З метою надання сторонам конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2014р. розгляд справи відкладено на клопотання скаржника.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу і висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Скаржник участі свого представника в судовому засіданні втретє не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання скаржника.

Судова колегія відмовила у задоволенні поданого клопотання, оскільки таке необґрунтоване та документально не підтверджене.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 01.11.12 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атомгідбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маріні" укладено договір №1 про надання послуг будівельними машинами та механізмами з обслуговуючим персоналом, згідно умов якого позивач зобов'язується надати відповідачу послуги крану гусеничного РДК-250-2 за плату в тимчасове користування та надати своїми силами послуги по управлінню машиною та її технічної експлуатації, а відповідач зобов'язується прийняти в користування з обслуговуючим персоналом будівельні машини (механізми) для виконання робіт під керівництвом відповідальних осіб відповідача, відповідно до п. 2.1. якого вартість машино-години роботи з обслуговуючим персоналом встановлюється сторонами в додатку до договору, а саме паливно-розрахунковою ціною, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.3. договору, розрахунки сторін здійснюються щомісячно на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури та оформлених первинних документів (акт виконаних робіт), не пізніше 25 числа наступного місяця.

Таким чином, пунктом 2.3. договору, сторони передбачили оформлення таких первинних документів як акти виконаних робіт/послуг.

На виконання умов договору, позивачем надано послуги крану гусеничного РДК-250-2, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 14.12.12, № ОУ-0000008 від 23.12.12, № ОУ-0000001 від 04.01.13, № ОУ-0000002 від 31.01.13, № ОУ-0000009 від 01.02.13, № ОУ-0000008 від 28.02.13, № ОУ-0000010 від 15.03.13, № ОУ-0000012 від 31.03.13, № ОУ-0000014 від 14.04.13, № ОУ-0000015 від 30.04.13, № ОУ-0000016 від 18.05.13, № ОУ-0000018 від 27.05.13 на загальну суму 471 375 грн. 37 коп.

Відтак, вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підтверджують факт виконання зобов'язання (надання послуг крану РДК-250-2) позивачем згідно договору № 1 від 01.11.12.

При цьому, акти здачі-прийняття робіт складено з врахуванням ціни, визначеної сторонами згідно додатку до договору - паливно-розрахункові ціни на механізми по Товариству з обмеженою відповідальністю "Маріні" (а.с.73-74, 121-122).

Як свідчать матеріали справи, за надані позивачем послуги по договору №1 від 01.11.12 відповідач розрахувався частково на суму 189 781 грн. 71 коп., заборгувавши позивачу 281 593 грн. 66 коп., що слугувало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Окрім основної суми боргу позивач просив суд стягнути з рахунку відповідача 2 178 грн. 05 коп. 3 % річних та 10 554 грн. 15 коп. пені.

Місцевий господарський суд позовні вимоги задоволив частково, стягнувши з ТОВ "Маріні" 271 593 грн. 66 коп. - основного боргу, 2 178 грн. 05 коп. - 3 % річних та 5 786 грн. 37 коп. пені.

Судова колегія погоджується з даними висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 Цивільного Кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного Кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України ).

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

Як було зазначено вище, позивач, на виконання умов договору, надав відповідачу послуги крану гусеничного РДК-250-2, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 471 375 грн. 37 коп.

За надані позивачем послуги відповідач розрахувався частково, заборгувавши позивачу 281 593 грн. 66 коп., що слугувало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

В процесі ж розгляду справи, відповідач частково сплатив заборговані позивачу кошти, перерахувавши на рахунок останнього 10 000 грн., з врахуванням чого місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в цій частині.

Відтак, з врахуванням фактичних обставин справи та наявних у справі доказів, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги складає 271 593 грн. 66 коп., яка правомірно стягнута судом першої інстанції, оскільки доказів в спростування вказаної заборгованості відповідачем не подано.

Окрім основної суми боргу позивач просив суд стягнути з рахунку відповідача 2 178 грн. 05 коп. 3 % річних та 10 554 грн. 15 коп. пені.

Здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку пені, місцевим господарським судом встановлено, що такий позивачем проведено без врахування проведених відповідачем часткових оплат заборгованості.

Відтак, провівши перерахунок нарахованої позивачем до стягнення пені, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з рахунку відповідача 5 786 грн. 37 коп. пені (а.с. 130).

Судова колегія погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції.

З врахуванням викладеного, доводи скаржника про відсутність правових підстав для задоволення позову у даній справі в частині стягнення з його рахунку 271 593 грн. 66 коп. - основного боргу, 5 786 грн. 37 коп. - пені та 2 178 грн. 05 коп. - 3 % річних, є безпідставними, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Твердження скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги, оскільки скаржником не подано доказів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваному судому акті.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку в розмірі 2 795, 58 грн. покласти на скаржника.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Маріні", вул. Галицька, 36Б, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 36996689) з державного бюджету 331, 10 грн. зайво сплаченого судового збору (згідно платіжного доручення № 251 від 07.11.2013р.) за подання апеляційної скарги на рішення у даній справі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.10.2013р. у справі № 909/895/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Маріні", вул. Галицька, 36Б, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 36996689) з державного бюджету 331 грн. 10 коп. зайво сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 251 від 07.11.2013р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 17 лютого 2014р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Желік М.Б.