Рішення

від 22.01.2014 по справі 342/1902/13-ц

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1902/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

з участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

позивача ОСОБА_1, представника позивачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом представника позивачів ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори Паньківа Дмитра Михайловича про скасування постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом та зобов'язання видати свідоцтва про право на спадщину за законом,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить скасувати постанову державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори від 19.09.2013 року про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та зобов'язати державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори видати позивачам, які проживають в АДРЕСА_1, свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6. Позовні вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. ІІоточище Городенківського району Івано-Франківської області померла мати позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_6, яка 07.03.1997 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 і змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_6 Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку площею 0,0097 га, призначену для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться по АДРЕСА_2 Вказану земельну ділянку померла ОСОБА_6 купила у ОСОБА_9 23.02.2006 року за договором купівлі-продажу. За свого життя ОСОБА_6 не встигла оформити державний акт на право власності на цю земельну ділянку.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які у встановлений законом шестимісячний строк, в період з ІНФОРМАЦІЯ_4 р. по 16.07.2011 р. подали до Городенківської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та документи для оформлення свідоцтв про право на спадщину, в т. ч. договір купівлі-продажу земельної ділянки від 23.02.2006 року, згідно якого померла ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_10 земельну ділянку. Постановою від 19.09.2013 року нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю Державної реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки. Позивачі вважають, що вказана постанова підлягає до скасування, при цьому зазначають, що з 2 травня 2009 року Законом України від 05.03.2009 року були внесені зміни до чинного Земельного кодексу України, і згідно із частиною 2 статті 126 право власності на земельну ділянку, крім державного акту на право власності на землю (частина 1 статті 126 ЗК України), набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Згідно з статтею 2 Прикінцевих та перехідних положень згаданого Закону його положення щодо посвідчення права власності на земельні ділянки документами, зазначеними у частині другій статті 126 Земельного кодексу України, поширюються також на випадки, коли зазначені документи були укладені (видані) до набрання чинності цим Законом, але державні акти на право власності на земельні ділянки видані не були. В такому випадку нотаріус, який посвідчив (видав) відповідний документ, звертається з письмовим запитом до органу, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, про підтвердження того, що державний акт на право власності на землю (земельну ділянку) не виданий новому власнику земельної ділянки. Після надходження до нотаріуса письмового підтвердження такого факту державний акт на право власності на землю (земельну ділянку) вилучається нотаріусом із його справ та після здійснення відмітки про перехід права власності на неї, долучається до відповідного документа, зазначеного у частині другій статті 126 Земельного кодексу України.

Нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори 02.08.2013 р. направлено запит № 871.01-16 до відділу Держкомзему в місті Яремче для видачі із технічної документації даних про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. Проте нотаріус не звертався з запитом до Держкомзему в місті Яремче про підтвердження того, що державний акт на право власності на земельну ділянку, яка входить в спадкове майно, не виданий новому власнику земельної ділянки, тобто померлій ОСОБА_6 В позові позивачі зазначають положення ст. 49 Закону України "Про нотаріат", п.1 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р. про випадки відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, п. 3 глави 13 вказаного Порядку стосовно того, яким чином нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі, а також зазначають, що до 22.02.2012 року нотаріуси України керувалися положеннями Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, яка діяла на час подання позивачами заяв про прийняття спадщини. Відповідно до п.32 вказаної Інструкції на вимогу особи, відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі, протягом трьох робочих днів винести постанову і роз'яснити порядок її оскарження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги з підстав, наведених в позові. Зокрема, представник позивачів пояснив, що на вимогу нотаріуса він додав витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку в АДРЕСА_2 з кадастровим номером ділянки, однак нотаріус не видав свідоцтво про право на спадщину на цю земельну ділянку.

В судове засідання відповідач Паньків Д.М., державний нотаріус Городенківської районної державної нотаріальної контори не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, також подав суду заперечення на позов, зазначивши причини безпідставності позовних вимог. Нотаріус вказав, що згідно з п. 9 договору купівлі-продажу від 23.02.2006 р. мама позивачів ОСОБА_6 була зобов'язана про тягом місяця з дня укладення договору подати необхідні документи для державної реєстрації пра ва власності до Яремчанського управління земельних ресурсів. Доказів про реєстрацію не подано. Копія договору купівлі-продажу земельної ділянки та копія державного акту на право власності на земельну ділянку свідчать, що земельна ділянка не має державної реє страції і її власником є ОСОБА_9 Копією витягу з Державної реє страції правочинів підтверджено, що ОСОБА_6 є набувачем земельної ділянки. Копія державного акту на право приватної власності на землю та копія витягу з Державного зе мельного кадастру про земельну ділянку свідчать, що позивачі протягом травня - липня 2013 року виготовили технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку і не містять відомостей про те, хто є її власником. На запит нотаріуса № 870-01-16 від 02.08.2013 року у відділ Держкомзему в м. Яремче щодо отримання відомостей про те, хто зареє стрований власником земельної ділянки повідомлення не поступило.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Доказів про те, що мати позивачів є власником земельної ділянки, нотаріусу не представлено, посилання позивачів на ст. 126 ЗК України є помилковим. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачам стало неподання ними документу про належність їх матері права власності на земельну ділянку.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Яремче Івано-Франківської області померла ОСОБА_6, що стверджено наявним у матеріалах спадкової справи Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області. Останнім місцем проживання спадкодавця ОСОБА_6 згідно з довідкою № 466, виданою 15.07.2011 р. виконавчим комітетом Поточищенської сільської ради Городенківського району, було с. Поточище, де вона була зареєстрована по АДРЕСА_2

Внаслідок смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина. З метою одержання свідоцтва про право на спадщину за законом позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 11.07.2011 р. звернулись з заявами про прийняття спадщини до Городенківської районної державної нотаріальної контори.

Про те, що померла ОСОБА_6 була матір'ю позивачів, свідчать свідоцтва про народження: ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 серії НОМЕР_3, ОСОБА_4 серії НОМЕР_4, де у відомостях про матір значиться ОСОБА_6; Свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 між ОСОБА_6 і ОСОБА_12 та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб № 00012819943, яким стверджено, що після державної реєстрації шлюбу 08 березня 1997 р., актовий запис № 10, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, дошлюбне прізвище ОСОБА_6 змінила на ОСОБА_6

З метою успадкування земельної ділянки площею 0,0097 га, призначеної для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться по вул. Підскельна в м. Яремче Івано-Франківської області, позивачі подали до Городенківської районної державної нотаріальної контори копію договору купівлі-продажу, укладеного 23.02.2006 року, за яким ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_6 придбала у власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, що розташована в АДРЕСА_2 площею 0,0097 га, яка належала продавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ № 042777, виданого 16.04.2002 р. Яремчанською міською радою на підставі рішення № 122 виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 30.11.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1425. Згідно з п.8 згаданого договору право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на неї (Державного акта про право власності на земельну ділянку), та його державної реєстрації. Цей договір є підставою для видачі власнику земельної ділянки Державного акта на право власності на земельну ділянку. Згідно з п.9 цього договору покупець зобов'язувалась протягом місяця з дня його укладення подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності, до Яремчанського управління земельних ресурсів.

Спадкодавець ОСОБА_6 не виконала зазначені в договорі умови. Згідно з п. «а» ч. 2 ст. 126 ЗК України (з врахуванням змін, внесених Законом України від 05.03.2009 року) право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою. Відповідно до ч. 6 цієї статті - при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті,

державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Ч.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05.03.2009 р. визначено, що його положення щодо посвідчення права власності на земельні ділянки документами, зазначеними у частині другій статті 126 Земельного кодексу України, поширюються також на випадки, коли зазначені документи були укладені (видані) до набрання чинності цим Законом, але державні акти на право власності на земельні ділянки видані не були. В такому випадку нотаріус, який посвідчив (видав) відповідний документ, звертається з письмовим запитом до органу, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, про підтвердження того, що державний акт на право власності на землю (земельну ділянку) не виданий новому власнику земельної ділянки. Після надходження до нотаріуса письмового підтвердження такого факту державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю або державний акт на право власності на земельну ділянку вилучається нотаріусом із його справ та після здійснення відмітки про перехід права власності на неї, долучається до відповідного документа, зазначеного у частині другій статті 126 Земельного кодексу України.

З Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ № 042777, виданого 16.04.2002 р. вбачається, що він виданий ОСОБА_9. На цьому державному акті відсутні відмітки про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить кадастровий номер земельної ділянки 2611000000:05:011:0150, площу земельної ділянки, форму власності, однак витяг не містить відомостей про власника земельної ділянки.

Постановою державного нотаріуса від 19.09.2011 року N 1000/01-16 відмовлено позивачам у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом.

Суд вважає відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину обґрунтованою, оскільки при подачі заяв ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_13 про прийняття спадщини за законом після смерті їх матері ОСОБА_6 нотаріус перевірив заповіт у Спадковому реєстрі, як цього вимагала чинна станом на 11.07.2011 р. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом МЮ України 03.03.2004 р. за N 20/5, ним 11.07.2011 р. було сформовано витяги із Спадкового реєстру N 27472761 в зв'язку з відкриттям спадкової справи, № 27472780 в зв'язку з реєстрацією спадкової справи, зареєстровано спадкову справу, номер якої у спадковому реєстрі 51410595. Нотаріусом було зроблено запит № 870,01-16 до відділу Держкомзему у м. Яремче про надання витягу з поземельної книги та нормативно-грошову оцінку на земельну ділянку, що належала померлій ОСОБА_6 на підставі договору-купівлі продажу, який залишений без відповіді.

Позивачами не був представлений Державний акт на земельну ділянку, який би посвідчував право власності спадкодавця ОСОБА_6 на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, що розташована в АДРЕСА_2 площею 0,0097 га.

Підстава відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину передбачена п. 2 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" та п. п. 31, 32 та 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом МЮ України 03.03.2004 р. за N 20/5, в якому передбачена можливість видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, тільки після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони та арешту цього майна. Право власності на земельну ділянку посвідчується Державним актом, що закріплено в ст. 126 Земельного кодексу України. Державний акт про право власності на земельну ділянку відноситься до документів, які повертаються спадкоємцеві. Згідно п. 6 цієї ж статті при переході права власності на земельну ділянку за цивільно-правовими угодами або при отриманні свідоцтва на право на спадщину нотаріус, який видає документ, та орган, який здійснює Державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку затверджений постановою КМ України N 439 від 06.05.2009 року, в якому йдеться, що така відмітка здійснюється на сторінках Державного акта, де знаходиться план зовнішніх меж земельної ділянки. Територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки, в свою чергу, протягом 14 календарних днів з дня подання документа про перехід права власності на земельну ділянку проставляє на Державному акті відмітку про реєстрацію права власності на земельну ділянку. Для видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусу крім Державного акта про право власності на земельну ділянку видається на ім'я спадкоємців витяг з поземельної книги та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що відмова державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачам є законною та обґрунтованою,

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд вважає, що позивачі не представили необхідних доказів для підтвердження своїх позовних вимог, тому відсутні підстави для скасування постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом та зобов'язання нотаріуса видати позивачам свідоцтва про право на спадщину за законом.

На підставі ст. 49 Закону України "Про нотаріат", п. п. 31, 32, 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. 126 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,209, 214-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори Паньківа Дмитра Михайловича про скасування постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом та зобов'язання видати свідоцтва про право на спадщину за законом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Ничик Г.І.