Рішення

від 17.02.2014 по справі 904/8611/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.14р. Справа № 904/8611/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГО 2010", м. Київ

до Приватного підприємства "СТК Компані", м. Павлоград, Дніпропетровська

про стягнення 108121,70 грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго-2010" (далі - позивач) звернулося з позовом до приватного підприємства "СТК Компані" (далі - відповідач) про стягнення 108121,70грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором дистрибуції №13/13 від 22.07.13р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 06.11.13р. порушено провадження по справі (суддя Єременко А.В.) та призначено слухання на 27.11.13р.

26.11.13р. представником позивача подано клопотання про долучення документів до справи.

27.11.13р. в судове засідання повноважні представники сторін не з'явились. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 12.12.13р.

16.12.13р. представником позивача подано клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача.

Ухвалою суду від 17.12.13р. прийнято до провадження справу (суддя Турчин С.О.) та призначено слухання на 22.01.14р.

19.12.13р. представником позивач подано клопотання про забезпечення позову.

22.01.14р. в судове засідання повноважні представники сторін не з'явились. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 04.02.14р.

30.01.14р. представником позивач повторно подано клопотання про забезпечення позову та клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача.

04.02.14р. в судове засідання повноважні представники сторін не з'явились. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 12.02.14р.

Ухвалою від 04.02.14р. ТОВ "Арго-2010" відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

12.02.14р. в судове засідання повноважні представники сторін не з'явились.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, згідно витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.11.13р., адресою відповідача є: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд.24, кв.34. Відповідача належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи конвертами, що повернувся на адресу господарського суду 17.12.13р., 31.12.13р., яким були направлені судові повістки.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, вимоги суду не виконав.

За результатами судового засідання справу було розглянуто судом з врахуванням ст. 69 ГПК України та згідно зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог.

В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, суд -

встановив:

22.07.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Арго-2010" (Постачальник) та Приватного підприємства "СТК Компані" (Покупець) укладено договір дистрибуції №13/13.

Відповідно до п. 1.1 договору дистрибуції, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити безалкогольні напої, та/або лимона, та/або мінеральну воду виробництва Грузії, іменований в договорі - продукція, у кількості, погодженій сторонами за заявкою, яка надається покупцю торговим представником продавця - постачальника письмово та/або по телефону, та/або на е-mail.

За умовами п. 2.1 вищевказаного договору, ціна асортимент та вартість обсяги продукції вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки за продукцію виконуються шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця - постачальника. Розрахунок готівкою можливий тільки при наявності оригіналу довіреності на право одержання грошей (при одержанні грошей за довіреністю, довірена особа повинна пред'явити паспорт, розписатися у видатковому ордері де вказані серія і номер паспорта особи, або інші документах, що підтверджують одержання нею грошей. (пункт 6.1 договору).

Згідно з п.8.1 договору дистрибуції, договір набирає сили з моменту його підписання.

Суд вважає за необхідне задовольнити позов з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір дистрибуції №13/13 від 22.07.13р.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго-2010" здійснено поставку товару на загальну суму 77630,40грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000782 від 25.07.13р. на суму 30600,00грн., видатковою накладною №РН-0000854 від 14.08.13р. на суму 47030,40грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.2 договору, покупець розраховується за відвантажену продукцію згідно рахунків-фактури та/або накладних протягом 45 днів.

Однак, відповідачем не виконано належним чином умови щодо оплати поставленої продукції за договором дистрибуції №13/13 від 22.07.13р. Заборгованість відповідача на час звернення до суду складає 77630,40грн.

Крім того, 17.10.13р. товариством з обмеженою відповідальністю "Арго-2010" направлено на адресу відповідача претензію щодо зобов'язання здійснення оплати поставленого товару у розмірі 77630,40грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити й позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 1102,75грн., з таких підстав.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами п.7.2 договору дистрибуції №13/13 від 22.07.13р., у разі невиконання грошових зобов'язань за договором покупець сплачує пеню у розмірі 1% від суми боргу, за кожний день прострочення, без обмеження строком позовної давності.

Відповідно до розрахунку позивача розмір пені за несвоєчасну сплату товару за період з 08.09.2013 по 30.10.2013 (по кожній накладній окремо) складає 30491,30грн.

Згідно з ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічні приписи визначені п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13р., де визначено, що за приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої статті 343 ГК України, розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки"

На підставі наведених норми, з урахуванням того, порушення строку оплати наданих послуг підтверджується матеріалами справи, суд обмежує розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ та визнає правомірним стягнення пені за період з 08.09.13р. по 30.10.13р. у розмірі 1102,75грн.

Таким чином, неналежне виконання умов договору дистрибуції №13/13 від 22.07.13р. відповідачем є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 77630,40грн., пені у розмірі 1102,75грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "СТК Компані" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, , вул. Дніпровська, буд.24, кв.34., код ЄДРПОУ 37937027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-2010" (03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд.25, код ЄДРПОУ 37119307) заборгованість у розмірі 77630,40грн., пені у розмірі - 1102,75грн., 2162,50грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 14.02.2014.

Суддя С.О. Турчин