Рішення

від 04.02.2014 по справі 917/2277/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р. Справа № 917/2277/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна", 67725, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани, вул. Заводська, 3

до Приватного підприємства "Кременчуцька Тарна Мануфактура", 39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 65/2

про стягнення 159491,69 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Варибрус Т.М.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 04.02.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 159491,69 грн. заборгованості за договором поставки № L11-38 від 23.11.2011 року, в т.ч. 124201,33 грн. основної заборгованості, 8582,83 грн. пені, 24840,27 грн. штрафу та 1867,26 грн. 3% річних.

Представником позивача подано до суду заяву № 30 від 31.01.2014 року (а.с. 44), відповідно до якої позивач збільшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 162694,03 грн. боргу за спірним договором, у т.ч. 124201,33 грн. основного боргу, 11396,68 грн. пені, 24840,27 грн. штрафу та 2255,75 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Подана заява приймається до розгляду, внаслідок чого судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 162694,03 грн. боргу відповідно до договору поставки № L11-38 від 23.11.2011 року, в т.ч. 124201,33 грн. основного боргу, 11396,68 грн. пені, 24840,27 грн. штрафу, 2255,75 грн. 3% річних.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 42), відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

23.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" (позивач, постачальник) і Приватним підприємством "Кременчуцька Тарна Мануфактура" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки за № L11-38 (а.с. 8-10), відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставляти покупцю жерсть ЕЖК (далі - товар), а покупець - приймати та оплачувати товар по номенклатурі та кількості, вказаним у специфікаціях, у порядку, передбаченому цим договором (п. п. 1.1., 1.2. договору).

У відповідності до п. 2.2. договору поставки № L11-38 від 23.11.2011 року (далі - договір) в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2012 року (а.с. 11) даний договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року в частині замовлення і поставки товару, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. п. 2.1., 3.1. договору поставка товару здійснюється на умовах EXW - склад постачальника: с. Салгани, Білгород-Дністровський район (INCOTERMS-2000). Умови постачання кожної окремої партії можуть бути змінені за домовленістю сторін та зазначені у специфікаціях, укладених до кожної окремої поставки. Поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями протягом дії цього договору та на підставі належним чином оформлених та надісланих постачальнику замовлень і підписаних сторонами специфікацій.

У відповідності до п. 5.1. договору оплата партії товару, що постачається по цьому договору, здійснюється покупцем згідно з умовами оплати, обумовленими сторонами в специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору.

Між сторонами були підписані специфікації до спірного договору № 22 від 22.04.2013 року на поставку товару загальною вартістю 117330,00 грн., а також № 23 від 27.05.2013 року на поставку товару загальною вартістю 84644,00 грн. (а.с. 12, 13). Як вбачається з даних специфікацій, поставка товару здійснюється протягом 5 (специфікація № 22 від 22.04.2013 року) та 10 (специфікація № 23 від 27.05.2013 року) робочих днів з моменту отримання 100% його передоплати, передоплата товару здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту підписання відповідної специфікації.

Позивачем було виставлено відповідачеві рахунки на оплату товару № 483 від 22.04.2013 року на суму 117330,00 грн. та № 781 від 27.05.2013 року на суму 84644,00 грн. (а.с. 16, 17), які були оплачені відповідачем лише частково на загальну суму 80656,19 грн., що підтверджується копіями банківських виписок по рахунку (а.с. 33, 34).

Не зважаючи на неповне внесення передоплати, позивачем відповідно до умов договору та підписаних до нього специфікацій було поставлено відповідачеві товар - електролітичну плаковану білу жерсть з покриттям оловом в кількості 17236 кг на загальну суму 204857,52 грн., у т.ч. згідно видаткових накладних:

- № 618 від 24.04.2013 року - на суму 116356,17 грн. (а.с. 14);

- № 889 від 30.05.2013 року - на суму 88501,35 грн. (а.с. 15).

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому відповідач за поставлений згідно договору товар із позивачем в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим 08.10.2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 318 від 03.10.2013 року (а.с. 18-19) з вимогою про погашення залишку заборгованості. Факт направлення вказаної претензії підтверджується копіями фіскального чеку і опису вкладення (а.с. 20). Претензія була залишена відповідачем без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з цим позовом.

У позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) позивач прохає стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 124201,33 грн., штраф за порушення термінів оплати товару понад 30 календарних днів у розмірі 24840,27 грн., а також нараховані основний борг (по кожній видатковій накладній окремо) пеню в сумі 11396,68 грн. та 3% річних в сумі 2255,75 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором. В разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Приписами ч. 4 ст. 538 ЦК України встановлено, що в разі, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як вже зазначалось, спірним договором та специфікаціями до нього сторони погодили поставку товару на умовах передоплати, яка має здійснюватись протягом 5 (10) робочих днів з дня підписання відповідної специфікації. Відповідач свої зобов'язання щодо внесення попередньої оплати виконав не в повному обсязі, однак позивачем, не зважаючи на це, було здійснено поставу товару, що у свою чергу покладає на відповідача обов'язок здійснити повний розрахунок за отриманий товар згідно з умовами договору та підписаних до нього специфікацій.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин щодо поставки товару, обсяги та вартість поставленого за договором товару, факт виставлення рахунків на оплату товару, факт наявності заборгованості за поставлений товар в розмірі 124201,33 грн. та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 124201,33 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

У відповідності до вимог ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Приписами п. 9.2. спірного договору встановлено, що за порушення термінів оплати покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше ніж 20% від заборгованої суми. Окрім того, в разі, якщо терміни оплати порушено більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

За результатами перевірки здійсненого позивачем розрахунку штрафу суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимог про стягнення пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з розрахунку ціни позову (а.с. 45-46), нарахування пені здійснено позивачем на залишок заборгованості за обома видатковими накладними по 31.01.2014 року.

Разом із тим, згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин судом за допомогою ІАЦ "Ліга" з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України здійснено власний перерахунок пені за період з 28.04.2013 року по 28.10.2013 року (заборгованість за видатковою накладною № 618 від 24.04.2013 року) та за період з 07.06.2013 року по 07.12.2013 року (заборгованість за видатковою накладною № 889 від 30.05.2013 року), яка склала 8713,24 грн.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у спорі, чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями ч. 2 ст. 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст. 2 Закону України "Про судовий збір" (№ 3674-VI від 08.07.2011 року) судовий збір за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати і не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Приймаючи до уваги наведене, позивач під час звернення до суду з даним позовом та подання заяви про збільшення розміру позовних вимог мав сплатити судовий збір в розмірі 3253,88 грн., тоді як фактично позивачем сплачено 3264,29 грн. судового збору, про що свідчать платіжні доручення за № 5390 від 11.11.2013 року на суму 3189,83 грн. та № 5860 від 31.01.2014 року на суму 74,46 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням наведеного надлишково сплачений судовий збір в розмірі 10,41 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Кременчуцька Тарна Мануфактура" (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 65/2, код згідно ЄДРПОУ 35869013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" (67725, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани, вул. Заводська, 3, код згідно ЄДРПОУ 34611849) - 124201,33 грн. основного боргу, 8713,24 грн. пені, 24840,27 грн. штрафу, 2255,75 грн. 3% річних та 3200,21 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" (код за ЄДРПОУ 34611849) з державного бюджету України надлишково сплачений згідно платіжного доручення № 5860 від 31.01.2014 року судовий збір в сумі 10,41 грн. (платіжне доручення міститься в матеріалах справи).

Повне рішення складено 10.02.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.