cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2014 року справа № 919/1378/13
За позовом заступника Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України
(вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011) в інтересах держави в особі
Міністерства оборони України
(проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168) та його структурного підрозділу -
Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської
(вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99040)
до комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради
(вул. Адмірала Октябрьського, 4, м. Севастополь, 99011)
про стягнення 326691,45 грн.
Суддя Архипенко О.М.
За участю представників учасників судового процесу:
від прокурора - Тимко В.В., посвідчення № 020416 від 16.09.2013;
від позивача (Міністерство оборони України) - Кравець О.М., довіреність № 220/733/д від 28.11.2013;
від позивача (Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська) - Кравець О.М., довіреність № б/н від 08.01.2014;
від відповідача - Шебеда А.В., довіреність №1/2-10278 від 24.12.2013.
Заступник Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач 1) та його структурного підрозділу - Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (далі - позивач 2, Севастопольська КЕЧ морська) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради (далі - відповідач; КП «Севміськводоканал») про стягнення 326691,45 грн.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору від 09.02.2011 №24 на відшкодування витрат по забезпеченню електричною енергією в частині здійснення своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергією за період з листопада 2011 року по вересень 2013 року.
Ухвалою суду від 29.11.2013 позовна заява прокурора прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №919/1378/13.
Ухвалою суду від 28.01.2014 було продовжено строк вирішення спору до 12.02.2014 та відкладено розгляд справи на 11.02.2014.
Прокурор та представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві, просять суд позов задовольнити.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі та просить розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
09.02.2011 між військовою частиною А4515 (Виконавець), КП «Севміськводоканал» (Замовник) та Севастопольською КЕЧ морською (Отримувач грошових коштів, Отримувач) був укладений договір №24 на відшкодування витрат по забезпеченню електричною енергією (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору в порядку та на умовах, встановлених у цьому договорі, Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по забезпеченню електричною енергією згідно показників приладу обліку з подальшим відшкодуванням витрат Виконавця через Отримувача грошових коштів.
Згідно з пунктом 2.1 Договору оплата за надання послуг згідно з п.1.1 даного Договору здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Отримувача за фактично спожиту електричну енергію на підставі рахунків, виписаних Отримувачем, який поновлює лімітну статтю КЕКВ 1163 Виконавця.
Пунктом 2.2 Договору встановлено, що Замовник здійснює оплату за надані послуги згідно з п. 1.1 цього Договору протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку Отримувача.
Пунктом 3.1.2 Договору сторони передбачили, що Виконавець зобов'язаний щомісячно надавати Отримувачу до 25 числа, погоджену із Замовником довідку про фактичні витрати електроенергії за минулий період.
Замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату Отримувачу за спожиту електричну енергію за промисловими тарифами ВАТ ЕК «Севастопольенерго» з урахуванням ПДВ (пункт 3.2.6 Договору).
Відповідно до пункту 7.3 Договору рахунок-акт за надані послуги складається Отримувачем на підставі наданої Виконавцем і погодженої із Замовником довідки про фактичне споживання електричної енергії і направляється Замовнику через представника.
За змістом пункту 8.1 Договору цей договір вступає в силу з 01.02.2011 та діє до 31.12.2011.
Додатковими угодами від 01.01.2012, від 01.05.2012, від 01.07.2012, від 01.01.2013 сторони продовжували строк дії Договору, останньою додатковою угодою передбачено, що Договір діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків з Отримувачем грошових коштів - до повного їх завершення.
Загальна вартість спожитої відповідачем за Договором електричної енергії за період з листопада 2011 року по вересень 2013 року становить 326750,88 грн, що підтверджується відповідними актами фактичних витрат електричної енергії, складених відповідачем, та виставленими на підставі цих актів позивачем 2 рахунками-актами виконаних робіт: №699 від 07.12.2011 на суму 10329,64 грн; №15 від 05.01.2012 на суму 7149,79 грн; №139 від 14.02.2012 на суму 9894,05 грн; №193 від 12.03.2012 на суму 12410,58 грн; №219 від 02.04.2012 на суму 11999,58 грн; №302 від 07.05.2012 на суму 14355,46 грн; №352 від 25.05.2012 на суму 14097,50 грн; №391 від 02.07.2012 на суму 13541,59 грн; №475 від 03.08.2012 на суму 19462,63 грн; №536 від 05.09.2012 на суму 20348,75 грн; №581 від 27.09.2012 на суму 17335,97 грн; №634 від 01.11.2012 на суму 10092,58 грн; №648 від 20.11.2012 на суму 10168,69 грн; №1 від 03.01.2013 на суму 10023,28 грн; №73 від 01.02.2013 на суму 11599,40 грн; №129 від 14.03.2013 на суму 12035,39 грн; №161 від 25.03.2013 на суму 10397,57 грн; №208 від 24.04.2013 на суму 11908,80 грн; №260 від 22.05.2013 на суму 14258,66 грн; №331 від 03.07.2013 на суму 14267,16 грн; №351 від 01.08.2013 на суму 17728,88 грн; №441 від 03.09.2013 на суму 34214,15 грн; №487 від 26.09.2013 на суму 19130,78 грн.
Але, як стверджують прокурор та позивач 2, відповідач не відшкодував вартість спожитої електричної енергії згідно з вище зазначеними рахунками-актами виконаних робіт, що і стало причиною для звернення прокурора до господарського суду з даним позовом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.
За приписами статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як встановлено судом, відповідач повинен був здійснювати оплату за надані послуги на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку позивача 2 (пункт 2.2 Договору).
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів відшкодування позивачу 2 вартості спожитої електричної енергії за Договором за період з листопада 2011 року по вересень 2013 року у розмірі 326691,45 грн, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
До того ж, у відзиві на позов відповідач повністю визнав наявність вищевказаної суми боргу. Відповідно до акту звірки від 07.10.2013, підписаного позивачем 2 та відповідачем і скріпленого їх печатками, заборгованість КП «Севміськводоканал» за Договором станом на 03.10.2013 складає 326691,45 грн.
Таким чином, станом на день звернення прокурора з даним позовом до господарського суду та на час вирішення спору заборгованість відповідача за Договором складає 326691,45 грн, а відтак позовні вимоги про стягнення з останнього вказаної суми боргу суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 6 статті 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з підпунктом 7.1.2 пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Згідно з підпунктом 7.2 пункту 7 згаданої Постанови Пленуму підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Винятковість таких обставин встановлюється судом в кожному конкретному випадку.
Відповідач обґрунтував клопотання про розстрочку виконання рішення суду тим, що на підприємстві склалося скрутне фінансове становище. А також пояснив, існуючи діючи тарифи на послуги по водопостачанню та водовідведенню складають не більше 59% від собівартості. Підприємство, надаючи послуги за економічно необґрунтованими тарифами, щодня збільшує збитки. Наведене, зокрема, підтверджується прийняттям 20.03.2013 Кабінетом Міністрів України постанови №167, якою передбачено виділення відповідачу субвенцій з державного бюджету для погашення боргів за енергоносії у розмірі 39258900,00 грн.
З урахуванням викладеного вище та наявності згоди прокурора та позивачів на розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про можливість задоволення відповідного клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення в цій справі на шість місяців, до 30.07.2014.
Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов заступника Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та його структурного підрозділу - Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської до комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради про стягнення 326691,45 грн, - задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради (вул. Адмірала Октябрьського, 4, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 03358274) на користь Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99040; ідентифікаційний код 22992545) заборгованість у розмірі 326691,45 грн (триста двадцять шість тисяч шістсот дев'яносто одна грн 45 коп.).
Розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців зі сплатою заборгованості наступними платежами: до 28.02.2014 - 54448,58 грн; до 30.03.2014 - 54448,58 грн; до 30.04.2014 - 54448,58 грн; до 30.05.2014 - 54448,58 грн; до 30.06.2014 - 54448,58 грн; до 30.07.2014 - 54448,55 грн.
2. Стягнути з комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської Ради (вул. Адмірала Октябрьського, 4, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 03358274) в доход Державного бюджету України (код отримувача за ЄДРПОУ - 38022717, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509, рахунок отримувача - 31215206783001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір, Державна судова адміністрація України, 050») судовий збір в розмірі 6533,83 грн (шість тисяч п'ятсот тридцять три грн 83 коп.).
Повне рішення складено 17.02.2014.
Суддя О.М.Архипенко
919/1378/13/3702/14
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2014 |
Оприлюднено | 18.02.2014 |
Номер документу | 37192515 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Архипенко Олександр Михайлович
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Архипенко Олександр Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні