Рішення

від 14.02.2014 по справі 107/5017/13-ц

КЕРЧЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 107/5017/13-ц Провадження № 2/107/12/14 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 року м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Собєщанській Н.В., при секретарі Нікітіній О.О., представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Стройкомплекс 23» про стягнення витрат на придбання господарських товарів,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення витрат на придбання господарських товарів. Свої вимоги, згідно уточненим позовним заявам від 24.07.2013 року та 20.09.2013 року мотивує тим, що він працював на підприємстві ПРАТ «Стройкомплекс 23», обіймав посаду Голови Правління - Директор Товариства, із ним було укладено контракт від 18 квітня 2011 року. За час роботи на підприємстві ним понесені витрати на придбання як господарських товарів: бензину, запчастин для техніки, канцелярії так і покриттю адміністративних платежів, податків які він сплачував за свій рахунок усього у розмірі 52 823,76 грн. дані кошти ним до теперішнього часу так і не отримані від відповідача. Зважаючи на те, що він займав головну посаду на підприємстві, та також те, що це підприємство було створено саме ним та й також, що працівники підприємства, а саме бухгалтера пропрацювали майже не один рік усі документи які з цього так інших питань підсумовувалась ним особисто, залишались на зберіганні в бухгалтерії підприємства. Придбання за особисті грошові кошти товарів необхідних як для виконання договірних замовлень, оплата за які надходила або авансом або з затримками, а роботи на замовлення виконувати доводилось, тому що від цього залежало і умови щодо виконання замовлень у строк так і необхідність завантажувати підприємство трудовою діяльністю. Однак коли він звільнився колектив підприємства сприйняв це як особисту образу і почав всіляко перешкоджати йому в отримані необхідних підтвердних документів про те, що він за свої особисті кошти набував матеріальні цінності необхідні для підприємства в момент коли це було так необхідно і надалі мало того, що розрахував та і зобов'язаний був отримати назад. Але, усі відомості з цього питання мають бути відображені первинними бухгалтерськими документами та також бухгалтерському обліку. Відомості, які відображають рух грошей, мають бути відображені у касовій книзі за 2010-2012 роки, журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документах за 2010-2012 роки, книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей за 2010-2012 роки, книзі обліку розрахункових операцій за 2010-2012 роки, які відповідно до законодавства мають бути прошнуровані та завірені печаткою підприємства та зберігатись на підприємстві. Тому він не може мати та надати суду документи, що підтверджують відшкодування витрачених власних коштів на потреби підприємства, видаткові касові ордери або відомості. На зазначених підставах просив позов задовольнити та стягнути з відповідача понесені витрати та судовий збір сплачений ним при подачі позову до суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, але з'явився його представник ОСОБА_1, діючій на підставі належним чином оформленої довіреності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов свого довірителя та просив його задовольнити у повному обсязі на підставі обставин викладених у позові. Додатково пояснив, що фактично його довіритель не може надати суду документи які підтверджують його витрати, оскільки усі документи перебувають на підприємстві відповідача та є документами суворої звітності, їх видача проводиться зі годи головного бухгалтера підприємства. Купуючи товари вів для себе реєстр авансових звітів, де відбивав коли і скільки, на які потреби були витрачені кошти. Намагалися витребувати докази для проведення судової бухгалтерської експертизи для встановлення дійсних витрат. Однак відповідач ігнорував вимогу суду про надання документів для проведення експертизи. Також відповідач проігнорував вимогу суду про надання документів для дослідження їх фахівцем, без проведення експертизи. Як з'ясувалося ні документів, ні актів про відсутність документів відповідачем суду не представлено. Важливим доказом заборгованості підприємства перед його довірителем є сальдова відомість, яку відповідач надав в серпні 2013 року для розгляду іншої справи за позовом його довірителя до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі. Відповідач не врахував, що в даній відомості так само відображений рахунок 37.2 де визначена сума в 82 тисячі гривень, який є предметом спору. На питання суду зазначив, що посилання відповідача та його представника, у заяві про застосування строку позовної давності, оскільки на їх думку між сторонами виник трудовий спір, вважає такими, що суперечать матеріалам справи, оскільки правовідносини між сторонами регулюються цивільним законодавством а саме ст.ст. 1159,1160, а не нормами Кодексу про працю. Довіритель працював на підприємстві з 1999 року по 2012 рік.

Представник відповідача, будучі належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не подавав, надав суду заяву з клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з порушенням кримінального провадження.

Згідно наданої роздруківки з реєстру злочинів кримінальне провадження порушено у вересні 2013 року, але станом на 10.02.2014 року ні одну особу не повідомлено про підозру, тому у суду відсутні підстави для відкладення слухання справи.

При таких обставинах, приймаючи до уваги згоду представника позивача, суд вважає за можливе, керуючись вимогами ст. 224 ЦПК України розглянути справу у заочному порядку на підставі доказів, наявних у справі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та надавши їм правової оцінки прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Під час вирішення спору між сторонами суд приймає до уваги положення ст.. 60 ЦПК України, якою встановлено, що «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1158 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Основною визначальною ознакою зобов'язань, що розглядаються, є те, що дії однієї особи (гестора) здійснюються на користь іншої особи (домінуса) за власною ініціативною гестора, а не у зв'язку з укладенням договору доручення чи іншого цивільно-правового договору, а також взагалі без будь-якої попередньої вказівки домінуса.

Зобов'язання, врегульоване главою 79 ЦК України, виникає лише тоді, коли дії вживаються, виходячи з їхньої очевидної користі для заінтересованої особи. Оскільки категорія "очевидної користі" є оціночною, то в кожному конкретному випадку вона повинна співвідноситися з загальними принципами (засадами) цивільного законодавства і передусім з принципами розумності та добросовісності. Іншими словами, особа, вживаючи заходів в інтересах іншої, по-перше, має робити це таким же чином, як заінтересована особа або інший розумний учасник цивільного обороту; по-друге, витрати, понесені у зв'язку з діями в чужому майновому інтересі, не повинні бути обтяжливими для заінтересованої особи, що визначається шляхом співставлення розміру витрат гестора і майнових втрат домінуса, яких би він зазнав, якби відповідні дії не були здійснені гестором.

Крім того, гестор, приступаючи до виконання дій без доручення іншої особи, має враховувати конкретні обставини, які дають можливість припустити існування або відсутність бажання домінуса щодо захисту своїх інтересів. Оскільки дії вчиняються без доручення, гестор позбавлений можливості безпосередньо одержати у домінуса згоду на їх здійснення. Тому зобов'язання не буде кваліфіковане як таке, що виникло без доручення, якщо заінтересована особа хоча формально і не висловила свою згоду на вчинення певних дій, однак була присутня при їх здійсненні і не заборонила їх.

Важливе правове значення має обов'язок гестора при першій нагоді повідомити домінуса про відповідні дії. Якщо така можливість відсутня гестор продовжує вчиняти необхідні дії і набуває всіх обов'язків, що пов'язані з вчиненням цих дій (частини 2, 3 ст. 1158 ЦК України). Невиконання цього обов'язку тягне за собою втрату гестором права на відшкодування зроблених витрат.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1160 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював на підприємстві ПРАТ «Стройкомплекс- 23», обіймав посаду Голови Правління - Директор Товариства та Наглядова рада Приватного акціонерного товариства « Стройкомплекс 23» в особі Голови Наглядової Ради ОСОБА_4, з одного боку, та ОСОБА_2, з другого боку, уклали контракт про призначення ОСОБА_2 на посаду Голови Правління - Директор Товариства ( а.с.3-9).

30 листопада 2013, ОСОБА_2 подав заяву, в Наглядову Раду, ОСОБА_4 з проханням звільнити його з посади Голови Правління - Директора Товариства ПРАТ "Стройкомплекс-23", на підставі розділу 6 п.6.2.; п.6.4.пп "в" контракту від 18 листопада 2011 року, виконання обов'язків Голови Правління-Директора Товариства, ОСОБА_2 запропонував покласти на заступника Голови Правління ПРАТ "Стройкомплекс-23", начальника виробничого - технічного відділу Дмитрієву В.В. Заява 30 листопада прийнята була під розпис ОСОБА_4 ( а.с.24).

ОСОБА_2 у своєї заяві посилався на розділ 6 Контракту, якій відображає зміни та умови розірвання контракту п.6.2.; п.6.4.пп "в" контракту від 18 листопада 2011 року,посилався на п.6.2., яким передбачено умови припинення контракту та посилався на п. 6.4.пп «в» , яким встановлено, що Голова Правління може за своєю ініціативою розірвати контракт до закінчення строку його дії у разі - хвороби чи інвалідності ( підтверджених відповідними медичними довідками).

Так в наслідок захворювання та встановлення інвалідності що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК серія кр-11 № 012296 від 05.12.2011р. позивач був змушений 30.01.2012р. звільниться з посади ( а.с.23).

12.04.2012 року ОСОБА_2 звернувся до правління товариства з заявою про не проведення повного розрахунку з ним у зв'язку зі звільненням.(а.с.78)

З заявою про застосування заходів впливу до керівництва підприємства ОСОБА_2 звернувся також до Прокурора м. Керчі 27.01.2013 року.(а.с.26)

Протоколом №1 від 24.04.2012 року загальних зборів акціонерів ПАТ «Стройкомплекс-23» ОСОБА_2 було відкликано з посади голови правління, а ОСОБА_6 було обрано Головою правління товариства .(а.с.51-54)

30 січня 2012 року Голова Правління - Директор Товариства ПРАТ "Стройкомплекс-23" на підставі заяви у Наглядову Раду ПРАТ "Стройкомплекс-23" від 30.11.2011 року , відповідно з контрактом від 18 квітня 2011 року звільнений з займаної посади Голови Правління - Директора Товариства зі станом здоров'я з 30 січня 2012 року.( а.с.25).

Згідно наданих ОСОБА_2 звітних реєстрів по авансовим звітам за період з 2010-2012 роки убачається що загальна сума боргу підприємства перед ОСОБА_2 складає 52 823,76 грн.(а.с.61-77)

Як зазначив представник відповідача ОСОБА_6 документи бухгалтерського обліку підприємства частково відсутні на підприємстві.

Але ні на запит суду, ні на ухвалу про витребування доказів, надати документи необхідні для встановлення факту боргу підприємства перед позивачем, ні акти відсутності документів на підприємстві суду не надав.

Відповідно до положень ст.8,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер): забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.КАРТКИ обліку касових документів (рахунків, касових ордерів, довіреностей, платіжних документів, накладних тощо)352ЖУРНАЛИ касових документів (рахунків, касових ордерів, довіреностей, платіжних документів, накладних тощо)352КНИГИ касових документів (рахунків, касових ордерів, довіреностей, платіжних документів, накладних тощо)352

Питання діяльності та порядку дій роботи з первинними документами також визначено:

Наказом Міністерство Фінансів України № 88 від 24.05.95 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (далі Наказ № 88 ).

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Усі документи, що додаються до прибуткових та видаткових касових ордерів, а також документи, що стали підставою для нарахування заробітної плати та інших подібних виплат, підлягають обов'язковому погашенню штампом або ручним надписом "Одержано" або "Сплачено" із зазначенням дати (числа, місяця, року).

З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівника підприємства, установи встановлюється графік документообороту, в якому вказуються дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву.

Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов'язковій передачі до архіву.

Первинні документи, облікові регістри та бухгалтерська звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері.

Строк зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності в архіві підприємства, установи визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

Зберігання первинних документів та облікових регістрів, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерських звітів і балансів, оформлення і передачу їх до архіву забезпечує головний бухгалтер підприємства, установи.

Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Вилучення первинних документів, облікових регістрів, фінансової звітності у підприємств, установ здійснюється відповідно до законодавства.

У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Як було встановлено у судовому засіданні і це не заперечувалось сторонами, ОСОБА_2 придбав за власні кошти товарно-матеріальні цінності для господарських потреб підприємства, які в подальшому були використані в господарській діяльності підприємства з жовтня 2010р. по січень 2012 року. У бухгалтерії підприємства ОСОБА_2 були негайно представлені авансові звіти та документи (накладні, чеки, квитанції про оплату), що підтверджують придбання товару за власні кошти.

У бухгалтерському та податковому обліку підприємства дані операції ( витрачення власних коштів на купівлю товарно-матеріальних цінностей та оприбуткування товарів) відображаються у відповідних звітних періодах за кредитом рахунку 37 і за відповідними кореспондуючими рахунками (дебет 15, 20, 22 та інші ). Облік розрахунків з підзвітними особами відповідно до «Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291, ведеться на субрахунку 37.2 "Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Облік виданих у підзвіт сум ведеться за дебетом рахунка 37.2 в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, зокрема з субрахунками 30.1 " Каса в національній валюті" рахунка 30 "Каса".

Принципи формування витрат у бухгалтерському обліку підприємства визначені П ( С) БО 16 " Витрати" . Згідно з вимогами п. 7 зазначеного документа витрати визнаються витратами звітного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені. Узагальнення основної інформації про виданої під звіт готівки, її цільове витрачання та повернення ведеться на субрахунку 372 " Розрахунки з підзвітними особами". За дебетом відображаються суми, видані працівникам підприємства під звіт ( на адміністративно - господарські витрати, відрядження), а по кредиту - суми затверджених цільових витрат, а також повернення до каси невитрачених коштів.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в розрізі основних напрямків, на які витрачаються підзвітні суми, і окремо по кожному працівнику, який отримав або має право на одержання підзвітних сум ( авансів і компенсацій).У балансі підприємства залишки по рахунку 372 відображаються розгорнуто. Згідно з правилами П(С)БО 2 "Баланс" дебетові підсумки відображаються у складі оборотних активів підприємства, кредитові - у складі зобов'язань.

У разі придбання працівником підприємства за власні готівкові кошти товарів (робіт, послуг) для потреб підприємства він звітує за витрачені кошти в порядку, передбаченому для звіту про використані кошти, одержані працівником під звіт ( Порядок № 637)

Як визначено в Постанові правління НБУ від 15.12.2004 N 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» у п. 3.10. «Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється».

Відповідно до п. 3.11. Постанови прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості.

Реєстрація касових ордерів і видаткових відомостей може здійснюватися за допомогою комп'ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування потрібних касових документів. Водночас у документі "Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів", який формується і роздруковується за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів.

Відповідно для пояснень викладених у Листі Міністерства Фінансів України від 28.08.2007 N 31-34000-10-25/17266 «Щодо відображення у бухгалтерському обліку розрахунків із підзвітними особами» у разі придбання працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, використання власних коштів у відрядженні, подається у визначені законодавством строки до бухгалтерської служби Звіт за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 19 вересня 2003 року N 440 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту", підтверджувальні використання коштів документи та придбані запаси.

Якщо керівник підприємства підтвердив доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат та затвердив Звіт, бухгалтерська служба відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291 з змінами і доповненнями, відображає у бухгалтерському обліку зобов'язання перед підзвітною особою, визнане підприємством, за кредитом субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні його довірителя під час роботи на підприємстві керівником усі звіти було затверджено, підписано і здано у відповідні інстанції (податкова служба і інші) у відповідні строки.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості за січень 2012 року сформованого 12.08.2013 року акціонерним товариством «Стройкомплекс-23» бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється на машинних носіях, відповідно до якої у підприємства є заборгованість перед різними кредиторами у розмірі 80 385,69 грн.(а.с.120-121)

Для встановлення розміру заборгованості підприємства перед ОСОБА_2 судом 25.11.2013 року було призначено судово-економічну експертизу.

Неодноразові звернення суду до установи відповідача про надання первісних документів бухгалтерського обліку необхідних для проведення експертизи відповідачем проігноровані.

Також судом було запропоновано відповідачу надати документи суду для їх вивчення спеціалістами для складання висновку, але у строк встановлений судом ні пізніше відповідач документи суду не надав.

Відповідно до положень ст. 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів .

Відповідач, відмовляючи надати документи необхідні для проведення експертизи та дослідження спеціаліста, фактично визнає позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Посилання відповідача на пропуск позивачем річного строку позовної давності відповідно до положень ст.233 КЗпП України, судом розцінюються як такі, що суперечать матеріалам справи, оскільки правовідносини між сторонами виникли на підставі цивільно-правових відносин та регулюються положеннями цивільного кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи та надавши їм правової оцінки прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Стройкомплекс 23» про стягнення витрат на придбання господарських товарів у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58,60,88,209, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРIШИВ:

Позов Балла Григорія Івановича до Приватного акціонерного товариства «Стройкомплекс 23» про стягнення витрат на придбання господарських товарів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Стройкомплекс 23» (АР Крим, м. Керч, вул.. Толстого,2 ЄДРПОУ 30225709) на користь ОСОБА_2 витрати на придбання господарських товарів у розмірі 52 823,76 грн. та судовий збір у сумі 528,24 грн., а всього загальну суму в розмірі 53 352,00 грн. (п'ятдесят три тисячі триста п'ятдесят дві гривні 00 копійок)

Повернути з Державного бюджету України (УДКСУ у м. Керчі АРК, код ЄДРПОУ 37978388, з рахунку № 31210206700019, відкритого за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь, код банку 824026) на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 191 грн. 76 коп. (сто дев'яносто одна гривня 76 клопійок ) у зв'язку зі зменшенням позовних вимог

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення суду виготовлений 18.02.2014 року.

Суддя підпис Собєщанська Н.В.

Згідно з оригіналом.

Суддя