Рішення

від 26.06.2013 по справі 647/1211/13-ц

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/1211/13-ц

№ провадження 2/647/501/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2013 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді - В.С.Миргород

при секретарі Л.М.Павлович

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача О.В.Меркулової

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області справу за позовом ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Житниця» про стягнення заборгованості за договором оренди, відшкодування збитків та моральної шкоди, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до Бериславського районного суду Херсонської області з зазначеним позовом у якому посилається на те, що відповідачем не виконані вимоги п.9 Договору оренди укладеного 05.04.2004 року між групою громадян до якої входив ї її батько ОСОБА_4, в особі уповноваженого ОСОБА_5 та Селянським (фермерським) господарством «Житниця» ( далі СФГ «Житниця») земельної ділянки площею 747,59 га з земель громадян - власників державних актів на право власності на земельну ділянку.

ОСОБА_4 передав в оренду земельну ділянку, яка йому належала на праві власності на підставі Державного акту серія 11-ХС №000130, кадастровий № 6520686600:05:011:0020 загальною площею 11.95 га.

Позивачка після смерті ОСОБА_4, отримала вищезазначену земельну ділянку 02.04.2009 року у спадок по заповіту та отримала Державний акт на зазначену земельну ділянку, а тому посилаючись на ст.770 ЦК України до неї перейшли всі права та обов»язки наймодавця. Відповідач не виконує свої обов»язки по Договору оренди з часу його укладення, а тому просить стягнути заборгованість по орендній платі станом на 01.12.2012 року в сумі 67200-00 грн., 3% річних -1764-00 грн., інфляційні - 7291-20 грн., всього 76507-20 грн. На підставі п.14 Договору розмір пені складає 84294-00 грн., тобто загальну заборгованість в розмірі 160549-20 грн.

Пунктом 17 Договору орендар зобов»язаний здійснювати грунтоохоронні звходи з метою запобігання погіршення якісного стану земельних ділянок та якісного стану суміжних земельних ділянок і довкілля в цілому. Відповідач це зобов»язання по Договору не виконав та за результатами вказаними у висновку Херсонського обласного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції на земельній ділянці встановлено посилення негативних властивостей земельної ділянки та погіршення якісного стану грунтів, внаслідок чого спричинені збитки які полягають у відновленні кості грунту в сумі 6266-58 грн. Просить стягнути з відповідача судові витрати, пов»язані з оплатою робіт Херсонського обласного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції в сумі 948-30 грн. та моральну шкоду в сумі 30000-00 грн., яка полягає у невиконанні відповідачем своїх зобов»язань по Договору на протязі 7 років, позивачка зазнала душевних страждань, що потягло погіршення її стану здоров»я, необхідні додаткові зусилля для відновлення стану родючості земельної ділянки та неотримання орендної плати позбавило її поїхати з родиною на відпочинок.

В судовому засіданні позивачка та її представник просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також просили поновити строк для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки він пропущений з поважної причини, яка полягає у тривалій хворобі батька позивачки, який помер у 2007 році, та подальшою травмою позивачки, отриманою в ДТП, що перешкоджало зверненню позивачки до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, суду надав письмові заперечення, які зводяться до наступного: ОСОБА_4 отримав орендну плату за період з 2004-2007 роки, що підтверджується бухгалтерською довідкою про нарахування та отримання орендної плати за землю №57 від 10.06.2013 року та офіційними відомостями Державної податкової інспекції у Бериславському районі про суми утриманого та перерахованого до бюджету податкового податку із суми сплаченої ОСОБА_4 орендної плати за землю в період з 2004-2007 роки.

Відповідно до п.40 Договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору та оскільки ОСОБА_4 помер, сільська рада зобов»язала відповідача звільнити земельну ділянку від посівів та не проводити її обробку до переоформлення Договору оренди спадкоємцями. Жоден зі спадкоємців до відповідача з вимогою про укладення, переукладення Договору не звертався, а тому Договір оренди у зв»язку зі смертю орендодавця ОСОБА_4 припинено.Щодо відшкодування матеріальної шкоди пов»язаної з погіршенням корисних властивостей земельної ділянки то зазначає, що якісні характеристики орендованої земельної ділянки були внесені до п.2 Договору на підставі Довідки від 02.04.2004 року №04-25/10-469/04, виданої Бериславським районним відділом земельних ресурсів та витягом з науково-технічної документації по розробці схеми поділу земель колективної власності КСП «Зоря» Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 02.04.2004 року № 02-44/10-468/04 з документації розробленої у 1998 році. На момент передачі земельної ділянки у 2004 році не біло визначено якісний стан земельної ділянки. Зазначає, що ніякої моральної шкоди позивачу діями відповідача не спричинено, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача та її представників, представників відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

У відповідності до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 4 статті 10 ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Вирішуючи зазначений спір суд повинен застосовувати норми цивільного законодавства, які регулюють зазначені правовідносини та Конституцію України.

За ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За ч.1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено що 05.04.2004 року група громадян (згідно додатку) в особі уповноваженого ОСОБА_5 та Селянським (фермерським) господарством «Житниця» ( далі СФГ «Житниця») в особі засновника ОСОБА_6 укладено Договір оренди земельної ділянки площею 747,59 га з земель громадян - власників державних актів на право власності на земельну ділянку (а.с.5).

Пунктом 9-11 Договору та додатком до договору передбачена орендна плата за користування земельною ділянкою в розмірі 700-00 грн., яка виплачується у термін від 01 серпня до 1 грудня, але не пізніше 31 грудня поточного року (а.с.13).

Згідно вимог ст.526, 530,611,612 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконаню у цей строк (термін). У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після його смерті відкрилась спадщина за заповітом на земельну ділянку площею 11.95 га, розташованої на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст..31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди припиняється в разі смерті фізичної особи-орендаря,засудження його до позбавлення волі та відмови осіб,зазначених у статті 7 цього Закону (спадкоємців), від виконання укладеного договору оренди

Згідно ст..7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Відповідно до ст..32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Пунктом 40 Договору оренди земельної ділянки передбачено - перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, також реорганізація Орендаря є підставою для зміни умов або розірвання Договору.

Спадкоємицею зазначеного майна у заповіті ОСОБА_4 є позивачка по справі, яка 02.04.2009 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищезазначену земельну ділянку.

Саме з цього часу суд вважає у позивачки виникли права щодо спірної земельної ділянки. Позивачка не спростувала твердження представника відповідача про те, що припинено користування земельною ділянкою з 2008 року у зв»язку зі смертю орендодавця ОСОБА_4, та відсутності відомостей щодо спадкоємців.

Позивачка просить суд стягнути заборгованість по орендній платі з 31.12.2005 року та станом на 01.12.2012 року в сумі 67200-00 грн., 3% річних -1764-00 грн., інфляційні - 7291-20 грн., всього 76507-20 грн., на підставі п.14 Договору розмір пені 84294-00 грн., тобто загальну заборгованість в розмірі 160549-20 грн., але не надала суду належних та допустимих доказів наявності такої заборгованості.

Пунктом 17 Договору оренди передбачено - умови збереження стану об»єкту оренди : Орендар зобов»язаний здійснювати грунтоохоронні заходи з метою запобігання погіршенню якісного стану земельних ділянок та якісного стану суміжних земельних ділянок і довкілля в цілому.

Суд не погоджується з твердженнями позивача, що діями відповідача йому спричинена шкода у зв»язку з погіршенням корисних властивостей орендованої земельної ділянки, оскільки статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання матеріальної шкоди іншій особі, згідно з ч.2 ст.16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків, які в даному випадку відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України є доходами, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст.22 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв»язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування та відповідно до частини 2 зазначеної статті, збитки складаються з реальних збитків та упущеної вигоди. Збитками є: втрати,яких особа зазнала у зв»язку і знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Позивачка не надала суду доказів на підтвердження спричинення такої шкоди діями відповідача, оскільки на час укладення Договору оренди земельної ділянки не було визначено стан корисних властивостей орендованої земельної ділянки переданої у оренду. Тому суд зазначає, що відсутні докази на підтвердження того, що саме діями відповідача земельна ділянка приведена у стан визначений у висновку №241-041-552 від 24.09.2012 року та спричинена шкода.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги, щодо стягнення моральної шкоди, оскільки, виходячи з положення статті 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до спричинення шкоди.

Статтею 1167 ч. 1 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, право якої були безпосередньо порушені протиправними діями ( бездіяльністю) інших осіб. При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з»ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також, у якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов»язковому з»ясуванню підлягає наявність такої шкоди. Під час розгляду справи позивачка не довела факт заподіяння її моральної шкоди.

Окрім цього слід зазначити, що стаття 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки. Позивачка зазначений строк пропустила та ненадала суду поважних причин пропуску, оскільки 02.04.2009 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом та з цього часу мала реальну можливість звернутися до суду за захистом порушеного права, якщо таке мало місце. Травму позивачка отримала 31.01.2013 року, коли збіг трирічний термін, встановлений ст.257 ЦК України.

Статтею 88 ч.1 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За вищезазначених обставин не підлягають стягненню з відповідача також ї судові витрати позивачки пов»язані з розглядом справи.

Відповідно ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Селянського фермерського господарства «Житниця» про стягнення заборгованості за договором оренди, відшкодування збитків та моральної шкоди, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з часу проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених ст..294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку про що постановляється ухвала.

Суддя В. С. Миргород