Рішення

від 18.02.2014 по справі 637/1436/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.02.2014 637/1436/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2014 року Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого - Тордія Е.Н.

за участю секретаря - Гутарєвої В.С.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ :

18 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі довіреності підтримав позовні вимоги позивача, та в обгрунування позовних вимог зазначив, що 10 лютого 2006 року померла мати позивача: ОСОБА_3.За свого життя мати позивача отримала державний акт на право власності на земельну ділянку ,площею 5,86 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ,розташовану на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області. ОСОБА_3 залишила заповіт, згідно якого заповідала позивачу, тобто сину ОСОБА_2 все належне їй майно на час смерті. Після смерті матері ОСОБА_2 виявив бажання оформити спадщину але не зміг , враховуючу відсутність оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку. Спроби отримати дублікат державного акту в адміністративному порядку виявились невдалими та йому було запропоновано звернутися до суду . Враховуючи викладене позивач вимушений звернутися до суду та просить поновити його право на звернення до суду та визнати за ним право власності на земельну ділянку ,яка належала його матері як спадщину за заповітом.

В судове засідання представник Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області не з'явився, надавши до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи у своєї відсутності та проти задоволення позову ОСОБА_2 не заперечував.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 1 ст.3 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України передбачає ,що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом установлені такі факти, і відповідні їм правовідносини.

Зі змісту свідоцтва про народження ( серія НОМЕР_1, виданого Богодарівською сільською радою Шевченківського району Харківської області від 26 грудня 1975 року) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився ОСОБА_2 - позивач за справою, його матір'ю в свідоцтві про народження відповідно вказана: ОСОБА_3.

Відповідно до свідоцтва про смерть ( серія НОМЕР_2 ,виданого Петропільською сільською радою Шевченківського району Харківської області від 12 листопада 2006 року), мати позивача - ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 5.86 га, в межах згідно з планом, яка розташована на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ХР №030376 виданого 28 липня 2006 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №460.

16 січня 1988 року ОСОБА_3 було складено заповіт, який посвідчено секретарем Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області, за яким остання заповідала у спадок все своє майно, на яке вона має право за законом особистість свому синові ОСОБА_2.

Оголошення в місцеву газету «Краєвид» від 15 лютого 2014 року, в №№ 13-14 (1423-1424) засвідчує факт того, що вищевказаний державний акт було втрачено.

З до довідки №02-28/2704 Шевченківської райдержадміністрації Харківскьої області від 18 листопада 2013 року, позивачу в видачі дублікату державного акту на землю, замість втарченого відмовлено, та роз'яснено, що видача дублікатів державних актів на право власності на земельну ділянку постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг» (зі змінами) не передбачена .

З 01 січня 2013 року набули чинності Закони України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з чим повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припинилися. Позивачу запропоновано звернутися для вирішення даного питання до суду.

З довідки №316/01-16 Шевченківскьої державної нотаріальної контори Харківської області від 04 вересня 2013 року вбачається, що видати свідоцтво про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 на земельну ділянку, у разі відсутності правовстановлюючих документів на вищезазначене майно, не вбачається можливим, згідно п.п.4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вирішення даного питання запропоновано звернутися до суду.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Статтею 55 Консттуції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Згідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За правилами ст.1216 Цивільного кодексу України , спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спаддкоємиців).

Зі змісту ст.1218 Цивільного кодексу України ,вбачається до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою ,згідно ч.1 ст.1220 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст .1233 ,1235 Цивільного кодексу України - заповітом є особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб .

Відповідно до п. 4.20 Наказу Мін'юсту від 22 лютого 2012 № 296/5 зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» вказано, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів оформлених відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та витягу з Державного земельного кадастру.

За змістом ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємця на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Виходячи з того, що відповідачем не заявлено про застосування судом строків позовної давності, суд вважає можливим поновити строки звернення до суду з позовом.

Оцінивши зібрані докази та давши їм належну правову оцінку враховуючи, що позивач є спадкоємцем за заповітом, визнання за ним права власності не порушають нічиїх прав та інтересів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є доведеними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. ст.3, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.328, 1216, 1218, 1220, 1225, 1233, 1235 Цивільного Кодексу України, ст. 41, 55 Конституції України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк позовної давності для звернення до суду.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 5,86 га., (кадастровий номер - 6325785800:01:001:0116, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), розташовану на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області, відповідно до державного акту на право власності на земльну ділянку (серія ХР № 030376 виданого 28 липня 2004 року), в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ