Вирок

від 18.02.2014 по справі 205/90/14-к

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

18.02.2014 Єдиний унікальний номер 205/90/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю: прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, працюючого директором приватного підприємства «Тамплієри», неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 раніше не судимого.

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , відповідно до рішення власника № 4 від 07 листопада 2006 року призначений на посаду директора приватного підприємства «Тамплієри» (код ЄДРПОУ 34499249), і будучи директором приватного підприємства «Тамплієри», яке надає послуги з охорони об`єктів на території м. Дніпропетровська, здійснюючи свою діяльність по наданню вказаних послуг, діючи умисно в особистих інтересах, з метою ухилення від сплати загальнообов`язкових державних соціальних виплат, передбачених Законами України, що прийняті на підставі Закону України «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», в період часу з вересня 2009 року по листопад 2012 року грубо порушуючи трудові права громадянина ОСОБА_6 , якого використовував, як найнятого працівника для охороні СЗОШ № 132 та Гімназії № 57 у м. Дніпропетровську та громадянина ОСОБА_7 , якого використовував, як найнятого працівника для охорони СЗОШ № 118 та садового товариства «Зоряне» у м. Дніпропетровську, порушуючи норми вищевказаних Законів, а також порушуючи ст.ст. 2, 4 КЗпП України; ч. 1 ст. 21 КЗпП України, згідно якої трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити умови праці; ст. 24 КЗпП України, згідно якої трудовий договір укладається як правило в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи; ст. 31 КЗпП України, згідно якої власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи не обумовленої трудовим договором; ст. 48 КЗпП України, згідно якої трудова книжка є основним документом трудової діяльності працівника.

Таким чином, ОСОБА_5 , не оформив з вказаними громадянами трудові стосунки, не вніс до трудових книжок відповідні дані про фактично відпрацьований на підприємстві час, не виплачував заробітну плату у встановленому законом порядку з обов`язковими перерахуваннями із заробітної плати працівників до пенсійного та інших соціальних фондів України, чим позбавив їх права на передбачені чинним законодавством соціальні гарантії.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_5 свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро покаявся та суду пояснив, що дійсно він при викладених в цьому вироку обставинах, будучи директором ПП «Тамплієри» використовував потерпілих в якості найманих працівників з метою виконання ПП «Тамплієри» послуг пов`язаних з охороною об`єктів, а саме ОСОБА_6 , для охорони СЗОШ № 132 та Гімназії № 57 у м. Дніпропетровську та ОСОБА_7 для охорони СЗОШ № 118 та садового товариства «Зірковий» у м. Дніпропетровську в період з вересня 2009 року по листопад 2012 року, не оформивши з ними трудові відносини відповідно до вимог трудового законодавства.

Окрім зізнання ОСОБА_5 , його вина у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

-ліцензією МВС України наданої 01.12.2011 року ПП «Тамплієри» про надання послуг з охорони власності та громадян (а.с. 31);

-свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Тамплієри» від 12.07.2006 № 766294 року (а.с. 34);

-довідкою АА № 247668 від 05.02.2010 року з ЄДРПОУ щодо ПП «Тамплієри» де керівником підприємства зазначений ОСОБА_5 (а.с. 35);

-рішенням Власника ПП «Тамплієри» № 1 від 11.07.2006 року про створення ПП «Тамплієри» (а.с.36).

-рішенням Власника ПП «Тамплієри № 4 від 07.11.2006 року про призначення ОСОБА_5 директором ПП «Тамплієри» з 18.11.2006 року (а.с. 38);

-службовою інструкцією чергового охоронця ПП «Тамплієри», затвердженою директором ПП «Тамплієри», якою встановлені основні положення, обов`язки, права та відповідальність працівника, з відміткою про ознайомлення потерпілим ОСОБА_6 (а.с. 40-41);

-трудовою книжкою ОСОБА_6 , в якій відсутні записи про працевлаштування або укладання трудових договорів у будь-якій формі з ПП «Тамплієри» (а.с. 42-45);

-інформацію Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо найманих працівників ПП «Тамплієри» за період з січня 2010 року по квітень 2013 року, в якій знаходяться відомості про прізвища, ім`я та по батькові всіх найнятих працівників ПП «Тамплієри» за зазначений період, де не зазначені потерпіли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, суду направили письмові заяви, в яких просили розглядати справу без їх участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 не мають.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтвердилась під час судового слідства, та його умисні дії, які виразилися у грубому порушенні законодавства про працю правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії невеликої тяжкості, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, характеризується позитивно.

Обставиною пом`якшуючою покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає його повне визнання своєї провини та щире каяття.

Обставин обтяжуючих покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе при застосуванні до нього покарання у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок суду може бути оскаржено в тридцяти денний строк з моменту його проголошення в судову палату по кримінальним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд.

Суддя: ОСОБА_1