Постанова

від 06.02.2014 по справі 805/17495/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 р. Справа №805/17495/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 година 49 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І. за участю секретаря судового засідання Мандрики К.В.

за участю представників сторін:

позивача - Лапшина О.В.;

відповідача - Гордєєвої І.Л., Посвістак М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом 1-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Аріс" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

В С Т А Н О В И В :

Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аріс» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), у вигляді повної заборони експлуатації будівлі магазину розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Жигулівська, 8 шляхом знеструмлення будівлі та опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання, зобов'язати відповідача негайно припинити роботу в будівлі магазину ТОВ "Аріс" за адресою: м. Донецьк, вул. Жигулівська, 8 до усунення в повному обсязі порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей; покласти виконання та контроль виконання судового рішення на позивача.

З врахуванням уточнення позовних вимог, які були прийняті судом, позивач просить застосувати до ТОВ "Аріс" заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, розташованої за адресою: вул. Жигулівська, 8, м. Донецьк, шляхом знеструмлення будівлі та опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання; покласти виконання та контроль виконання судового рішення на позивача.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність повноважень у відповідача та підстав для проведення позапланової перевірки щодо позивача з огляду на положення п. 9 Указу Президента України № 817/98 від 23.07.1998 року "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", посилався на те, що ним усунено одне з трьох порушень, а саме демонтовано облицювання коридору на другому поверсі, на яке вказували перевіряючі в ході перевірки.

Вказує на те, що у спірній будівлі відсутній ремонтний бокс, у штаті підприємства відсутні працівники ремонтних спеціальностей, а приміщення, на яке вказав перевіряючий є частиною виставкового залу.

Зазначає, що будівля за адресою: вул. Жигулівська, 8, м. Донецьк є магазином, отже перевіряючим невірно визначено, що п. 12.7 таблиці до ДБН В 2.5.-56:2010, має застосовуватись при перевірці даного приміщення на наявність систем автоматичного пожежогасіння.

Вірним, на думку відповідача, є застосування п. 4.8.4.7 вказних ДБН, оскільки спірна будівля відносить до 3-го ступеню вогнестікості та має площу 595,7 кв.м., отже, відповідно до норм вказаних ДБН, встановлення системи автоматичного пожежогасіння у спірній будівлі законодавчо не вимагається.

Повно та всебічно дослідивши всі обставини даної справи суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступні обставини.

В якості обгрунутвання відсутності у позивача підстав для проведення позапланової перевірки відповідач посилається на п. 9 Указу Президента України № 817/98 від 23.07.1998 року "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", відповідно до якого позапланові перевірки дотримання суб'єктами підприємницької діяльності не провадяться, якщо він уклав договір страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди.

Вказує на те, що уклав відповідний договір страхування від 01.07.2013 року з ПАТ Страхова компанія ВУСО.

Посилання відповідача на відсутність підстав для проведення позапланової перевірки судом не приймається, оскільки у посвідченні № 331 від 22.11.2013 року, що було видане на проведення позапланової перевірки, вказано, що, зокрема, посадовій особі позивача доручено провести перевірку виконання приписів органу ДСНС України та зазначено про те, що попередня планова перевірка проводилась в період з 27.04.2011 року по 28.04.2011 року.

В матеріалах справи міститься додана до позовної заяви копія припису від 29.04.2011 року на усунення порушень вимог пожежної безпеки, яким було встановлено строк до 01.07.2011 року для усунення виявлених під час перевірки порушень порушень (в тому числі і тих, що були виявлені під час позапланової перевірки відповідача у 2013 році).

Як встановлено у судовому засіданні, вказаний припис відповідачем оскаржено не було.

Частиною 1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що однією з підстав для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, у позивача були визначені законом (який має вищу юридичну силу ніж Указ Президента України) підстави (перевірка виконання суб'єктом господарювання припису) для проведення позапланової перевірки.

Суд зазначає, що навіть саме по собі формальне порушення порядку проведення перевірки за наявності порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. До того ж, відповідач допустив позивача до проведення позапланової перевірки та не заперечував проти більшості виявлених в ході перевірки порушень.

Судом встановлено, що в період з 22.11.2013 року по 25.11.2013 року позивачем було проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, про що складено відповідний акт від 25.11.2013 року № 296.

Вказаною перевіркою було встановлено недотримання відповідачем вимог Правил пожежної безпеки в Україні, що призвело до порушення вимог Кодексу Цивільного захисту України та виявлено п'ять порушень, а саме:

1) конструктивні й планувальні рішення шляхів евакуації не відповідають протипожежним вимогам будівельних норм, а саме: допускається облицювання шляхів евакуації (на другому поверсі) матеріалами з невідомими показниками щодо пожежної небезпеки;

2) приміщення ремонтної зони підприємства повною мірою не укомплектовані первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності;

3) не проведене технічне обслуговування наявних вогнегасників;

4) ремонтний бокс не відокремлено від приміщень виставкової зали сертифікованими протипожежними дверима;

5) будівля не обладнана установкою автоматичного пожежогасіння.

Суд зазначає, що вказаний акт в графі "опис пояснень, зауважень або заперечень" містить відмітку: "не згодна з п.5 "Переліка порушень", проти решти виявлених порушень заперечень надано не було.

Під час розгляду даної справи відповідач повідомив суд про усунення виявлених перевіркою порушень №№ 1-3.

На вимогу суду сторонами надано акт № 01 від 10.01.2014 року, що був складений за результатами перевірки усунення виявлених порушень.

Відповідно до вказаного акту не усунено наступні порушення:

1) конструктивні й планувальні рішення шляхів евакуації не відповідають протипожежним вимогам будівельних норм, а саме: допускається облицювання шляхів евакуації (на другому поверсі) матеріалами з невідомими показниками щодо пожежної небезпеки;

2) ремонтний бокс не відокремлено від приміщень виставкової зали сертифікованими протипожежними дверима;

3) будівля не обладнана установкою автоматичного пожежогасіння.

Суд зазначає, що наказом МНС України від 19.10.2004 року № 126, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009, затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (далі - Правила, НАПБ А 01.001-2004).

НАПБ А 01.001-2004 встановлено, що відповідно до положень Закону України "Про пожежну безпеку" Правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об'єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), а також житлові будинки, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах.

Відповідно до п. 4.3.1 Правил, евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

Як встановлено у судовому засіданні на підставі плану поверхів будівлі за адресою: вул. Жигулівська, 8, м. Донецьк та експертного висновку протипожежного стану вказаного об'єкта від 07.12.2007 року, вказана будівля має три евакуаційних виходи, з них два на другому поверсі.

Сторонами не заперечується, що під шляхом евакуації розуміється шлях, що веде до евакуаційного виходу.

ДБН В.1.1.7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва, встановлюють пожежно-технічну класифікацію будівельних матеріалів, конструкцій, протипожежних перешкод, зовнішніх пожежних драбин, сходів та сходових кліток, будинків і споруд (надалі - будинків), приміщень, а також загальні вимоги щодо забезпечення безпеки людей у разі виникнення пожежі, пожежної безпеки конструктивних та об'ємно-планувальних рішень, обладнання будинків, приміщень інженерно-технічними засобами захисту від пожежі.

Зовнішні відкриті сходи, що як сам вказує відповідач, наявні на другому поверсі будівлі, вказаними ДБН віднесено до класу С3.

Відповідно до п. 5.9 ДБН В.1.1.7-2002, виходи відносяться до евакуаційних, якщо вони ведуть із приміщень:

а) першого поверху - назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль (фойє), сходову клітку;

б) будь-якого надземного поверху, крім першого: через коридор, хол, (крім холу, зазначеного в підпункті а) пункту 5.22), фойє до сходової клітки або сходів типу С3; безпосередньо до сходової клітки або сходів типу С3;

в) у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечено виходами, зазначеними в підпунктах а) та б), за винятком випадків, обумовлених НД;

г) цокольного, підвального, підземного поверхів - назовні безпосередньо, через сходову клітку або через коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід назовні безпосередньо або ізольований від розташованих вище поверхів.

Таким чином, враховуючи пп. б-в п. 5.9 ДБН В.1.1.7-2002, евакуаційними є всі шляхи, що ведуть до наявних на 2-му поверсі спірної будівлі зовнішніх сходів типу С3 (в тому числі шлях через приміщення, розташовані на 2-му поверсі), а не тільки коридор, що веде до сходів на перший поверх, як про це зазначає відповідач.

Враховуючи викладене, посилання відповідача на те, що ним демонтовано облицювання коридору не приймається судом в якості доказу усунення порушення, виявленого під час перевірки, оскільки у даному випадку шляхами евакуації з другого поверху є шлях, що веде до зовнішніх сходів типу С3 (шлях до них з інших приміщень тощо) на другому поверсі, через які є безпосередній вихід назовні будівлі, а не тільки сходи, що ведуть з другого поверху на перший.

Суд зазначає, що акт перевірки № 296 від 25.11.2013 року було підписано директором позивача без жодних заперечень щодо вказаного порушення, більш того, за вказане порушення, серед іншого, директора позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 175 КУпАП, який підписано директором бе заперечень та не оскаржено.

Таким чином, відповідачем не надано суду належних доказів усунення виявленого під перевірки порушення у вигляді: "конструктивні й планувальні рішення шляхів евакуації не відповідають протипожежним вимогам будівельних норм, а саме: допускається облицювання шляхів евакуації (на другому поверсі) матеріалами з невідомими показниками щодо пожежної небезпеки".

Беручи до уваги встановлену в ході розгляду справи наявність порушень відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні та не здійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, суд дійшов висновку про те, що існування вказаного вище порушення свідчить про наявність загрози життю та здоров'ю людей.

Усунення виявленого порушення, у разі виникнення пожежі обмежить розповсюдження полум'я, забезпечить оперативну ліквідацію пожежі та забезпечить можливість своєчасної евакуації людей та безпеку для їх життя і здоров'я від небезпечних чинників пожежі.

Суд зазначає, що наведені обставини самі по собі є підставою для задоволення позовних вимог в частині застосування до ТОВ "Аріс" заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, розташованої за адресою: вул. Жигулівська, 8, м. Донецьк.

Щодо порушення у вигляді "ремонтний бокс не відокремлено від приміщень виставкової зали сертифікованими протипожежними дверима" суд зазначає про наступне.

Відповідно до п 4.2.4 НАПБ А 01.001-2004 - отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння.

Згідно з п. 4.13 ДБН В.1.1.7-2002, частини будинків і приміщення різного призначення повинні розділятися між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них.

У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що у спірній будівлі відсутній ремонтний бокс, у штаті підприємства відсутні працівники ремонтних спеціальностей, відсутня техніка для ремонту автомобілів, а приміщення, на яке вказав перевіряючий є частиною виставкового залу. Вказує, що стіна, що відокремлює частини виставкової зали не є протипожежною.

Суд зазначає, що акт перевірки № 296 від 25.11.2013 року було підписано директором позивача без жодних заперечень щодо відсутності у будівлі ремонтного боксу.

Приміщення вказане позивачем як ремонтний бокс (площа 61.6 м.кв.) згідно плану поверхів спірного будинку та журналу внутрішніх обмірів, зареєстрованого в КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 17.12.2008 року, класифіковане як майстерня.

Суд критично оцінює штатний розпис підприємства в якості доказу відсутності у штаті підприємства робітників ремонтних спеціальностей, оскільки вказаний штатний розпис складений самим позивачем, який є зацікавленою особою у даній справі.

З згідно з довідкою АА № 903334 з ЄДРПОУ щодо відповідача, серед його видів діяльності за КВЕД-2010 також вказано: "45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів".

Позивачем не доведено того, що приміщення першого поверху площею є частиною виставкової зали, більше того, сам відповідач у свої запереченнях вказав, що : "приміщення для зберігання автомобільного транспорту (виставкова зала) згідно технічного паспорту на приміщення має площу 200,7 кв.м.", отже відповідач у свої запереченнях не відніс приміщення першого поверху площею 61.6 кв.м. до приміщення для зберігання автомобільного транспорту (виставкової зали).

Таким чином, відповідачем не усунено виявлене під час перевірки порушення п. 4.13 ДБН В.1.1.7-2002 у вигляді: "ремонтний бокс не відокремлено від приміщень виставкової зали сертифікованими протипожежними дверима".

Щодо обладнання будівлі системою автотичного пожежогасіння.

Відповідно до п. 6.1.2 Правил, будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися зазначеними установками (установками пожежної сигналізації та автоматичними установок пожежогасіння) відповідно до чинних нормативно-правових актів, які в установленому порядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду.

Згідно з ДБН В.2.5-56-2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту, вимоги цих будівельних норм поширюються на проектування, монтування, уведення до експлуатування і технічне обслуговування систем протипожежного захисту (далі - СПЗ), а саме, зокрема,:

- автоматичних систем пожежогасіння (далі - АСПГ).

Під час перевірки, на думку позивача, ним було виявлено порушення п. 6.1.2 Правил та п. 12.7 табл. В1 Додатку В до ДБН ДБН В.2.5-56-2010, яке виявилось у тому, що, як зазначено в акті: "будівля не обладнана установкою автоматичного пожежогасіння"

Посилання позивача на те, що до спірної будівлі має застосовуватись п. 12.7 табл. В1 Додатку В до ДБН ДБН В.2.5-56-2010 та те, що системою АПСГ має бути обладнано всю спірну будівлю, судом не приймається з наступних причин.

Таблиця В.1 додатку В до ДБН В.2.5-56-2010 встановлює умови обладнання будинків різного призначення (одного певного типу, наприклад - будівля гуртожитку) АСПГ.

Розділ 12 табл. В1 Додатку В до ДБН В.2.5-56-2010 відноситься до будинків та споруд для зберігання (обслуговування) автомобільного транспорту.

Пункт 12.7 вказаної таблиці встановлює, що усі приміщення автосалонів, виставочних залів для тимчасового або постійного зберігання автомобілів підлягають обладнанню АСПГ при загальній площі більше 500 м2.

Як з'ясовано у судовому засіданні та не заперечується сторонами, спірна будівля складається з приміщень, що фактично використовуються за різним призначенням (на 1-му поверсі приміщення для зберігання автомобільного транспорту (виставкова зала) площею 200,7 кв.м.; на 2-му поверсі магазин з продажу автозапчастин площею 198,9 кв.м.

Таким чином, спірна будівля є будинком, що фактично містить приміщення різного типу призначення та не є будинком чи спорудою для зберігання (обслуговування) автомобільного транспорту, що вказує на помилкове застосування позивачем п. 12.7 вказаної таблиці до спірної будівлі.

Крім цього, приміщення для зберігання автомобільного транспорту (виставкова зала) має площу лише 200,7 кв.м.

Суд дійшов висновку, що до спірної будівлі мала застосовуватись таблиця В.2 вказаних ДБН - Приміщення у будинках та спорудах різного призначення, яка встановлює вимоги щодо обладнання АСПГ окремих приміщень у будинках, відповідно до їх площі.

Пункт 11 таблиці В.2 до ДБН В.2.5-56-2010 встановлює вимоги до обладнання АСПГ приміщень для автомобільного транспорту.

Згідно з п. 11.5 таблиці В.2 до ДБН В.2.5-56-2010, приміщення для автомобільного транспорту у двоповерхових будинках повинні бути обладнані АСПГ незалежно від їх площі.

Так само і п. 11.8 таблиці В.2 до ДБН В.2.5-56-2010 встановлює, що приміщення, в будинках різних за призначенням, що пристосовані для розміщення автосалонів (виставок)з продажу транспортних засобів повинні бути обладнані АСПГ незалежно від їх площі.

Таким чином, позивачем допущено недотримання відповідачем вимог Правил пожежної безпеки в Україні та вимог відповідних ДБН щодо необладнання АСПГ приміщень автосалону (виставкової зали) проте, не допущено порушень у вигляді не обладнання АСПГ магазину на 2-му поверсі, в той час, як в якості порушення позивачем безпідставно вказано необладнання АСПГ усієї будівлі.

Проте суд зазначає, що приймаючи до уваги той факт, що у спірній будівлі на 1-му поверсі зберігаються (демонструються) автомобілі, які є об'єктами підвищеної небезпеки через наявність в них легкозаймистих та вибухонебезпечних паливно-мастильних матеріалів та електрообладнання, не встановлення позивачем у приміщенні для зберігання (демонстрування) автомобілів на першому поверсі спірної будівлі АСПГ, в порушення норм Правил та ДБН, безпосередньо створює загрозу життю і здоров'ю людей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" держаний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України).

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині вжиття до ТОВ "Аріс" заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, розташованої за адресою: вул. Жигулівська, 8, м. Донецьк.

Суд зазначає, що вважає недоцільною вимогу позивача про встановлення способу виконання даного рішення у вигляді знеструмлення будівлі з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, оскільки сама по собі заборона експлуатації спірної будівлі є належним способом вжиття заходів реагування, так як фактично передбачає обов'язок відповідача утриматись від вчинення будь-яких дій, пов'язаних з експлуатацією будівлі.

Крім цього, вказану вимогу та вимогу в частині покладання контролю за виконанням та виконання рішення суду на позивача задоволенню не підлягають, оскільки вказані позовні заявлені не у спосіб, що передбачений ст. 183-2 КАС України та абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а примусове виконання судових рішень покладено на Державну виконавчу службу України.

В силу приписів ст.ст. 2-3 Закону України «Про виконавче провадження», згадувані в положеннях Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) не включені законодавцем до кола суб'єктів, що уповноважені виконувати рішення суду чи контролювати у будь-який спосіб стан виконання рішень суду.

Відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України відповідний контроль виконання може бути проведний позивач шляхом проведення відповідних позапланових перевірок (позапланових заходів нагляду (контролю).

Одночасно, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 12-13 ст. 183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Крім того, суд зазначає, що ст. 106 КАС України та ст. 3 Закону України "Про судовий збір" передбачений обов'язок позивача сплатити судовий збір у належному розмірі під час подання адміністративного позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2013 року судом було задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у даній справі.

Судом встановлено, що станом на момент прийняття рішення у даній справі судовий збір в сумі 73,08 грн. позивачем не сплачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, судовий збір за немайновими вимогами позивача у розмірі 73,08 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1-6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ДБН В.2.5-56-2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту, ДБН В.1.1.7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва, Правилами пожежної безпеки в Україні, ст. ст. 67-70 Кодексу цивільного захисту України, ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-154, 158-163, 167, 183-2, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов 1-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Аріс" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - задовольнити частково.

Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "Аріс" (код ЄДРПОУ 31004618) заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повної заборони експлуатації будівлі за адресою: вул. Жигулівська, 8, м. Донецьк.

В решті позовних вимог - відмовити.

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 12-13 ст. 183-2 КАС України, він має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Стягнути з 1-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38264656) на користь Державного бюджету України 73 (сімдесят три) гривні 08 (вісім) копійок судового збору.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 6 лютого 2014 року.

Постанова складена у повному обсязі 11 лютого 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.