Постанова

від 12.02.2014 по справі 801/10668/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2014 року (17:17 год.) Справа №801/10668/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участі секретаря судового засідання Богацької А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги,

за участю представників сторін:

позивача - Калініченко С.В., довіреність від 28.03.2013 № 728а/12;

відповідача - Запорожцев Р.О., довіреність від 03.12.2013 № 66/10;

Суть спору: 20.11.2013 до суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" (також далі - позивач, ПАТ "АК "Кримавтотранс") із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (також далі - відповідач, ДПІ у м. Сімферополі), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 1696-15 про донарахування ПАТ "АК "Кримавтотранс" штрафних (фінансових) санкцій сумою 19 244,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акта перевірки, складеного відповідачем за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за лютий 2013 року, щодо порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, передбачених п. 57.1 ст. 57 ПК України, є безпідставними.

Авансовий платіж з податку на прибуток за лютий 2013 року у розмірі 192 457,00 грн. сплачено в межах строку строків, передбачених чинним податковим законодавством. У зв'язку із зміною коду бюджетної класифікації (11024000), сплачена сума помилково зарахована на інший рахунок (11021000). Проте, про сплату авансового платежу повідомлено контролюючий орган факсом та листом, в якому зазначено прохання про переведення сплаченої суми з коду бюджетної класифікації 11021000 на код бюджетної класифікації 11024000. При цьому, як зазначає позивач, ним сплачено пеню, відповідно до статті 129 ПК України.

Сума грошового зобов'язання зі сплати авансового платежу з податку на прибуток вчинені у встановлений законом строк, а дії з перерахунку коштів з помилкового коду бюджетної класифікації на належний не залежать від волі та бажання платника податків, оскільки є належними до вчинення контролюючим органом.

В названому акті перевірки контролюючого органу невірно визначено граничний строк сплати авансового платежу, у зв'язку із чим висновки акту є необґрунтованими, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення - є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 21.11.2013 поданий позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків до 12.12.2013, щодо надання суду оскарженого податкового повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 1696-15 або уточнити прохальну частину позовної заяви з урахуванням документу, який оскаржується.

У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки адміністративного позову, подано уточнений адміністративний позов, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача від 11.11.2013 № 1696-15 про донарахування ПАТ "АК "Кримавтотранс" штрафних (фінансових) санкцій сумою 19 244,80 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

Поданим 28.11.2013 до канцелярії суду клопотанням про збільшення позовних вимог, позивач просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача від 11.11.2013 № 1696-15 про донарахування ПАТ "АК "Кримавтотранс" штрафних (фінансових) санкцій сумою 19 244,80 грн., а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2013 № 0002271501 про донарахування ПАТ "АК" Кримавтотранс" штрафу сумою 19 245,70 грн.

В судовому засіданні, що відбулось 11.12.2013 представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Додатково наданими поясненнями у судовому засіданні 25.12.2013 представником позивача наголошено на тому, що на отриманий 17.10.2013 акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 10.10.2013 № 683/15.1/03120667 до ДПІ у м. Сімферополі подано письмові заперечення від 21.10.2013 № 1143/12, у тому числі за результатами яких контролюючим органом разом з відповіддю направлено платнику податків податкове повідомлення-рішення від 30.10.2013 № 00022711501, яке не оскаржено в десятиденний строк в адміністративному чи судовому порядку і про прийняття якого стало відомо лише 27.11.2013. Водночас, 11.11.2013 відповідачем винесено податкову вимогу № 1696-15, яку оскаржено раніше ніж податкове повідомлення-рішення.

Як зазначає позивач, оскільки підставою податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта перевірки, є авансові внески з прибутку приватних підприємств (код бюджетної класифікації - 1102400), а фактом виникнення податкового зобов'язання за податковою вимогою є ті ж самі авансові внески з податку на прибуток (код бюджетної класифікації - 1102400), то на думку позивача ці рішення контролюючого органу взаємопов'язані і можуть розглядатись в контексті єдиних дій та бути предметом розгляду в одному провадженні.

Також, представником позивача у письмових поясненнях звернуто увагу на те, що суму штрафних (фінансових) санкцій в податковій вимозі вказано невірно. Податковим повідомленням-рішенням зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10% від суми авансового внеску, розмір якого складає 192 457 грн., тобто 19 245,70 грн., проте у вимозі зазначена інша сума штрафних санкцій - 19 244,80 грн., порядок та методика розрахунку якої невідомі.

Відповідач, надавши суду витребувані ухвалою суду від 15.01.2014 документи, письмових заперечень на адміністративний позов суду не надав.

Представник відповідача, який приймав участь в судових засіданнях, порядок, методику розрахунку розміру штрафних санкцій та підстави винесення, визначені спірною вимогою, пояснити не зміг. Заперечуючи проти позову, представником відповідача наголошено на правомірності прийняття спірних податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, заснованих на нормах чинного податкового законодавства, оскільки за законом саме такими є форми реагування контролюючого органу на порушення платником податків норм Податкового кодексу України.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2013 року за результатами проведеної камеральної перевірки за звітний податковий період 2012 року податкової декларації з податку на прибуток від 08.11.2012 № 9069721958 платника податку на прибуток ПАТ "АК "Кримавтотранс" встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України на 22 дні при граничному терміні сплати 20.02.2013 та сплаті грошових зобов'язань лише 13.03.2013, про що складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 10.10.2013 № 683/15.1/03120667 (також далі - акт перевірки /а.с.6/).

Подані позивачем заперечення на акт перевірки від 21.10.2013 № 1143/12 (а.с.116) залишено ДПІ у м. Сімферополі без задоволення листом від 30.10.2013 № 7708/10/15-1 (а.с.113), в якому зазначено, що штрафні санкції нараховано правомірно та відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим вони підлягають сплаті. Також у названому листі ДПІ зазначено, що загальна сума штрафних санкцій, яка обліковується в картці особового рахунку платника складає 19 245,7 грн., виникнення яких (штрафних санкцій) є результатом сплати авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2013 року не на той розрахунковий рахунок.

Податковим повідомленням-рішенням від 30.10.2013 № 0002271501 Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" сплатити штраф у розмірі 10 %, що складає 19245,70 за платежем - авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств, код платежу 11024000, протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження) на бюджетний рахунок одержувача 31119165700002 (а.с.114).

Названий лист від 30.10.2013 № 7708/10/15-1 та податкове повідомлення-рішення від 30.10.2013 № 0002271501 направлено платнику податків рекомендованим поштовим відправленням 30.10.2013 (а.с.115).

Податковою вимогою від 11.11.2013 № 1696-15 (а.с.111) ДПІ у м. Сімферополі повідомило ПАТ "АК" Кримавтотранс", що станом на 10.11.2013 сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 19 244,80 грн., у тому числі за авансовими внесками з податку на прибуток приватних підприємств, код бюджетної класифікації 11024000, щодо сплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Названу вимогу відповідачем направлено на адресу позивача 17.11.2013, про що свідчить конверт, в якому відправлено рекомендоване поштове відправлення (а.с.112).

На вимогу статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 6, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (також далі - ПК України) під податком розуміється обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу, обов'язок із сплати якого покладається на платників податків в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згадані приписи Податкового кодексу України кореспондовані зі ст. 67 Конституції України, за змістом якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Зокрема, саме нормами Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування.

На вимогу приписів п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, починаючи з 1 січня 2013 року набули чинності зміни до норм вказаного пункту ст. 57 ПК Україні, що були внесені Законом України від 05.07.2012 № 5083-VІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби, та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні". Так, відповідно до нових норм абз. 4 п. 57.1 ст. 57 зазначеного Кодексу платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду (тобто до 20-го числа наступного місця, що настає за звітним), у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Цим же Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби, та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" були внесені зміни до абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, в силу яких платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Оскільки згідно пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 05.07.2012 № 5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» норми п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу набирають чинності з 01 січня 2013 року, першим звітним (податковим) місяцем, за який сплачується авансовий внесок в 2013 році є січень.

Згідно вищевказаних норм позивач зобов'язаний сплатити авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, за січень 2013 року - до 20 лютого 2013 року, за лютий 2013 року - до 20 березня 2013 року.

Отже, з наведеного слідує, що авансові внески, що сплачуються у лютому 2013 року є узгодженими сумами податкових зобов'язань, виходячи із розміру 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року.

Як убачається зі змісту п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків визначених цим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: за затримку до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зі змісту наказу Державної податкової служби України від 21.12.2012 № 1171 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році" судом встановлено, що авансовий внесок у січні та лютому 2013 року сплачується протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що позивачем авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013 року сплачено 19.02.2013 року на підставі платіжного доручення від 19 лютого 2013 року № 1097 в розмірі 192 457,00 грн., які перераховано на розрахунковий рахунок 31112009700002 із призначенням платежу: "*;03120667; 11024000 Авансовый платеж по налогу на прибыль за февраль 2013 г, перечисл, полн, без НДС" (мовою оригіналу). Вказане платіжне доручення проведено банком, що обслуговує платника податків, 19 лютого 2013 року, про що свідчить відповідний відбиток штампу банку (а.с.8).

При цьому, слід зазначити, що платіжним дорученням від 26 березня 2013 року № 1962 ПАТ "АК" Кримавтотранс" на розрахунковий рахунок 31119165700002 перераховано грошові кошти розміром 950,00 грн. із призначенням платежу "*.,140..,03120667 в счет погашения пени .,.,., перечисл, полн, без НДС" (мовою оригіналу) (а.с.8).

За змістом пп. 14.1.75 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума самостійно узгодженого зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання.

На вимогу приписів п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Цією статтею прямо передбачено погашення авансових платежів за рахунок надмірно сплачених сум відповідного платежу. Вказаною нормою закону платнику податку надано право та можливість погашення податкового зобов'язання (в тому числі щодо авансових внесків з податку на прибуток) за рахунок наявності сум надмірної сплати грошових зобов'язань платника податків.

Як вказано в п. 43.1 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п. 43.3 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

З дослідженого п. 43.4 ст. 43 ПК України слідує, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Отже, зарахування наявних у платника податків переплат в рахунок сплати податкових зобов'язань з таких самих податків відбувається в автоматичному режимі (без подання заяви), а зарахування переплат в рахунок інших податкових платежів відбувається на підставі подання платником податків відповідної заяви.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 14.01.2011 № 11, сплата податку на прибуток приватних підприємств та авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств відбувається за різними кодами бюджетної класифікації: 11021000 "Податок на прибуток приватних підприємств"; 11024000 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств".

Незважаючи на те, що сплата податку на прибуток приватних підприємств та авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств відбувається на різні коди бюджетної класифікації, податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та авансові внески з податку на прибуток є грошовими зобов'язаннями з одного і того самого податку, відтак погашення податкового боргу платника податків за рахунок надмірно сплачених платежів у даному випадку може бути здійснено без відповідної заяви платника податків.

З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що листом від 28.02.2013 за вих. № 232/5 ПАТ "АК" Кримавтотранс" звернулось до ДПІ у м. Сімферополі з проханням платіж згідно платіжного доручення № 1097 від 19.02.2013 в сумі 192 457 грн. з коду платежу 11021000 перерахувати в рахунок оплати авансового платежу з прибутку за лютий 2013 року за кодом бюджетної класифікації 11024000 (а.с.9).

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається зі змісту листа ДПІ у м. Сімферополі від 30.10.2013 року № 7708/10/15-1 ПАТ "АК "Кримавтотранс" зверталось до ДПІ у м. Сімферополі з вимогою про перерахування суми авансового внеску з податку на прибуток, сплаченого у розмірі 192 457,00 грн. за кодом бюджетної класифікації "11021000" на розрахунковий рахунок 31112009700002 на код бюджетної класифікації "11024000" на розрахунковий рахунок 31119165700002. Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України вищевказаний лист розглянуто ДПІ у м. Сімферополі та проведено перерахування коштів з одного коду платежу на інший 13.03.2013, тобто строки по перерахуванню коштів порушені не були.

З'ясовуючи дату перерахування коштів в рахунок погашення грошових зобов'язань зі сплати авансових платежів з податку на прибуток, зазначену в акті перевірки - 13.03.2013, судом встановлено, що таке перерахування здійснено відповідачем самостійно 13.03.2013 на підставі висновку від 07.03.2013 №369-20, складеного ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, в якому зазначено, що щодо заяви або результатів розрахунку за загальним річним оподатковуваним доходом ПАТ «АК «Кримавтотранс» про повернення з бюджету податку на прибуток приватних підприємств 11021000 за даними особового рахунку платника податків станом на 07.03.2013 обліковується помилково та/або надміру сплачений податок на прибуток приватних підприємств 11021000 у сумі 192457,00 грн., що утворився з 19.02.2013 та зарахований на рахунок № 31112009700002 Державного бюджету України, код платежу 11021000, відкритий в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, код за ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026, платіжним дорученням від 19.02.13 № 1097 на суму 192457,00 грн. (а.с.134).

Як зазначено в цьому висновку дана сума підлягає перерахуванню на поточний рахунок № 31119165700002 Державного бюджету України, відкритий в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, код за ЄДРПОУ 380405508, МФО 824026 на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів.

З наданого суду реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету від 07.03.13 №384, поданому ДПІ у м.Сімферополі на адресу Управління Державної казначейської служби у м.Сімферополі, слідує, що висновок відповідача від 07.03.13 №369-20 отриманий органом ДКС України 12.03.13р. (а.с.133).

Отже наступного дня після отримання Управлінням Державної казначейської служби у м.Сімферополі висновку відповідача від 07.03.13 №369-20, а саме 13.03.2013р. кошти позивача у сумі 192457,00грн. з авансового внеску податку на прибуток були перераховані на належний код бюджетної класифікації доходів бюджету.

Відповідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України платнику нарахована штрафна санкція у розмірі 19 245,7 грн. (192 457*10%). Додатково повідомлено, що на підставі п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України ПАТ "АК "Кримавтотранс" нарахована пеня у сумі 949,1 грн., яка була сплачена підприємством платіжним дорученням № 1962 від 26.03.2013 (а.с.8, 93).

Звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань є правом такого платника податків, яке може бути реалізоване протягом 1095 днів, проте не звільняє останнього від обов'язку сплати самостійно узгодженої заборгованості, що визначена платником податку у звітних податкових деклараціях відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України.

З наданих відповідачем пояснень підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення та надсилання податкової вимоги є наявність непогашеного узгодженого грошового зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій.

Тобто, правовою підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій, встановлених 57 ПК України, є саме несплата до відповідного бюджету у встановлені строки узгоджених сум податкових зобов'язань, проте у спірних правовідносинах має місце своєчасне перерахування таких коштів, але на інший рахунок цього ж рівня бюджету за іншим кодом бюджетної класифікації.

З огляду на викладене, суд не погоджується з посиланнями відповідача на несвоєчасну та неповну сплату позивачем авансових внесків з податку на прибуток, оскільки матеріали справи містять платіжне доручення про сплату позивачем авансового внеску з податку на прибуток у розмірі та строки, встановлені згідно з нормами Податкового кодексу України, зокрема, з відповідним призначенням платежу.

Важливе значення для вирішення даної справи має факт зарахування коштів до бюджету, оскільки в такому випадку відсутні ознаки складу правопорушення у вигляді несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а зокрема наслідки, що можуть проявлятися у недотриманні державним бюджетом відповідних коштів.

Таким чином, за відсутності складу правопорушення є безпідставним висновок контролюючого органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Суд зазначає, що податок фактично надійшов до бюджету у визначений законом строк, проте невідповідність коду бюджетної класифікації зарахування авансового платежу з податку на прибуток приватних підприємств є формальною обставиною, визначеною контролюючим органом, і не може бути підставою для висновків про порушення граничних строків сплати податку і застосування штрафних санкцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача відсутній податковий борг, а тому, підстави для прийняття спірного податкового повідомлення рішення та надсилання податкової вимоги у контролюючого органу були відсутні.

Водночас, зважаючи на те, що граничний термін сплати узгодженого грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, за лютий 2013 року відповідно до нововведених до Податкового кодексу України норм спливає лише 20 березня 2013 року, то застосування контролюючим органом норми п. 126.1 ст. 126 ПК України щодо притягнення до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу за затримку до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - є безпідставним, оскільки платником податків сплата авансового внеску здійснена 19.02.2013, а перерахування коштів з одного коду платежу на інший контролюючим органом - 13.03.2013, тобто до 20.03.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені спосіб,Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в обґрунтування правомірності своїх рішень не надав достатніх доказів порушень позивачем закону, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти щодо прийняття спірних рішень в повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, з положень ч. 2 ст. 87 КАС України, встановлюються законом, яким є Закон України "Про судовий збір".

З положень ч. 1 ст. 1 названого Закону під судовим збором слід розуміти збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Частини перша статті 4 вказаного Закону передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону встановлено, що за подання до суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат.

Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2013 року, відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", становить 1 147,00 гривень, а тому розмір судового збору з розрахунку, передбаченого пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 згаданого Закону складає від 1 720,50 грн. до 4 588,00 грн. відповідно.

На вимогу ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення та податкової вимоги є вимогами майнового характеру.

Отже, позивач при подачі позову повинен був сплатити 10 % від мінімальної ставки розміру судового збору за подачу позову майнового характеру, тобто 172,05 грн.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №9043 від 19.11.13 судом встановлено, що позивачем документально підтверджено сплату судового збору сумою 172,05 грн., тобто у розмірі, що передбачений приписами Закону України "Про судовий збір" (а.с.2).

Отже, стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 172,05 грн.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив у повному обсязі вимоги позивача, - решта суми судового збору, на вимогу частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Тобто, стягненню з Державної податкової інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК на користь Державного бюджету України підлягає решта судового збору, відповідно до задоволеної частини вимоги, з направленням коштів на відповідний рахунок, призначений для сплати судового збору, реквізити якого розміщено на офіційному сайті Державної судової адміністрації України або Офіційному веб-порталі "Судова влада України", та складає 1 548,45 грн. (1720,50 грн. - 172,05 грн.).

Судом 12.02.2014 проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 17.02.2014 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 30 жовтня 2013 року № 0002271501.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 11 листопада 2013 року № 1696-15.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" (ідентифікаційний код юридичної особи 03120667, місцезнаходження: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вулиця Севастопольська, будинок 20 А) судовий збір розміром 172,05 грн. (сто сімдесят дві гривні 05 копійок).

5. Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (38756639, м.Сімферополь, вул.Мате Залки, 1/9) на користь Державного бюджету України судовий збір розміром 1 548,45 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім гривень 45 копійок).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова