Постанова

від 11.02.2014 по справі 809/113/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа № 809/113/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання- Куриша Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: приватного підприємства "Біо-імпульс"

про стягнення податкового боргу у сумі 14 184,79 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

10.01.2014 року у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач, ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства "Біо-імпульс" (надалі - відповідач, ПП "Біо-імпульс") про стягнення податкового боргу у сумі 14 184,79 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку за І півріччя 2013 року у сумі 12 858,71 грн. та нарахованої пені у сумі 1 326,08 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю (а.с.33).

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 03.02.2014 року о 09:00 год. не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.28).

У судове засідання, призначене на 11.02.2014 року о 09:00 год., представник відповідача не з'явився. Кореспонденція, направлена ПП "Біо-імпульс" за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.35).

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Біо-імпульс" 06.04.2006 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та взяте на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську (а.с.12-16).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовані Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3.).

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 встановлено, що до місцевих податків належить єдиний податок.

З 1 січня 2012 року правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку врегульовано главою І розділу ХІV Податкового кодексу України.

Статтею 291 цього Кодексу встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3).

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (пункт 291.4).

Судом з'ясовано, що ПП "Біо-імпульс" у відповідності до пунктів 291.3, підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України являється платником єдиного податку та належить до четвертої групи платників єдиного податку (а.с.6).

У судовому засіданні встановлено, що 06.08.2013 року відповідачем подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи за І півріччя 2013 року, якою узгоджено податкове зобов'язання для платників єдиного податку ІV групи за вказаний період у сумі 13 075,34 грн. (а.с.6-9).

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд зазначає, що податкове зобов'язання, визначене відповідачем у вищевказаній податковій декларації, є узгодженими.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.

Згідно пункту 295.3 статті 295 цього Кодексу платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до пункту 296.3 статті 296 даного Кодексу платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що самостійно узгоджена ПП "Біо-імпульс" сума єдиного податку у розмірі 13 075,34 грн. за І півріччя 2013 року, підлягала сплаті відповідачем у строк, встановлений пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, тобто протягом 10 календарних днів, починаючи з 10.08.2013 року.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із не належним виконанням ПП "Біо-імпульс" визначеного Законом обов'язку, за останнім залишається непогашеною заборгованість зі сплати єдиного податку за І півріччя 2013 року у сумі 12 858,71 грн.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Івано-Франківську на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу за № 704-19 від 02.07.2013 року (а.с.11).

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

У судовому засіданні встановлено, що ДПІ у м. Івано-Франківську на виконання вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України за несплату відповідачем податкового зобов'язання з єдиного податку нараховано ПП "Біо-імпульс" пеню у розмірі 1 326,08 грн., яка обліковується у картці особового рахунку даного платника податків (а.с.17).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 цієї статті встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку за І півріччя 2013 року у сумі 12 858,71 грн. та нарахованої пені у сумі 1 326,08 грн. у загальній сумі 14 184,79 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено. Наявність податкового боргу підтверджується довідкою-розрахунком ДПІ у м. Івано-Франківську від 17.12.2013 року (а.с.10), обліковою карткою ПП "Біо-імпульс" за платежем - єдиний податок з юридичних осіб (а.с.17) та іншими матеріалами справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

За таких обставин, податковий борг у сумі 14 184,79 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац 1 пункту 87.1).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).

Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Біо-імпульс" ( 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 29, квартира 10, код ЄДРПОУ 34078661 ) в дохід держави, податковий борг в сумі 14 184 ( чотирнадцять тисяч сто вісімдесят чотири ) гривні 79 копійок з розрахункових рахунків в банках, що обслуговують даного платника податків, та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "Біо-імпульс".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 14.02.2014 року.