Постанова

від 13.02.2014 по справі 816/190/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/190/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - мандрика Х.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Глобинському районі про відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності, -

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Глобинському районі про відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності в сумі 761,70 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на обов'язок органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків з 01 квітня 2001 року відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, виплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Зазначав, що відповідачем не враховані та не відшкодовані суми витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1, який отримав каліцтво в державах СНД та переїхав на постійне місце проживання в Україну, за липень - листопад 2013 року в розмірі 761,70 грн. Оскільки на даний час відповідачем заявлена сума не відшкодована, як на думку позивача, підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відшкодування шкоди працівнику внаслідок трудового каліцтва проводиться роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, тому витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадян-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення не повинні враховуватися при призначенні, проведенні перерахування сум щомісячних страхових виплат та відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Вказував, що особова справа ОСОБА_1 до Фонду не передавалася, що унеможливлює відшкодування сплаченої пенсії і проведення звірки. Звертав увагу суду на те, що потерпілі, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, не є застрахованими в Україні, з них не сплачувались до Фонду страхові внески, тому здійснення їм страхових виплат за рахунок Фонду є нецільовим використанням грошових коштів. Крім того, зазначав, що Порядком відшкодування витрат, який затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України і правління Фонду соціального страхування передбачений механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основ) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

За пенсійним страхуванням, згідно зі статтею 25 Основ, надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначається внаслідок страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно таблиць розбіжностей до актів щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, розрахунку неврахованих сум витрат на виплату пенсії за період з липня 2013 року по листопад 2013 року відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Глобинському районі не враховані суми витрат на виплату пенсії ОСОБА_1, який отримав каліцтво в державі СНД і переїхав на постійне місце проживання в Україну, а саме: 152,34 грн. щомісячно.

Правове регулювання питань відшкодування шкоди потерпілим, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, і не є застрахованими в Україні, здійснюється у відповідності до Міжнародної Угоди, підписаної 09.09.1994 року державами колишнього Союзу РСР, країнами СНД.

Відповідно до статті 2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Питання надання пенсій, в тому числі і пенсій по інвалідності, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода), згідно якої держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Згідно зі статтею 5 Угоди, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Статтею 3 Угоди передбачено, що усі витрати, пов'язані із здісненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України в Глобинському районі правомірно включено в таблиці розбіжностей до актів звірки видатки в розмірі 761,70 грн., що пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, за період з липня 2013 року по листопад 2013 року.

Згідно з Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодовуються Пенсійному фонду України витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Отже, в даному випадку витрати в сумі 761,70 грн., що були понесені позивачем у зв'язку із виплатою витрат на виплату пенсії громадянину держави - учасниці СНД, який отримав каліцтво в державі СНД і переїхав на постійне місце проживання в Україну, підлягають стягненню в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надано.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Глобинському районі Полтавської області ( код ЄДРПОУ 25940810) на користь Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 761,70 грн. ( сімсот шістдесят одна гривня сімдесят копійок ).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 лютого 2014 року.

Суддя І.С. Шевяков