Постанова

від 12.02.2014 по справі 820/942/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" лютого 2014 р. Справа № 820/942/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдер" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (далі по тексту - позивач, УПФУ в Червонозаводському районі) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдер" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Трейдер"), в якому просить суд, стягнути з ТОВ "Трейдер" на користь УПФУ в Червонозаводському районі заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 31, 89 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказав, що відповідач у строки, визначені, зокрема, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не виконав зобов'язання зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого утворилася заборгованість відповідно до рішень УПФУ в Червонозаводському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду № 1868 від 27.12.2010 р. та № 394 від 16.03.2011 р. на загальну суму фінансових санкцій та пені 31, 89 грн.

Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (а.с. 24), позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення документів поштою за юридичною адресою відповідача (а.с. 20), але конверт з копіями ухвал про відкриття провадження в адміністративній справі, про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, інформацією про процесуальні права та обов'язки, а також судовою повісткою було повернуто поштовим відділенням зв'язку із довідкою ф.20 про невручення з причини - «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 23).

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено при судовому розгляді справи відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 13.10.2003 року та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копією витягу № 18097303 станом на 04.02.2014 р. (а.с. 26-27) та перебуває на обліку як платник єдиного внеску в УПФУ в Червонозаводському районі, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску № 525/3307 від 11.02.2014 р. (а.с. 25).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Згідно з п.п. 5.1.4. п. 5.1 ч. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (в редакції Закону № 9-4 від 11.05.2010 року), нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з п. п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду. Відповідно до ч. 6 ст. 20 вище зазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітнім періодом для позивача, відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є календарний місяць. Відповідач у строки, визначені законодавством зобов'язання по сплаті страхових внесків не виконав. Частиною 12 статті 20 Закону передбачена сплата страхових внесків страхувальниками незалежно від фінансового стану платника.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи за несвоєчасну сплату страхових внесків УПФУ в Червонозаводському районі на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" були винесені рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду № 1868 від 27.12.2010 р. та № 394 від 16.03.2011 р. на загальну суму фінансових санкцій та пені 31, 89 грн. з яких 31, 42 грн. - фінансових санкцій та 0, 47 грн. - пеня (а.с. 5, 1) через несплату та несвоєчасну сплату відповідачем сум страхових внесків згідно поданих останнім до УПФУ розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті у серпні 2010 року та січні 2011 року (а.с. 9-10, 15-16).

В адміністративному позові позивач зазначив, що вказані рішення № 1868 від 27.12.2010 р. та № 394 від 16.03.2011 р. відповідачем не оскаржувалися та не є зміненим, відкликаним чи скасованим.

З карток особового рахунку страхувальника (а.с. 8-14), розрахунків фінансових санкцій та пені (а.с. 6, 12) вбачається, що у відповідача перед УПФУ існує заборгованість по фінансовим санкціям та пені зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 31, 89 грн. з яких 31, 42 грн. - фінансових санкцій та 0, 47 грн. - пеня.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI (далі по тексту - Закон № 2464-VI).

Відповідно до п.п. е, й п. 12 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464 - VI статті 17, 18, 19, частини 1-9 ст. 106 виключено із Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Але, разом з тим, абз. 6 п. 7 розділу VIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI встановлює, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до абз. 7 п. 7 розділу VIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до вищезазначених вимог Закону № 2464-VI та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261, Правлінням Пенсійного фонду України постановою від 22.10.2010, № 25-1 було затверджено Зміни до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663 (із змінами)(далі по тексту - Інструкція № 21-1).

Постанова Правління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 р. № 25-1"Про затвердження Змін до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (далі по тексту - постанова №25-1) набрала чинності з 1 січня 2011 року.

Пункт 1.2 Інструкції було викладено в такій редакції: "1.2. Ця Інструкція визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах".

Відповідно до п. 5.1. постанови № 25-1 пункт 8.1 Інструкції викладено в такій редакції: "8.1. Стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій".

Згідно із пунктом 9.1. Інструкції до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Частиною 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення фінансових санкцій та пені, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення фінансових санкцій та пені у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності нарахування недоїмки та застосування фінансових санкцій та пені не може бути предметом доказування у даній справі, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими визначено недоїмку, застосовано фінансові санкції та пеня, не є предметом вказаного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Таким чином, враховуючи, що станом на час розгляду справи рішення № 1868 від 27.12.2010 р. та № 394 від 16.03.2011 р. не оскаржені, не скасовані, суму фінансової санкції та пені не сплачено, доказів незаконності цих рішень відповідачем суду не надано, вони є чинними.

У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдер" про стягнення заборгованості -задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдер" (61001, м. Харків, проспект Гагаріна, 1, кв. 206, код 32675518, р/р 26002000828 в ХОД АППБ «Аваль», МФО 350589) на користь управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (вул. Першої Кінної Армії, 15, м. Харків, 61140, р/р 256063122095 в ВАТ ХОУ "Державний ощадний банк України" МФО 351823, код 22682342) заборгованість з фінансових санкцій та пені по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальному розмірі 31.89 грн. (тридцять одна гривня 89 копійок), з яких 31, 42 грн. (тридцять одна гривня 42 копійки) - фінансових санкцій та 0, 47 грн. (нуль гривень 47 копійок) - пеня.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.