Рішення

від 13.02.2014 по справі 901/4103/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.2014 Справа № 901/4103/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кафа-СПД»

(вул. Федько, б. 85-87, м. Феодосія, АР Крим, 98100)

до виконавчого комітету Орджонікідзевської селищної ради

(вул. Нахімова, 19, смт. Орджонікідзе, м. Феодосія, АР Крим, 98184)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача :

Управління Державної казначейської служби України у м. Феодосії АРК

(вул.Назукіна1, м .Феодосія, 98100)

про стягнення 116 014.73 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Баришев Артем Геннадійович, представник, довіреність б/н від 30.11.2013, ТОВ «Кафа - СПД»;

Від відповідача: не з'явився, Виконавчий комітет Орджонікідзевської селищної ради;

Від третьої особи: не з'явився, Управління Державної казначейської служби України у м. Феодосії;

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Кафа - СПД» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до виконавчого комітету Орджонікідзевської селищної ради та просить суд стягнути борг за договорами про надання послуг в сумі 116 014.73 грн..

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за договорами № 23 від 24 серпня 2013 року та № 21 від 24 квітня 2013 року в частині оплати виконаних позивачем робіт та обґрунтовані посиланнями на статті 509, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що несвоєчасна оплата виконаних підрядних робіт за договорами відбулася не з вини комітету, а у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням бюджетних коштів Управлінням Державної казначейської служби України у м. Феодосії АРК.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2014 року у даній справі було залучено до участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Державної казначейської служби України у м. Феодосії АР Крим.

Представник третьої особи надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що платіжні доручення, які не були виконані станом на 30 грудня 2013 року були повернуті виконавчому комітету Орджонікідзевської селищної ради з підстав завершення бюджетного року, та, що станом на 24 січня 2014 року платіжні доручення на перерахування сум ТОВ «Кафа -СПД» від комітету не надходили.

Представник відповідача та третьої особи явку уповноважених представників у судове засідання 10 лютого 2014 року не забезпечили, витребуваних судом документів не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та третьої особи за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, досидівши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

24 серпня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кафа-СПД» (підрядник) та виконавчим комітетом Орджонікідзевської селищної ради (замовник) укладений договір № 23, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник прийняв на себе зобов'язання власними та залученими силами, з використанням своїх матеріалів, здійснити поточний ремонт огорожі скверу у смт. Орджонікідзе (а.с. 7-9).

Відповідно до пункту 2.1 договору початок та закінчення робіт визначаються календарним планом робіт на об'єкт, який є невід'ємною частиною договору та складає: початок виконання поточного ремонту - з моменту підписання даного договору; закінчення виконання поточного ремонту - 26 грудня 2013 року.

Згідно з пунктом 3.1 договору сума договору складає 24 217.39 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 4036.23 грн..

Вартість та витрати на виконання робіт визначаються згідно з договірною ціною та зведеному кошторисному розрахунку вартості робіт із застосуванням коефіцієнту К=1.085 за даним об'єктом, згідно вказівок ДБН, з урахуванням умов виробництва ремонтно - будівельних робіт у забудованій частині городу (пункт 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що замовник здійснює підряднику передоплату в розмірі 30 % від договірної ціни згідно з Постановою КМУ № 1404 від 09 жовтня 2006 року, а підрядник зобов'язаний використати отриману передоплату протягом 1 місяця після отримання передоплати.

Середньомісячна плата прийнята з розрахунку 3400.00 грн. (пункт 3.4 договору).

Відповідно до пункту 3.7 договору замовник зобов'язується сплатити вартість та витрати з виконання робіт згідно з договірною ціною та зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт.

Пунктом 4.2.3 договору визначений обов'язок замовника прийняти у встановленому порядку та оплатити виконані роботи.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань - до 26 грудня 2013 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання ними взятих на себе зобов'язань за договором (пункти 8.1-8.2 договору).

Так, позивачем на виконання умов договору було виконано роботи на загальну суму 24 217.39 грн., що підтверджується актом приймання - передачі № 1 за липень 2013 року, який був підписаний та засвідчений печатками сторін (а.с. 20-21).

Проте, відповідачем виконані роботи були оплачені лише частково в сумі 1669.44 грн..

Таким чином, на даний час заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором складає 22 547.95 грн..

Також, 24 квітня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кафа-СПД» (підрядник) та виконавчим комітетом Орджонікідзевської селищної ради (замовник) укладений договір № 21, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник прийняв на себе зобов'язання власними та залученими силами, з використанням своїх матеріалів, здійснити поточний ремонт огорожі по вул. Леніна у смт. Орджонікідзе (а.с. 29-31).

Відповідно до пункту 2.1 договору початок та закінчення робіт визначаються календарним планом робіт на об'єкт, який є невід'ємною частиною договору та складає: початок виконання будівельних робіт здійснюється підрядником після реєстрації замовником декларації у дозвільному центрі згідно з вимогами Постанови КМУ від 13 квітня 2011 № 466; закінчення виконання поточного ремонту - 26 грудня 2013 року.

Згідно з пунктом 3.1 договору сума договору складає 87 445.92 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 14 574.32 грн..

Вартість та витрати на виконання робіт визначаються згідно з договірною ціною та зведеному кошторисному розрахунку вартості ремонтних робіт (пункт 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що замовник здійснює підряднику передоплату в розмірі 30 % від договірної ціни згідно з Постановою КМУ № 1404 від 09 жовтня 2006 року, а підрядник зобов'язаний використати отриману передоплату протягом 3 місяців після отримання передоплати.

Середньомісячна плата прийнята з розрахунку 3400.00 грн. (пункт 3.4 договору).

Відповідно до пункту 3.7 договору замовник зобов'язується сплатити вартість та витрати з виконання робіт згідно з договірною ціною та зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт.

Пунктом 4.2.3 договору визначений обов'язок замовника прийняти у встановленому порядку та оплатити виконанні роботи.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань - до 26 грудня 2013 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання ними взятих на себе зобов'язань зо договором (пункти 8.1-8.2 договору).

Так, позивачем на виконання умов договору було виконано роботи на загальну суму 87 445.92 грн., що підтверджується актом приймання - передачі № 1 за липень 2013 року, який був підписаний та засвідчений печатками сторін (а.с. 47-48).

Проте, відповідачем виконані роботи оплачені не були, у зв'язку з чим заборгованість останнього перед позивачем за вказаним договором складає 87 445.92 грн..

Як стверджує позивач, на даний час загальна заборгованість відповідача перед позивачем за вказаними договорами складає 109 993.87 грн., яка до теперішнього часу є несплаченою.

Позивач претензією від 18 листопада 2013 року звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості (а.с. 53), проте вона була залишена відповідачем поза увагою.

Викладене з'явилось підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Кафа-СПД» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки зі змісту спірних договорів у справі вбачається, що вони за своєю правовою природою є договорами підряду, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вже зазначалося, 24 серпня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кафа-СПД» (підрядник) та виконавчим комітетом Орджонікідзевської селищної ради (замовник) укладений договір № 23, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник прийняв на себе зобов'язання власними та залученими силами, з використанням своїх матеріалів, здійснити поточний ремонт огорожі скверу у смт. Орджонікідзе (а.с. 7-9).

Так, позивачем на виконання умов договору було виконано роботи на загальну суму 24 217.39 грн., що підтверджується актом приймання - передачі № 1 за липень 2013 року, який був підписаний та засвідчений печатками сторін (а.с. 20-21).

Проте, відповідачем виконані роботи були оплачені лише частково в сумі 1669.44 грн..

Таким чином, на даний час заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором складає 22 547.95 грн..

Також, 24 квітня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кафа-СПД» (підрядник) та виконавчим комітетом Орджонікідзевської селищної ради (замовник) укладений договір № 21, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник прийняв на себе зобов'язання власними та залученими силами, з використанням своїх матеріалів, здійснити поточний ремонт огорожі по вул.. Леніна у смт. Орджонікідзе (а.с. 29-31).

Так, позивачем на виконання умов договору було виконано роботи на загальну суму 87 445.92 грн., що підтверджується актом приймання - передачі № 1 за липень 2013 року, який був підписаний та засвідчений печатками сторін (а.с. 47-48).

Проте, відповідачем виконані роботи оплачені не були, у зв'язку з чим заборгованість останнього перед позивачем за вказаним договором складає 87 445.92 грн..

Частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України обумовлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частини 1 статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Перелічені вище документи були узгоджені відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку, що підтверджується підписами його уповноважених осіб та відтиском печатки. Оригінали вказаних доказів були оглянути судом та встановлено відповідність копій змісту оригіналів.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, на даний час загальна заборгованість відповідача перед позивачем за вказаними договорами складає 109 993.87 грн., яка до теперішнього часу є несплаченою.

Факт виконання позивачем будівельних робіт та наявності заборгованості за їх виконання в розмірі 109 993.87 грн. відповідачем не заперечувався.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів сплати вартості робіт в повному обсязі суду відповідачем не надано.

При цьому, представник відповідача під час розгляду даної справи підтвердив наявність у відповідача обов'язку сплатити заборгованість за договорами.

Отже, враховуючи факт наявності заборгованості та відсутність доказів її сплати, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 109 993.87 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних за договором № 23 від 24 серпня 2013 року за період з 12 липня 2013 року по 20 листопада 2013 року в сумі 244.63 грн. та за договором № 21 від 24 квітня 2013 року за період з 05 серпня 2013 року по 20 листопада 2013 року в сумі 776.23 грн..

Представник відповідача проти задоволення позову в цій частині заперечував, посилаючись на несвоєчасне перерахування бюджетних коштів Управлінням Державної казначейської служби України у м. Феодосії АРК.

Однак, суд відхилив такі заперечення представника виконавчого комітету Орджонікідзевської селищної ради з огляду на положення частини другої статті 617 Цивільного кодексу України та частини другої статті 218 Господарського кодексу України, у яких передбачено, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року № 11/466.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем на суму заборгованості 3 % річних.

Однак, судом було встановлено наявність недоліків у розрахунках, проведених позивачем.

Так, позивачем за договором № 23 від 24 серпня 2013 року на суму заборгованості нараховано 3 % річних за період з 12 липня 2013 року по 20 листопада 2013 року в сумі 244.63 грн . (а.с. 28).

Відповідно до пункту 3.7 договору замовник зобов'язується сплатити вартість та витрати з виконання робіт згідно з договірною ціною та звідному кошторисному розрахунку вартості будівництва протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт.

Банківський день - це частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх оброблення, передача та виконання.

З матеріалів справи вбачається, що акт приймання - передачі було підписано сторонами 12 липня 2013 року, а отже датою виникнення прострочення платежу є 22 липня 2013 року, а не 12 липня 2013 року, як невірно вказує позивач, та лише саме з цієї дати може бути здійснено нарахування 3 % річних за прострочку виконання зобовязання.

У зв'язку з викладеним, судом було здійснено перерахунок 3% річних у межах періоду, визначеного позивачем, за період з 22 липня 2013 року по 20 листопада 2013 року, розмір яких склав 226.10 грн. (а.с. 112), отже в стягненні 18.53 грн. слід відмовити.

Також, позивачем за договором № 21 від 24 квітня 2013 року було нараховано на суму заборгованості 3% річних за період з 05 серпня 2013 року по 20 листопада 2013 року в сумі 776.23 грн..

З матеріалів справи вбачається, що акт приймання - передачі було підписано сторонами 05 серпня 2013 року, таким чином датою виникнення прострочення платежу є 13 серпня 2013 року, а не 05 серпня 2013 року, як помилково вказує позивач, отже саме з цієї дати повинно бути здійснено нарахування.

У зв'язку з викладеним, судом було здійснено перерахунок 3% річних у межах періоду, визначеного позивачем, за період з 13 серпня 2013 року по 20 листопада 2013 року, розмір яких склав 718.73 грн. (а.с. 113), а отже в стягненні 57.50 грн. слід відмовити.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача за двома договорами підлягає 3 % річних в сумі 944.83 грн., в стягненні 76.03 грн. слід відмовити.

Крім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення 4 000.00 грн. витрат на правову допомогу адвоката, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката.

Витраті, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру» (стаття 48 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14 грудня 2007 року № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника.

Згідно з пунктом 10 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04 березня 1998 року № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» відшкодування витрат позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивачем в обґрунтування своїх вимог в цій частини був наданий договір про надання правової допомоги від 09 жовтня 2013 року (а.с. 76), акт приймання - передачі виконаних робіт за період з 09 жовтня 2013 року по 10 січня 2014 року та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 22 від 01 жовтня 2013 року (а.с. 101, 104).

Як на доказ понесених ним таких витрат позивач посилається на ордер № 22 від 01 жовтня 2013 року (а.с. 101).

Однак, суд визнав такий доказ неналежним в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у якості підстави для оплати за цим договором зазначено додаткову угоду від 01 жовтня 2013 року, тоді як на вимогу суду такої угоди надано не було.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи юридична допомога в межах розгляду даної справи надавалася адвокатом Мангуплі В.В. на підставі договору, який був укладений пізніше, ніж сплачено кошти за квитанцією № 22, - 09 жовтня 2013 року (а.с. 76).

Так, права та обов'язки виникають згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України з договорів.

З умов договору, укладеного між сторонами 09 жовтня 2013 року, вбачається, що станом на день його укладення у ТОВ «Кафа -СПД» виник обов'язок щодо оплати послуг, наданих за ним.

Вказане також підтверджується змістом акту приймання - передачі, укладеного 10 січня 2014 року, де вказується, що станом на день укладення цього акту ТОВ «Кафа - СПД» зобов'язалася оплатити адвокату винагороду (а.с. 104).

Так, в акті вказується, що даний акт є підставою для розрахунку сторін згідно з договором ( а.с. 104 оборотна сторона).

Однак, доказів сплати позивачем по даній справі послуг адвоката, наданих на підставі договору від 09 жовтня 2014 року та акту приймання - передачі від 10 січня 2014 року, суду не надано.

Згідно з пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг , а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Таким чином, суд визнав недоведеним факт сплати 5 000.00 грн. вартості правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 09 жовтня 2013 року, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні цих вимог позивача.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 17 лютого 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з виконавчого комітету Орджонікідзевської селищної ради (вул. Нахімова, 19, смт. Орджонікідзе, м. Феодосія, АР Крим, 98184, ідентифікаційний код 04525834) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кафа-СПД» (вул. Федько, б. 85-87, м. Феодосія, АР Крим, 98100, р/р 26003375336900 в філії «Відділення ПАТ УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 37986179) 109 993.87 грн. заборгованості, 944.83 грн. 3% річних та 2 318.71 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог про стягнення 3 % річних в сумі 76.03 грн. та 5 000.00 грн. витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська