Рішення

від 12.02.2014 по справі 910/525/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/525/14 12.02.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стоік", м. Київ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Академічна клініка", м. Київ, простягнення заборгованості 37 988,96 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Поліщук І.А. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стоік" (надалі - ТОВ "Компанія "Стоік") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академічна клініка", (надалі - ТОВ "Академічна клініка") про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 35 272,00 грн., пені у розмірі 2 125,24 грн., 3% річних у розмірі 485,90 грн. та інфляційних втрат у розмірі 105,82 грн.

Ухвалою від 16.01.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі № 910/525/14.

29.01.2014 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2014 р. позовні вимоги, підтримав повністю.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.01.2014 р. у зв`язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 12.02.2014р.

У судовому засіданні 12.02.2014р. представник позивача заявив клопотання про уточнення позовних вимог. Зазначене клопотання прийнято судом до розгляду, як таке що не суперечить положенням ст. 22 ГПК України.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про прийняття справи до провадження від 16.01.2014р. та відкладення розгляду справи від 29.01.2014р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди, 8, та отримані відповідачем 08.02.2014., про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке долучено до матеріалів справи.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/525/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.01.2013 р. між ТОВ "Компанія "Стоік" (продавець, позивач) та ТОВ "Академічна клініка" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 20130128-1, за умовами якого продавець бере на себе зобов`язання предати у власність покупця вироби медичного призначення (у подальшому товар), згідно накладних, а покупець бере на себе зобов`язання прийняти та своєчасно оплатити вартість товару.

Згідно п. 1.2 договору номенклатура, ціна та кількість товару визначається в накладних.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту фактичного отримання товару по його прийому. Датою фактичного отримання товару покупцем є дата, вказана в накладній, яка підписана відповідальними особами та завірена печаткою сторін (п. 1.3 договору).

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що товар постачається окремими партіями згідно заявок покупця, в яких вказується номенклатура, кількість, узгоджена ціна товару.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець оплачує постачальнику вартість товару шляхом 100% післяплати протягом 30 днів (тридцяти днів) з дати поставки товару покупцю та підписання видаткової накладної на товар. Дата поставки товару - це дата вказана на видатковій накладній на товар.

Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів покупцем на поточний рахунок продавця у строки, зазначені у п. 4.1 цього договору (п. 4.3 договору).

Згідно п. 6.1 договору в разі несвоєчасного виконання сторонами своїх обов`язків за даним договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання своїх обов`язків.

Пунктом 9.8 договору сторони погодили, що строк дії договору до 31 грудня 2013 р., але в будь-якому разі не раніше повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 180 228,00 грн., однак внаслідок порушення умов договору в частині проведення розрахунків, у ТОВ "Академічна клініка" станом на 01.01.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 35 272,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриману продукцію.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткових накладних №РН-28.01.-2 від 28.01.2013р. на суму 19 098,00 грн., №РН-13.02-3 від 13.02.2013р. на суму 3 168,00 грн., №РН-25.02-3 від 25.02.2013р. на суму 19 752,00 грн., №РН-13.03-1 від 13.03.2013р. на суму 15 042,00 грн., №РН-23.04-3 від 23.04.2013р. на суму 22 758,00 грн., №РН-24.05-6 від 24.05.2013р. на суму 36 000,00 грн., №РН-04.06-4 від 04.06.2013р. на суму 2 772,00 грн., №РН-20.06-5 від 20.06.2013р. на суму 25 272,00 грн., №РН-16.07-4 від 16.07.2013р. на суму 5 544,00 грн., (належним чином засвідчені позивачем копія, якої знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана представниками позивача та відповідача та скріплені печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 180 228,00 грн.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем здійснено оплату отриманого товару лише у розмірі 144 956,00 грн., що підтверджується довідкою бухгалтера та банківськими виписками.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов договору покупець оплачує постачальнику вартість товару шляхом 100% післяплати протягом 30 днів (тридцяти днів) з дати поставки товару покупцю та підписання видаткової накладної на товар.

Отже по видатковій накладній №РН-28.01.-2 від 28.01.2013р. на суму 19 098,00 грн. строк оплати настав 28.02.2013р. , №РН-13.02-3 від 13.02.2013р. на суму 3 168,00 грн. строк оплати настав 15.03.2013р. , №РН-25.02-3 від 25.02.2013р. на суму 19 752,00 грн. строк оплати настав 27.03.2013р. , №РН-13.03-1 від 13.03.2013р. на суму 15 042,00 грн. строк оплати настав 12.04.2013р. , №РН-23.04-3 від 23.04.2013р. на суму 22 758,00 грн. строк оплати настав 23.05.2013р. , №РН-24.05-6 від 24.05.2013р. на суму 36 000,00 грн. строк оплати настав 22.06.2013р. , №РН-04.06-4 від 04.06.2013р. на суму 2 772,00 грн. строк оплати настав 04.07.2013р. , №РН-20.06-5 від 20.06.2013р. на суму 25 272,00 грн. строк оплати настав 20.07.2013р. , №РН-16.07-4 від 16.07.2013р. на суму 5 544,00 грн. строк оплати настав 15.08.2013р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату, що підтверджується довідкою ТОВ "Компанія "Стоік" від 23.01.2014р. за №2/01-14 та банківськими виписками.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Компанія "Стоік" про стягнення з ТОВ "Академічна клініка" заборгованості у розмірі 35 272,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 2 125,24 грн. пені.

Як встановлено судом, в п. 6.1 договору сторони передбачили відповідальність за порушення умов договору, а саме: в разі несвоєчасного виконання сторонами своїх обов`язків за даним договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання своїх обов`язків.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком пені на суму 2 125,24 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 485,90 грн. 3 % річних та 105,82 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 485,90 грн. 3% річних та 105,82 грн. інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стоік" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Академічна клініка" (03057, м. Київ, вул. Довженка, 18, ідентифікаційний код 33239398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стоік" (01025, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 28-А, кімн. 204, ідентифікаційний код 33347837) основний борг у розмірі 35 272 (тридцять п`ять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 00 коп., пеню у розмірі 2 125 (дві тисячі сто двадцять п`ять) грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 485 (чотириста вісімдесят п`ять) грн. 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 105 (сто п`ять) грн. 82 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 17.02.2014

Суддя В.В. Князьков