Постанова

від 31.01.2014 по справі 801/8088/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2014 р. (16 год. 12 хв.) Справа №801/8088/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Лєбєдєвої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Буд Інфо Сервіс"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: Приватне підприємство "Буд Інфо Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2013р. № 0000952203.

Позовні вимоги мотивовані помилковістю висновків податкового органу щодо непідтвердженності реальності проведеної господарської операції позивача з контрагентом ТОВ «Фаворит-Продсервис», оскільки господарська операція, за період, що перевірявся, виконана реально, оформлені всі необхідні документи податкового і бухгалтерського обліку, придбані роботи використані в господарській діяльності позивача, тобто при проведенні перевірки, на підставі якої прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення, відповідач дійшов необґрунтованих висновків щодо нікчемності правочину за угодою на виконання робіт, укладеною позивачем з вище вказаним контрагентом. Позивач вважає необґрунтованим та неправомірним збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість разом з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, в зв'язку з чим, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 31.05.2013р. № 0000952203 прийняте відповідачем з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, скерував до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, скерував до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку зі складними погодними умовами. Обґрунтованість свої позиції відповідач виклав у письмових запереченнях на позов, в яких просив відмовити у задоволені позову (а.с. 110-111).

Суд усною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про відкладення розгляду справи. Суд також зазначає, що обов'язковість особистої участі представника відповідача у порядку статті 120 КАС України ухвалами суду по даній справі не визнавалось.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Буд Інфо Сервіс" зареєстровано виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 27.01.2009р. та має статус юридичної особи: код ЄДРПОУ 36198849 (а.с. 9).

Позивач взятий на податковий облік з 30.01.2009 року за № 10845 та являється платником податку на додану вартість (а.с. 11).

Видами діяльності позивача за КВЕД є 28.75.0 - виготовлення інших готових металевих виробів, 45.21.1 - будівництво будівель, 45.21.1 - інші спеціалізовані будівельні роботи, 72.10.0 - консультування з питань інформатизації, 74.20.1 - діяльність у сфері інжинірингу.

З матеріалів справи вбачаться, що в період з 20.05.2013р. по 22.05.2013р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства "Буд Інфо Сервіс" (код за ЄДРПОУ 36198849) з питань перевірки правових взаємовідносин з ТОВ «Фаворит-Продсервис» (код за ЄДРПОУ 36991429) за період з 01.01.2013р. по 31.01.2013р., за результатами якої складено акт перевірки № 1115/22.3/36198849 від 22.05.2013р. (а.с. 12-16).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет на суму 99999,99 грн. за січень 2013р.

Перевіркою Приватного підприємства "Буд Інфо Сервіс" (код за ЄДРПОУ 36198849) не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «Фаворит-Продсервис» (код за ЄДРПОУ 36991429) за період з 01.01.2013р. по 31.01.2013р

ПП «Буд Інфо Сервіс» до Феодосійської ОДПІ листом № 24 від 27.05.2013 надано заперечення до акту перевірки № 1115/22.3/36198849 від 22.05.2013р. (а.с. 17).

Феодосійською ОДПІ розглянуто заперечення та надано відповідь на заперечення № 2667/10/22.3 від 31.05.2013р., відповідно якої висновки акту перевірки № 1115/22.3/36198849 від 22.05.2013р. залишені без змін (а.с. 18-20).

На підставі акту № 1115/22.3/36198849 від 22.05.2013р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000952203 від 31.05.2013р. про збільшена грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 149 999,98 грн., з якої 99 999,99 грн. основний розмір та 49 999,99 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 21).

До Державної податкової служби в АР Крим ПП «Буд Інфо Сервіс надало скаргу вих. № 26 від 03.06.2013р. на податкове повідомлення-рішення № 0000952203 від 31.05.2013р., яка залишена без задоволення Державною податковою службою в АР Крим, про що свідчить рішення про результати розгляду первинної скарги № 22310/10.2-14 від 27.06.2013р. (а.с. 22, 23-25).

04.07.2013р. за вих. № 31 ПП «Буд Інфо Сервіс» скерувало до Міністерства доходів і зборів України повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000952203 від 31.05.2013р. (а.с. 26), за результатами розгляду якої Міністерство доходів і зборів України за вих. № 8012/6/99-99-10-01-15 від 31.07.2013 прийняло рішення про результати розгляду скарги, відповідно якого повторна скарга залишена без задоволення (а.с. 27-28).

Не погодившись із наведеним податковим повідомленням-рішенням № 0000952203 від 31.05.2013р., позивач звернувся до суду з адміністративним позовом щодо його оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

З акту перевірки вбачається, що при формуванні показника податкового кредиту розбіжність в розмірі 99999,99 грн. виникла у результаті не визнання відповідачем податкового кредиту, який сформований позивачем по взаємовідносинам з «сумнівним» постачальником - ТОВ «Фаворит-Продсервіс», взаємовідносини з якими визнані Феодосійською ОДПІ «нікчемним» правочином.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Фаворит-Продсервіс» та ПП «Буд Інфо Сервіс» укладено договір про виконання робіт № 05-11 від 05.11.2012, відповідно якого Замовник (ПП «Буд Інфо Сервіс») доручає, а Виконавець (ТОВ «Фаворит-Продсервіс») приймає на себе роботи з обслуговування будівель житлово-казарменого фонду військових містечок. Виконавець виконує роботи відповідно усним замовленням Замовника. Робота враховується виконаною після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт. (а.с. 29)

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Фаворит-Продсервіс» надало на адресу ПП «Буд Інфо Сервіс» роботи з обслуговування будівель житлово-казарменого фонду військового містечка № 1 за адресою: Сімферопольський район, с. Гвардійське, а ПП «Буд Інфо Сервіс» прийняло її та сплатило у загальній сумі 600 000,00 грн., у тому числі вартість без ПДВ 500 000,01 грн. та ПДВ 99 999,99 грн. (а.с. 29).

Виконання умов наведеного договору підтверджується актами приймання виконаних робіт по договору № 05-11 від 05.11.2013р. за січень 2013р., а саме: від 04.01.2013р. на суму 49300,00 грн. в т.ч. ПДВ 8216,67 грн., від 08.01.2013р. на суму 52360 грн. у т.ч. ПДВ 8726,67 грн., від 10.01.2013р. на суму 58730,00 грн. у т.ч. ПДВ 9788,33 грн., від 11.01.2013р. на суму 57455,00 грн. у т.ч. ПДВ 9575,83 грн., від 14.01.2013р. на суму 48360,00 грн. у т.ч. ПДВ 8060,00 грн., від 14.01.2013р. на суму 55460,00 грн. у т.ч. ПДВ 9243,33 грн., від 15.01.2013р. на суму 28350,00 грн. у т.ч. ПДВ 4725,00 грн., від 16.01.2013р. на суму 52900,00 грн. у т.ч. ПДВ 8816,67 грн., від 17.01.2013р. на суму 46800,00 грн. у т.ч. ПДВ 7800,00 грн., від 18.01.2013р. на суму 57500,00 грн. у т.ч. ПДВ 9583,33 грн., від 21.01.2013р. на суму 48605,00 грн. у т.ч. ПДВ 8100,83 грн., від 21.01.2013р. на суму 44180,00 грн. у т.ч. ПДВ 7363,33 грн. (а.с. 20-41).

До актів приймання виконаних робіт по договору № 05-11 від 05.11.2012 за січень 2013 року отриманих від ТОВ «Фаворит-Продсервіс» надані Додатки у яких зазначено об'єм виконаних робіт з розшифруванням видів робіт, що виконані, обсяг та перелік матеріальних ресурсів витрачених при здійсненні певних робіт (а.с. 114-127).

ТОВ «Фаворит-Продсервіс» виписало позивачу податкові накладні, а саме: № 50 від 04.01.2013р. на суму 49300,00 грн. в т.ч. ПДВ 8216,67 грн., № 52 від 08.01.2013р. на суму 52360 грн. у т.ч. ПДВ 8726,67 грн., № 54 від 10.01.2013р. на суму 58730,00 грн. у т.ч. ПДВ 9788,33 грн., № 55 від 11.01.2013р. на суму 57455,00 грн. у т.ч. ПДВ 9575,83 грн., № 56 від 14.01.2013р. на суму 48360,00 грн. у т.ч. ПДВ 8060,00 грн., № 57 від 14.01.2013р. на суму 55460,00 грн. у т.ч. ПДВ 9243,33 грн., № 58 від 15.01.2013р. на суму 28350,00 грн. у т.ч. ПДВ 4725,00 грн., № 60 від 16.01.2013р. на суму 52900,00 грн. у т.ч. ПДВ 8816,67 грн., № 62 від 17.01.2013р. на суму 46800,00 грн. у т.ч. ПДВ 7800,00 грн., № 64 від 18.01.2013р. на суму 57500,00 грн. у т.ч. ПДВ 9583,33 грн., № 61 від 21.01.2013р. на суму 48605,00 грн. у т.ч. ПДВ 8100,83 грн., № 66 від 21.01.2013р. на суму 44180,00 грн. у т.ч. ПДВ 7363,33 грн. (а.с. 42-53).

Зазначені податкові накладні занесені до реєстру отриманих податкових накладних та віднесені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних та Податковою декларацією з податку на додану вартість з додатками за відповідний період.

Розрахунки за надані товари здійснені у безготівковій формі у обсязі 400 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.54-55).

Зазначені операції були відображені у бухгалтерському та податковому обліку у вигляді наступних проводок:

Дт. 23 «Виробництво» Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 500 000,01 грн.

Дт. 644 «Податковий Кредит» Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 99 999,99 грн.

Дт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт. 311 «Поточний рахунок у національній валюті» у сумі 400 000,00 грн.

Роботи надані ТОВ «Фаворит-Продсервіс» придбані ПП «Буд Інфо Сервіс» з метою забезпечення виконання наступного договору з ВАТ «Слов'янка» на надання послуг комплексного експлуатаційного-технічного обслуговування житлово-казарменого фонду, комунальних об'єктів та інженерних мереж військових містечок Міністерства оборони Російської Федерації, що знаходяться на території Республіки Україна (3-я група військових містечок Феодосійський гарнізон, гарнізон Гвардійське Сімферопольського району) № 12ЕП-2012 від 02.05.2012р., відповідно якого Виконавець (ПП «Буд Інфо Сервіс») зобов'язується у відповідності з законодавством Російської Федерації, виконуючі умови міжурядових угод, що визначають порядок прибування військових частин на території іноземних держав, умовами дійсного договору є надання Замовнику (ВАТ «Слов'янка») послуги комплексного експлуатаційно-технічного обслуговування майнових об'єктів та об'єктів благоустрою. Перелік послуг надано до договору у Додатках № 1а, б до Договору, (а.с. 56-73).

На виконання умов зазначеного договору ПП «Буд Інфо Сервіс» надало на адресу ВАТ «Слов'янка» послуг комплексного експлуатаційного-технічного обслуговування житлово-казарменого фонду, комунальних об'єктів та інженерних мереж військових містечок Міністерства оборони Російської Федерації, що знаходяться на території України, що підтверджується актом приймання робіт (а.с. 74)

Надання зазначених робіт на адресу ВАТ «Слов'янка» відображено у Картці рахунку 36 «Розрахунки з покупцями» у розрізі субконто: ВАТ «Слов'янка» за квітень 2013 року (а.с.77).

Отже, роботи придбані ПП «Буд Інфо Сервіс» у ТОВ «Фаворит-Продсервіс» використані у його господарський діяльності, а саме надані на адресу ВАТ «Слов'янка».

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, суд погоджується з твердженням податкового органу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином, законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Однак, наведені обставини взагалі не були предметом дослідження під час проведення відповідачем перевірки, у зв'язку з чим суд критично ставиться до висновків податкового органу щодо невідповідності первинних бухгалтерських документів та документів податкового обліку діючому на момент їх складення законодавству.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом Державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Оскільки на час здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Фаворіт-Продсервіс» був зареєстрований як платники ПДВ, позивачем під час формування податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаним контрагентом за січень 2013р. були дотримані положення Податкового Кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу, що, відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Частиною 4 ст. 91 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Фаворіт-Продсервіс» відомості стосовно підприємства та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначеного контрагента у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

При цьому, стосовно посилань відповідача на нікчемність правочину, укладеного позивачем з вищевказаним контрагентом, суд зазначає наступне.

Так, відповідачем не було враховано припис акта цивільного законодавства України, викладений в ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до ст.ст. 215 і 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім контрагентом.

Слід вказати, що відповідно до норм діючого законодавства не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом і не мають причинного зв'язку.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання, передбаченого податковим законодавством, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

До того ж, під час розгляду справи судом була призначена судово-економічна експертиза, згідно із висновкам № 267/13 від 30.12.2013р. якої, встановлено, що висновки Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 1115/22.3/36198849 від 22.05.2013, щодо донарахування податку на додану вартість у розмірі 99999,99 грн. не підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ПП «Буд Інфо Сервіс», а саме це: податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2013 року, договір, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, аналіз субконто по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у розрізі субконто ТОВ «Фаворит-Продсервіс» за січень 2013 року, реєстр виданих-отриманих податкових накладних за січень 2013 року, банківські виписки.

Здійснення ПП «Буд Інфо Сервіс» господарських операцій з ТОВ «Фаворит-Продсервіс» за період з 01.01.2013 по 31.03.2013 а саме отримання робіт з обслуговування будівель житлово-казарменого фонду військових містечок у січні 2013 року у загальній сумі 600000,00 грн., у тому числі вартість без ПДВ 500000,01 грн. та ПДВ 99999,99 грн. підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ПП «Буд Інфо Сервіс» а саме: договором, актами приймання виконаних робіт, податковими накладними, реєстром отриманих податкових накладних, банківськимии виписками, аналізом субконто по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у розрізі субконто ТОВ «Фаворит-Продсервіс» за січень 2013р.

Господарські операції з поставки та оплати робіт проведених за договором з ТОВ «Фаворит-Продсервіс» призвели до змін у структурі активів (майна) та пасивів (зобов'язань та власного капіталу) ПП «Буд Інфо Сервіс», а саме до збільшення активів у сумі 100 000,01 грн. та збільшення пасивів у сумі 100 000,01 грн.

Роботи придбані ПП «Буд Інфо Сервіс» у ТОВ «Фаворит-Продсервіс» з метою їх використання у господарський діяльності ПП «Буд Інфо Сервіс» та були використані, а саме реалізовані на адресу ВАТ «Слов'янка», що підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ПП «Буд Інфо Сервіс»: договорами, актами приймання виконаних робіт, податковими накладними, реєстром отриманих податкових накладних, банківськими виписками, аналізом субконто по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у розрізі субконто ТОВ «Фаворит-Продсервіс» за січень 2013 року, карткою рахунку 36 «Розрахунки з покупцями» у розрізі субконто: ВАТ «Слов'янка» за квітень 2013 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Згідно з ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд, дослідивши даний висновок судово-економічної експертизи в порядку ст. 86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення (виконувались арифметичні розрахунки, проводилась перевірка правильності заповнення реквізитів бухгалтерських документів, здійснювалося співставлення поставки та оплати товарів, зіставлялися дані первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, зіставлялися дані первинних податкових документів та регістрів податкового обліку, зіставлялися дані податкового обліку та податкової звітності, зіставлялися дані податкового та бухгалтерського обліку), а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів встановлених висновком експерта по даній справі. Дані про заінтересованість експерта в розгляді справи відсутні, його висновки об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, відповідають первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи.

Відтак, оцінивши в порядку ст. 86 КАС України висновок судово-економічної експертизи № 267/13 від 30.12.2013р., суд зазначає, що висновок експерта узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами, тому суд погоджується з наведеним висновком судово-економічної експертизи та приймає його до уваги при винесенні рішення.

Отже, матеріалами справи підтверджується правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2013р. суму 99999,99 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Фаворит-Продсервіс».

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнане таким, що прийняте на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 31.05.2013р. № 0000952203 є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням вказаного суд не приймає до уваги доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету за рахунок коштів.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1500,00 грн., здійснення сплати яких документально підтверджено платіжним дорученням № 751 від 13.08.2013р.

У судовому засіданні, яке відбулось 31.01.2014 року, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 05.02.2014 року.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 31.05.2013р. № 0000952203.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Буд Інфо Сервіс" (ЄДРПОУ 36198849) судовий збір в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.