Рішення

від 12.02.2014 по справі 915/2436/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 915/2436/13

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Дроботун Л.Ю.,

представника позивача: Казаков В.О. договір про надання правової допомоги б/н від 19.12.2013

представника відповідача: Шевченко О.О. - дов. №02/332 від 12.06.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Спец Механізація»

(95040, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Генерала Васильєва, 30),

до відповідача : Приватного акціонерного товариства «Зангас-НГС»

(54017, м.Миколаїв, вул.Мала Морська, 34/3)

про : стягнення 30900,0 грн.

Згідно заяви від 31.01.2014: стягнення 30000,0 грн. основного боргу та 315,62 грн. - 3% річних, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 30000,0 грн. основного боргу та 900,0 грн. - 3% річних.

Заявою від 31.01.2014 (а.с.57) позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 30000,0 грн. основного боргу та 315,62 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за договором про виконання послуг №1 від 01.12.2012, позивачем було виконано роботи з технічного обслуговування та ремонту автомашин на загальну суму 58025,0 грн. На час звернення з позовом до суду, оплата по договору виконана відповідачем частково. Залишок несплачених грошових коштів становив 30000,0 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору позивачем також нараховані відповідачу 3% річних.

Відповідач у відзиві позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с.58).

У судовому засіданні 12.02.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

01.12.2012 між ПАТ «Зангас-НГС» та ТОВ «Агро Спец Механізація» було укладено договір на надання послуг №1 (надалі-Договір) (а.с.32,33), за умовами якого виконавець (позивач у справі) зобов'язується за дорученням замовника (відповідач у справі) виконати роботи з технічного обслуговування та ремонту автомашин.

Позивачем на виконання умов Договору були надані послуги на загальну суму 58025,0 грн. (з ПДВ), що підтверджується складеними та підписаними сторонами специфікацією виконаних робіт (послуг) (а.с.34,35) та актом здачі-приймання виконаних робіт №496 від 09.08.2013 (а.с.40).

Згідно п.1.3 Договору, послуги вважаються наданими після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Відповідно до п.п.3.1, 3.3 Договору, замовник зобов'язався оплатити вартість виконаних робіт згідно акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця протягом 5 банківських днів, після підписання акту виконаних робіт.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст.ст.901, 903 Цивільного кодексу України, за договором послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором .

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, у визначені договором терміни, за виконані позивачем роботи розрахувався частково, на суму 28025,0 грн., що підтверджується наданою позивачем банківською випискою за 14.08.2013 (а.с.39).

Наявність заборгованості у сумі 30000,0 грн. відповідач визнав, але доказів погашення боргу суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 30000,0 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 14.08.2013 по 19.12.2013 у сумі 315,62 грн.

Розрахунок 3% річних відповідачем не заперечений.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

У судовому засіданні 28.01.2014 представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката, розмір яких становить 3000,0 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012. Дія вказаних законів поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ч.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частина 1 ст.26 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2013 позивачем (замовник) було укладено з адвокатом Казаковим Віталієм Олександровичем (виконавець) договір про надання правової допомоги (а.с.46-48), п.3.2 якого визначено, що замовник оплачує послуги адвоката у сумі 3000,0 грн.

Правовий статус гр.Казакова В.О. як адвоката підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльність №1381 від 24.04.2012 (а.с.49).

По квитанції №31-49694 від 27.01.2014 адвокату Казакову В.О. перераховано від позивача 3000,0 грн. в оплату адвокатських послуг (а.с.51).

Таким чином, виплачений відповідачем на користь адвоката Казакова В.О. гонорар може бути віднесений до складу судових витрат.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат (крім судового збору) не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (п.12 Роз'яснень ВАСУ №02-5/78 від 04.03.1998 та п.11 Інформаційного листа ВГСУ №01-8/973 від 14.12.2007 (із змінами та доповненнями).

Доказів, які б підтверджували розумність витрат на оплату послуг адвоката саме у заявленій сумі, позивачем суду не надано.

При вирішенні питання щодо розміру витрат на послуги адвоката, які підлягають відшкодуванню за рахунок позивача, судом взяті до уваги рівень складності справи; кількість судових засідань, у яких брав участь адвокат; кількість та складність документів, які були підготовлені адвокатом під час розгляду справи; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в регіоні.

Дослідивши вказані обставини, суд дійшов висновку, що розмір заявлених відповідачем до відшкодування витрат на послуги адвоката, не є співрозмірним обсягу робіт, які виконані адвокатом по даній справі. Тому, суд вважає за необхідне обмежити розмір вказаних витрат, які підлягають відшкодуванню з позивача, та стягнути з нього на користь відповідача 2000,0 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Зангас-НГС», 54017, м.Миколаїв, вул.Мала Морська, 34/3 (відомості про банківські реквізити відсутні, ЄДРПОУ 20919780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Спец Механізація», 95040, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Генерала Васильєва, 30 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 37543248) 30000,0 грн. основного боргу, 315,62 грн. - 3% річних, 2000,0 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 17 лютого 2014 року.